ФАКТОРНА СТРУКТУРА АКСІОПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ДОСЯГНЕНЬ ОСОБИСТОСТІ ПЕРІОДУ СЕРЕДНЬОЇ ДОРОСЛОСТІ

  • Інеса Антонівна Гуляс
Ключові слова: аксіопсихологічне проєктування, життєвий шлях, особистість, факторний аналіз, факторна структура

Анотація

Мета статті – узагальнення й інтерпретація результатів факторного аналізу аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості періоду середньої дорослості.

Методи. У роботі використано теоретичні методи: аналіз монографічної літератури, систематизацію наукових джерел, порівняння й узагальнення даних, абстрагування; емпіричні: тестування – вербальне та проєктивне, анкетування у форматі констатувального експерименту; математичні (факторний аналіз); організаційним став метод «поперечних зрізів».

Психологічний інструментарій дослідження склав комплекс методик: «Каузометрія» Є. Головахи, О. Кроніка; «Методика дослідження цільової спрямованості особистості» Я. Васильєва; «Пакет оцінки особистісних прагнень» Р. Еммонса; «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» С. Бубнова; «Полівимірна шкала перфекціонізму» (П. Х’юітта і Г. Флетта); «Діагностика мотивації досягнення» А. Мехрабіана; «Опитувальник самоефективності» І. Брунової-Калісецької; «Стиль саморегуляції поведінки» В. Моросанової, Є. Коноз; «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях» С. Норман, Д. Ендлер, Д. Джеймс, М. Паркер (адаптований варіант Т. Крюкової); «Дослідження маскулінності – фемінності особистості» С. Бем; «Оксфордський опитувальник щастя» М. Аргайла.

За результатами факторного аналізу встановлено детермінуючі ознаки аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості періоду середньої дорослості, представлені такими інтегральними психологічними характеристиками, як: спрямованість на майбутнє, саморегуляційна основа, риси чоловічого ґендеру, досягнення, втеча від ситуації, статус, очікування успіху, стратегія випередження, психовікова оцінка, почуття любові. Виявлено, що у факторній структурі ціннісного проєктування опитаних середнього віку домінують перші два, які можна по праву вважати провідними.

Висновки. Життєві проєкти досліджуваних у суспільстві пов’язано зі знаходженням ними свого призначення, соціальної ролі, статусу в референтній спільності, реалізацією почуття любові. Отже, аксіопсихологічне проєктування ми вважаємо особистісним утворенням, що зумовлює ефективність саморозвитку як чинника досягнення акме та самоздійснення і є підґрунтям для створення цінностей.

Посилання

1. Абульханова-Славская К. Стратегия жизни. Москва : Мысль, 1991. 301 с.
2. Бэм С. Линзы гендера : Трансформация взглядов на проблему неравенства полов. Москва : Российская политическая энциклопедия, 2004. 336 с.
3. Вебер М. Основные понятия стратификации. Социологические исследования. 1994. № 5. С. 147–156.
4. Гандзілевська Г. Психологія життєвих сценаріїв у акмеперіоді українських емігрантів : дис. … докт. психол. наук. Острог, 2018. 503 с.
5. Гріньова О. Психологія проектування життєвого шляху особистістю юнацького віку : дис. … докт. психол. наук. Київ, 2018. 562 с.
6. Гуляс І. Аксіопсихологічне проектування: профіль аналізу проблеми. Психологія особистості. 2016. № 1 (7). С. 151–169.
7. Карпенко З. Аксіологічна психологія особистості : монографія. 2-ге вид., перероб., доповн. Івано-Франківськ, 2018. 720 с.
8. Климчук В. Факторний аналіз : використання у психологічних дослідженнях. Практична психологія та соціальна робота. 2006. № 8. С. 43–48.
9. Наследов А. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных : учебное пособие. Санкт-Петербург : Речь, 2004. 392 с.
10. Семиліт М. Соціально-психологічні засади проектування життєвого шляху особистості : дис. … докт. психол. наук. Київ, 2019. 434 с.
11. Фромм Э. Искусство любить. Москва : Эксмо, 2014. 221 с.
12. Фурман А. Психологія смисложиттєвого розвитку особистості : монографія. Тернопіль : ТНЕУ, 2017. 508 с.
13. Яблокова Е., Каширина Л. Статусно-ролевая парадигма в исследовании социально-психологических состояний больших социальных групп. Акмеология. 2003. № 4. С. 21–28.
14. Cross-lagged relationships between career aspirations and goal orientation in early adolescents / P. Creed et al. Journal of vocational behavior. 2011. Vol. 78. Issue 1. P. 92–99. DOI: 10.1016/j.jvb.2010.09.010 (дата звернення: 15.07.2019).
15. Deci E., Rayan R. Self-Determination Theory : A Macrotheory of Human Motivation, Development and Health. Canadian psychology. Vol. 49. № 3. P. 182–185. DOI: 10.1037/a0012801 (дата звернення: 15.07.2019).
16. Mansfield C. Motivating adolescents : Goals for Australian students in secondary schools. Australian Journal of Educational & Developmental Psychology. 2010. Vol. 10. P. 44–55.
17. Ryan R., Deci E. Intrinsic and extrinsic motivations: classic definitions and new directions. Contemporary educational psychology. 2000. Vol. 25. P. 54–67. DOI: 10.1006/ceps.1999.1020 (дата звернення: 15.07.2019).
Опубліковано
2019-11-29
Сторінки
72-80
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ