ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА СУЇЦИДАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ

  • Ольга Сергіївна Шевчук
Ключові слова: суїцидальна поведінка, суїцидальна активність, суїцидальний ризик, суїцид, самогубство, соціальна мережа, онлайнова соціальна мережа

Анотація

Перспективи і можливості використання сучасних онлайнових соціальних мереж можуть нести як переваги, так і недоліки для психологічної реальності особистості. Особливості організації онлайнової та офлайнової взаємодії людей у соціумі викликають низку різноманітних феноменів, що можуть супроводжувати або бути результатом взаємодії з соціальними мережами.

Мета – розкрити психологічну сутність феномена суїцидальної активності через дослідження впливу використання онлайнових соціальних мереж на суїцидальний ризик.

Методи. Було прийняте рішення про застосування експериментальної моделі дослідження. Експериментальний вплив полягав у повному припиненні використання онлайнових соціальних мереж (Facebook, Telegram та Instagram) терміном на 2 тижні. Основною методикою для визначення показника суїцидальної активності є Опитувальник суїцидального ризику (ОСР) О.Г. Шмельова. Для контролю впливу зовнішніх змінних до групи методик також входили: П’ятифакторний особистісний опитувальник, методика «Ціннісні орієнтації» Рокіча, опитувальник «Способи долаючої поведінки» Лазаруса та Методика діагностики міжособистісних відносин Лірі.

Результати. Було сформовано розширений перелік функцій соціальних мереж, який включає такі як: прямі «первинні» функції; робоча; інформаційна; розваги та дозвілля; самовираження; інтеграція сервісів; непряме використання; використання в злочинних цілях; інше. Аналіз показника суїцидального ризику показав відсутність статистично значимого впливу, що можна пояснити тим, що досліджуване питання є більш комплексним та вимагає досить ґрунтовної якісної інтерпретації з урахуванням інших факторів. Зокрема, чи трапилися певні значимі зміни у загальному самопочутті та житті учасників експерименту.

Висновки. Використання соціальних мереж може актуалізувати індивідуально-психологічний зміст переживань та функціонування особистості, що пов’язаний з суїцидогенним конфліктом. Вплив матеріалів суїцидальної тематики та «нейтрального» контенту на особистість виступає ситуативним фактором суїцидального ризику. Тимчасове припинення використання соціальних мереж може як збільшувати, так і зменшувати суїцидальну активність. Необхідне вивчення конкретних кейсів впливу соціальних мереж на суїцидальну активність у осіб, які мають або не мають внутрішніх чи зовнішніх форм такої активності з метою виділення конкретних предикторів та прогностичних факторів для надання допомоги, профілактики та попередження самогубств як кваліфікованими фахівцями, так і інтернет-спільнотою.

Посилання

1. Амбрумова А.Г., Тихоненко В.А. Суицид как феномен социально- психологической дезадаптации личности. Актуальные проблемы суицидологии. Москва, 1978. C. 6–28.
2. Билле-Браге У., Чуприков А.П., Пилягина Г.Я., Войцех В.Ф., Крыжановская Л.А., Жабокрицкий С.В., Сонник Г.Т. Глоссарий суицидологических терминов : методическое пособие. URL: http://www.psychiatry.ru/lib/56/book/110 (дата звернення: 14.06.2019).
3. Демографічна та соціальна статистика. Населення та міграція. Таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 14.06.2019).
4. Дзюб Г.К., Кузнецов В.М., Нестерчук Н.В. Ургентна психіатрія (клініка, психодіагностика, терапія невідкладних станів). Київ. 2010. С. 77–91.
5. Зотов П.Б., Уманский С.М. Клинические формы и динамика суицидального поведения. Суицидология. 2011. № 1. С. 3–7.
6. Какие соцсети популярны у жителей Украины: статистика по годам. URL: https://tech.informator.ua/2018/11/01/kakie-sotsseti-populyarny-u-zhitelej-ukrainy-statistika-po-godam/ (дата звернення: 14.06.2019).
7. Клінічна психологія: словник-довідник / авт.-уклад. С.В. Діденко. Київ : Академвидав. Серія «Nota bene». 2012. С. 206–207.
8. Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) : Указ Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 / Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1332017-21850 (дата звернення: 14.06.2019).
9. Сашенков С.А. Роль социальных сетей в формировании суицидального поведения у несовершеннолетних. Актуальные вопросы психологии и педагогики. Сер.: Общество и право. 2017. № 1 (59). С. 210–212.
10. Шевчук О.С. Особливості соціально-психологічної реальності в умовах технологізації. Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження : матеріали ХХІ Міжнародної конференції молодих науковців (Київ, 19 квітня 2019 р.) / за ред. І.В. Данилюка, С.Ю. Пащенко. Київ : Логос, 2019. С. 226–229.
11. Юрьева Л.Н., Юрьев А.Е. Суицидологическая ситуация в Украине: статистика и эпидемиология. Суицидология. 2013. № 3. С. 70–76.
12. Fu K., Cheng Q., Wong P. W. C., Yip P.S.F. Responses to a Self-Presented Suicide Attempt in Social Media. A Social Network Analysis. Crisis. 2013. No 34. Р. 406–412. DOI: 10.1027/0227-5910/a000221 (дата звернення: 14.06.2019).
13. Jansen S. and Martin B. The Streisand Effect and Censorship Backfire. International Journal of Communication, No 9. 2015. Р. 656–671.
14. Masuda N., Kurahashi I., Onari H. Suicide Ideation of Individuals in Online Social Networks. 2014. DOI: 10.1371/annotation/d589857d-b3c6-4a16-acfe-423f9bf529f1 (дата звернення: 14.06.2019).
15. Schmidtke A. and Häfner H. The Werther Effect After Television Films: New Evidence for an Old Hypothesis. Psychological medicine. 18(3):665-76. 1988. DOI: 10.1017/S0033291700008345 (дата звернення: 14.06.2019).
16. Suicide / WHO organization website. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/suicide (дата звернення: 14.06.2019).
17. Wang Zh., Yu G., Tian X. Exploring Behavior of People with Suicidal Ideation in a Chinese Online Suicidal Community. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2019. 16:1, 54. DOI: 10.3390/ijerph16010054 (дата звернення: 14.06.2019).
18. World Health Organization. Global Health Observatory data repository. Suicide rate estimates, age-standardized. Estimates by country. URL: http://apps.who.int/gho/data/node.main.MHSUICIDEASDR?lang=en (дата звернення: 14.06.2019).
Опубліковано
2019-10-08
Сторінки
159-166
Розділ
СЕКЦІЯ 4 МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ