Обов’язки Авторів

1. Стаття має містити достатньо інформації і посилань для того, щоб інші могли дублювати роботу. Шахрайські або завідомо неточні заяви є неетичними і неприйнятними. Огляди і професійні видання статей мають бути точними і об'єктивними, і редакційна «думка» повинна бути такою ж.

2. Автори повинні гарантувати, що вони написали абсолютно оригінальні твори, і у випадку, якщо вони використовували роботу та/або слова інших авторів, це було належним чином процитовано або взято в лапки. Плагіат приймає безліч форм, від представлення чужої роботи як свою до копіювання або перефразування суттєвих частин чужої праці (без зазначення авторства), до привласнення результатів досліджень, проведених іншими. Плагіат у всіх його формах є неетичним і неприйнятним.

3. Автор не повинен публікувати рукописи, що описують по суті те ж дослідження в більш ніж одному журналі або первинній публікації. Відправка одного й того ж рукопису у більш ніж один журнал одночасно є неетичним і неприйнятним.

4. Автор завжди повинен належним чином підтверждувати роботи інших авторів. Автори повинні приводити публікації, які мали вирішальне значення у визначенні характеру опублікованої роботи. Інформація, отримана в приватному порядку, наприклад в розмові, листуванні або обговоренні з третіми особами, не повинна використовуватися або повідомлятися без письмового дозволу джерела. Інформація, отримана в ході конфіденційних послуг, таких як рецензування рукописів або грантових заявок, не повинна використовуватися без письмового дозволу автора роботи.

5. Авторство має належати тому, хто вніс значний внесок у концепцію, задум, виконання або інтерпретацію опублікованого дослідження. Всі ті, хто вніс значний вклад, повинні бути перераховані в якості співавторів. Ті, хто брав участь у певних суттєвих аспектах дослідницького проекту, повинні бути визнані або наведені в якості учасників. Автор повинен гарантувати, що у роботі вказані всі встановлені співавтори, і що вони ознайомились і схвалили остаточний варіант документу і погодилися з його подачею для публікації.

6. Коли автор виявляє суттєву помилку чи неточність в його/її власній опублікованій роботі, автор повинен оперативно повідомити про це редактора журналу або видавця і співпрацювати з редактором з метою виправлення документу. Якщо редактор або видавець дізнається від третьої сторони, що опублікована робота містить суттєву помилку, автор повинен негайно виправити документ або представити в редакцію докази правильності оригінальної статті.

 

Обов’язки редакторів

1. Рішення редакторів прийняти чи відхилити документ для публікації на основі важливості, оригінальності та ясності статті, і обґрунтованість дослідження та його відповідність тематиці журналу. Редактори приймають рішення щодо того, які статті публікувати в залежності від якості та придатності для журналу і без втручання з боку власника/видавця журналу.

2. Статтям надається неупереджена оцінка, враховуючи їх науковий, практичний зміст. Всі статті оцінюються незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства чи політичних переконань автора.

3. Редакційна рада не розголошує відомості, які стали відомі в процесі вивчення поданих статей та інших матеріалів, за винятком автора, рецензента (рецензентів).

4. У випадку подання скарги автором щодо його публікації у журналі, редакційна рада застосовує відповідні адекватні заходи. Такі заходи мають характер перемовин редакційної ради з автором. Факти порушення етичних норм розглядаються редакційною радою незалежно від давності публікації. Якщо доводи, скарги виявилися обґрунтованими, редакційна рада зобов’язана зробити відповідні спростування, зміни чи викриття.

 

Обов’язки Рецензентів

1. Незалежний й неупереджений висновок якості представленої статті (публікації) сприяє ухваленню реакційною радою об’єктивного рішення щодо розміщення такої публікації в журналі. Науковці, котрі зголосилися виконати обов’язок рецензента, мають добросовісно вивчити й оцінити статтю (публікацію).

2. Редакція надаватиме інформацію про крайні терміни з проханням про розгляд. Повідомте їх протягом доби або двох про те, що ви отримали запит. Вони оцінять те, що ви своєчасно поставили їх до відома відносно того, чи ви в змозі завершити огляд чи ні. Відмова переглянути документ не несе за собою ніяких наслідків. Якщо рецензент розуміє, що відгук займе більше часу, ніж звичайно, будь ласка, зв'яжіться з редактором, щоб обговорити це питання. Редактор може попросити вас рекомендувати іншого рецензента, або може бути готовий чекати трохи довше (наприклад, якщо документ є вузькоспеціалізованим і рецензентів важко знайти). В якості загальної рекомендації, якщо ви знаєте, що не зможете завершити огляд у зазначені строки, ви повинні відмовитися від розгляду документу.

3. Будь-які рукописи, отримані для розгляду, повинні розглядатися як конфіденційні документи. Вони не повинні бути показані або обговорені з іншими, крім випадків, коли це оговорено з редактором. Неопубліковані матеріали, розкриті в представленому рукописі, не повинні використовуватися у власних дослідженнях рецензента без письмової згоди автора. Інформація, не підлягаюча розголошенню, або ідеї отримані під час проведення незалежної оцінки повинні бути конфіденційними і не повинні використовуватися для особистої вигоди.

4. Відгуки про надіслані публікації мають бути неупередженими, об’єктивними й ґрунтуватися винятково на всебічній оцінці змісту й результатів здійсненного дослідження. Неприйнятною є критика особистості автора. Відгук має бути підготовлений, зрозумілий і аргументований.

5. Рецензенти зобов’язані виявляти відповідні опубліковані роботи в рецензованому матеріалі, які не були процитовані авторами. Будь-які заяви, висновки чи аргументи, які вже використовувалися раніше в будь-яких публікаціях, повинні бути відповідним чином оформлені як цитати. Рецензент також зобов'язаний звертати увагу головного редактора на істотну або часткову схожість з будь-якою іншою роботою, з якою рецензент безпосередньо ознайомлений.

6. Рецензенти не приймають рукописи, з якими можуть виникнути конфлікти інтересів в результаті конкурентних, спільних або інших відносин або зв'язків з будь-яким із авторів, компаній або установ, які мають відношення дороботи. У такому випадку рецензент повинен зв'язатися з редактором і відмовитися від огляду конкретного документу.

ПОЛІТИКА РЕТРАКЦІЇ

Політика ретракції (retraction – вилучення, відкликання опублікованої статті) реалізується Редакцією для попередження читачів про випадки самоплагіату (коли автори подають одні й ті самі дані в кількох публікаціях), академічного плагіату, фабрикацій та фальсифікацій, приховування конфліктів інтересів, які могли вплинути на інтерпретацію даних або рекомендації щодо їх використання. Відкликання тексту наукової статті є механізмом виправлення опублікованої інформації та сповіщення читачів про публікації, що містять серйозні недогляди або помилкові дані, у т.ч. такі, яким не можна довіряти. Публікація автором подібних даних може бути результатом випадковості чи свідомих порушень.

Метою ретракції є інформування читачів про публікацію, що містить недостовірні дані.

Ґрунтуючись на рекомендаціях Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics – COPE), Редакція журналу керується наведеною нижче політикою відкликання (ретракції) вже опублікованих статей.

Підставами для відкликання статті є:

• наявність неправомірних запозичень;
• дублювання статті в кількох виданнях;
• виявлення в роботі фабрикації або фальсифікацій;
• виявлення в роботі серйозних помилок (наприклад, неправильної інтерпретації результатів), що ставить під сумнів наукову цінність матеріалу;
• некоректний склад авторів (включені особи, що не відповідають критеріям авторства або відсутній той, хто гідний бути автором);
• прихований конфлікт інтересів (та інші порушення публікаційної етики);
• перевидання статті без згоди автора;
• інші порушення етичних принципів видання.

Підставами для ініціювання процесу ретракції статті можуть бути:

• звернення автора про відкликання статті;
• звернення сторонніх осіб (можливо, учасників конфлікту інтересу) з доказами порушень наукової етики автором опублікованої у виданні статті;
• виявлення редколегією журналу фактів порушення наукової етики авторами статті.

Рішення про відкликання статті приймає комісія з питань академічної доброчесності Херсонського державного університету на підставі рішення редакційної колегії.

Інформація про відкликання статті розміщується на вебсайті видання.

Прізвище автор(и) і назва статті залишаються в змісті на вебсайті видання у складі відповідного випуску, але надається інформація про причину ретракції.

Автору (авторам у разі співавторства) направляється рішення з обґрунтуванням причин ретракції статті.