ДО ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ  У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Євгенія Леонідівна Скворчевська

doi:10.32999/ksu2312-3206/2025-2-5

Євгенія Леонідівна Скворчевська Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7647-2042

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2025-2-5

Ключові слова: студенти, професіоналізм, професійна компетентність, особистісна та реактивна тривожність, спрямованість

Анотація

Мета – визначити особливості розвитку професійних здібностей у майбутніх психологів. Методи: методика «Оцінка рівня реактивної та особистісної тривожності» (Ч.Д.Спілбергера в адаптації Ю.Л. Ханіна), методика «Діагностика професійної спрямованості особистості» (Б. Басс). Результати.Дослідження реактивної тривожності майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи до проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів обох груп переважає високий рівень реактивної тривожності. Вивчення особистісної тривожності майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи до проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів обох груп переважає високий рівень особистісної тривожності. Аналіз професійної спрямованості майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи до проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів контрольної групи переважає спрямованість на себе, а у експериментальної групи – спрямованість на спілкування. Вивчення реактивної тривожності майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи після проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів обох груп переважає низький рівень реактивної тривожності. Виявлення особистісної тривожності майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи після проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів обох груп переважає переважає низький рівень особистісної тривожності. Вивчення професійної спрямованості майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи після проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів контрольної групи переважає спрямованість на себе, а у експериментальної групи – спрямованість на справу. Висновки. Після проведення психокорекційної програми відбулися кількісні та якісні зміни у показниках ситуативної та реактивної тривожності, а також спрямованості у студентів експериментальної групи. Ці зміни свідчать про ефективність даної програми.

Посилання

1. Алмаші С., Костю С. Дослідження психологічної готовності студентів-психологів до майбутньої професійної діяльності. Вісник Національного університету оборони України. 2019. №2 (52). С. 5-15.
2. Богдан Ж. Б. Теоретичне обґрунтування моделі гнучких навичок особистості сучасного фахівця. Науковий вісник ХДУ. Серія Психологічні науки. 2023. №1. С. 20-30. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/ 2023-1-3
3. Брюховецька О. В., Гусєв А. І., Чаусова Т. В., Інжиєвська Л. А. Психологічні особливості розвитку професійно-важливих якостей майбутнього психолога у закладі вищої освіти. Вісник післядипломної освіти. 2022. Вип. 22(51). С. 47-62.
4. Гринчик І. Я., Хавула Р. М. Теоретичні підходи до проблеми конкурентоспроможної особистості. Науковий вісник ХДУ. Серія Психологічні науки. 2022. №2. С. 14-19. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-2
5. Кузікова С. Б. Теорія і практика вікової психокорекції: навчальний посібник. Суми : ВТД «Університетська книга», 2020. 304 с.
6. Матійків І. М. Тренінг емоційної компетентності : навч.-метод. посібник. Київ : Педагогічна думка, 2022. 112 с.
7. Рашковська І. В. Погляди студентів на проблему консурентоспроможності сучасного фахівця. Науковий вісник ХДУ. Серія Психологічні науки. 2018. Вип. 1. Том. 2. С. 72-76. https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/367/344
8. Burisch M. In search of а theory: some ruminations on the nature and etiology of burnout. In Professional burnout: recent developments in theory and research. Ed. W.B. Schaufeli, C. Maslach, T. Marek. London: Taylor and Francis, 2017. P. 75-93.