INFLUENCE OF SOCIAL NETWORKING SERVICES USAGE ON SUICIDAL ACTIVITY

  • Olha Serhiivna Shevchuk
Keywords: suicidal behavior, suicidal activity, suicidal risk, suicide, social network, online social network, social networking services

Abstract

Prospects and opportunities of using modern online social networks can have both advantages and disadvantages for the psychological reality of the individual. The organization features of the online and offline people interaction in society cause a variety of phenomena that may accompany, or be as the result of interaction with social networking services.

Purpose. Reveal the psychological essence of the suicidal activity phenomenon through the study of the influence of online social networking services usage on suicidal risk.

Methods. Experimental model was applied for this research. Experimental impact involved the complete cessation of the online social networks usage (such as Facebook, Telegram and Instagram) for a period of 2 weeks. The main method of the suicidal rate determination was the Suicidal Risk Questionnaire (SRQ) by O.G. Shmelev.

Results. An expanded list of social networking services functions was formed. It included such functions as direct “primary” functions; working; informational; entertainment and leisure; self-expression; services integration; indirect use; use for criminal purposes; other functions. The analysis of the suicidal risk variable showed a lack of statistically significant influence, which can be explained by the fact that the subject is more complex and requires a sufficiently thorough qualitative interpretation taking into account other factors. In particular, there have not been any significant changes in the experiment participants’ overall well-being and life.

Conclusions. The social networks services usage can actualize the individual psychological content of emotional experience and functioning of the person associated with a suicidogenic conflict. Suicidal materials and “neutral” content influence on the person appears as a situational factor of suicidal risk. The temporary cessation of the social networks usage can both increase and reduce suicidal activity. It is necessary to study specific cases of the social networks influence on suicidal activity of persons who have more or less pronounced level of suicidal activity in order to mark out specific predictors and prognostic factors for assistance and suicides prevention by qualified professionals and the Internet community.

References

1. Амбрумова А.Г., Тихоненко В.А. Суицид как феномен социально- психологической дезадаптации личности. Актуальные проблемы суицидологии. Москва, 1978. C. 6–28.
2. Билле-Браге У., Чуприков А.П., Пилягина Г.Я., Войцех В.Ф., Крыжановская Л.А., Жабокрицкий С.В., Сонник Г.Т. Глоссарий суицидологических терминов : методическое пособие. URL: http://www.psychiatry.ru/lib/56/book/110 (дата звернення: 14.06.2019).
3. Демографічна та соціальна статистика. Населення та міграція. Таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 14.06.2019).
4. Дзюб Г.К., Кузнецов В.М., Нестерчук Н.В. Ургентна психіатрія (клініка, психодіагностика, терапія невідкладних станів). Київ. 2010. С. 77–91.
5. Зотов П.Б., Уманский С.М. Клинические формы и динамика суицидального поведения. Суицидология. 2011. № 1. С. 3–7.
6. Какие соцсети популярны у жителей Украины: статистика по годам. URL: https://tech.informator.ua/2018/11/01/kakie-sotsseti-populyarny-u-zhitelej-ukrainy-statistika-po-godam/ (дата звернення: 14.06.2019).
7. Клінічна психологія: словник-довідник / авт.-уклад. С.В. Діденко. Київ : Академвидав. Серія «Nota bene». 2012. С. 206–207.
8. Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) : Указ Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 / Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1332017-21850 (дата звернення: 14.06.2019).
9. Сашенков С.А. Роль социальных сетей в формировании суицидального поведения у несовершеннолетних. Актуальные вопросы психологии и педагогики. Сер.: Общество и право. 2017. № 1 (59). С. 210–212.
10. Шевчук О.С. Особливості соціально-психологічної реальності в умовах технологізації. Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження : матеріали ХХІ Міжнародної конференції молодих науковців (Київ, 19 квітня 2019 р.) / за ред. І.В. Данилюка, С.Ю. Пащенко. Київ : Логос, 2019. С. 226–229.
11. Юрьева Л.Н., Юрьев А.Е. Суицидологическая ситуация в Украине: статистика и эпидемиология. Суицидология. 2013. № 3. С. 70–76.
12. Fu K., Cheng Q., Wong P. W. C., Yip P.S.F. Responses to a Self-Presented Suicide Attempt in Social Media. A Social Network Analysis. Crisis. 2013. No 34. Р. 406–412. DOI: 10.1027/0227-5910/a000221 (дата звернення: 14.06.2019).
13. Jansen S. and Martin B. The Streisand Effect and Censorship Backfire. International Journal of Communication, No 9. 2015. Р. 656–671.
14. Masuda N., Kurahashi I., Onari H. Suicide Ideation of Individuals in Online Social Networks. 2014. DOI: 10.1371/annotation/d589857d-b3c6-4a16-acfe-423f9bf529f1 (дата звернення: 14.06.2019).
15. Schmidtke A. and Häfner H. The Werther Effect After Television Films: New Evidence for an Old Hypothesis. Psychological medicine. 18(3):665-76. 1988. DOI: 10.1017/S0033291700008345 (дата звернення: 14.06.2019).
16. Suicide / WHO organization website. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/suicide (дата звернення: 14.06.2019).
17. Wang Zh., Yu G., Tian X. Exploring Behavior of People with Suicidal Ideation in a Chinese Online Suicidal Community. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2019. 16:1, 54. DOI: 10.3390/ijerph16010054 (дата звернення: 14.06.2019).
18. World Health Organization. Global Health Observatory data repository. Suicide rate estimates, age-standardized. Estimates by country. URL: http://apps.who.int/gho/data/node.main.MHSUICIDEASDR?lang=en (дата звернення: 14.06.2019).
Published
2019-10-08
Pages
159-166