СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Ключові слова: політична активність, мотивація до політичної участі, змагальність, форми політичної участі

Анотація

Мета – аналіз соціально-політичної активності студентської молоді та встановлення взаємозв’язку між мотивацією до успіху та політичною активністю. Методи. Теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, інтерпретація та систематизація – для з’ясування стану розробленості проблеми та визначення теоретико-методологічних засад дослідження. Емпіричні: анкетування – для визначення рівня політичної активності молоді; психодіагностичні методики: опитувальник О. Реана «Мотивація до успіху та страх невдачі», який дозволяє виявити рівень та полюс мотивації людини до діяльності. Результати. За результатами аналізу наукових джерел зазначено, що саме від свідомої, активної поведінки громадян, від їх політичної ідентифікації та мотивації залежить стан суспільства: стабільності або змін, розбудови, розвитку або стагнації. За результатами емпіричної частини дослідження встановлено, що рівень політичної активності молоді є середнім. Також у респондентів відзначається середній рівень мотивації до успіху. Виявлено взаємозв’язок між показниками рівня політичної активності та мотивації до успіху. Висновки. Проведений кількісний та якісний аналіз рівня політичної активності молоді дозволив з’ясувати таке: загалом молодь проявляє політичну активність на середньому рівні; респонденти вважають важливим бути інформованими стосовно політичного життя країни, розуміють впливовість фактора політики на їхнє життя, але при цьому половина опитаних не бере активної участі у політичних процесах; молодь бажає подальшої демократизації суспільства, вважає дуже важливим наявність зворотного зв’язку між політиками та електоратом; респонденти вважають мотивацію сучасних політиків доволі егоїстичною, націлену на задоволення власних матеріальних потреб. Можливо, саме такі уявлення про політиків відвертають молодь від активної участі у політичних процесах; встановлений взаємозв’язок між мотивацією до успіху та рівнем політичної активності, дає можливості намітити шляхи підвищення політичної активності молоді, оскільки успішна країна починається з успішних особистостей.

Посилання

1. Білогур В.Є. Світоглядні орієнтації студентів: тенденції змін у трансформаційному суспільстві : монографія. Дніпропетровськ : Пороги. 2018. 311 с.
2. Жадан І.В. Політична соціалізація. Політична енциклопедія / За ред. Ю. Левенець. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 590–591.
3. Келепко О.В. Вплив сімейної взаємодії на структурування політичної картини світу студентської молоді. Вища освіта України. № 3. Т. VI (31). 2011. С. 154–160.
4. Кияшко Л.О. Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації : монографія. Київ : Міленіум. 2013. 216 с.
5. Крупник І.Р. Соціально-психологічні аспекти політичної активності громадян. Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин : матеріали XIV міжнародної науково-практичної конференції (Кам’янець-Подільський, 23 квітня 2022 р.). Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2022. С. 183–185.
6. Лісневська А.О. Психологічний аналіз категорії, політична активність особистості. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія «Психологічні науки». 2009. Вип. 74. Т. 2. С. 15–19.
7. Ломак О. Мотивація як чинник прояву політичної участі молоді. Humanitarium. Серія «Психологія». 2018. Том 40. Вип 1. С. 46–54.
8. Макаренко Б. Політична участь як політична активність особистості в трансформаційному суспільстві. Науковий вісник. 2014. Вип. 90. С. 362–368.
9. Слюсаревський М.М. Політична участь як особливий «зріз» політичної поведінки. Політичний менеджмент. 2009. № 5 (38). С. 8–18.
10. Camino L., Zeldin S. From Periphery to Center: Pathways for Youth Civic Engagement in the Day-To-Day Life of Communities. Applied developmental Science. 2002. Vol. 6 (4) Р. 213–220.
11. Halian I.M. The role of propaganda in the formation of personal semantic constructs. Insight: The Psychological Dimensions of Society. 2022. Vol. 8. Р. 24–38.
12. Kryvenko I.S., Hrynyshyn N.O. Tell me who is your favorite politician, and I’ll tell you who you are: psychological factors of the ideal political leader’s image among Ukrainians. Insight: The Psychological Dimensions of Society. 2022. Vol. 7. Р. 90–101.
13. McCauley С., Moskalenko S. Understanding Political Radicalization: The Two-Pyramids Model. American Psychologist American Psychological Association. 2017. Vol. 72. № 3. Р. 205–216.
14. Popovych I.S. The research of the parameters, properties and types of social expectations of student youth. Modern research of the representatives of psychological sciences : collective monograph / O.Ye. Blynova, Yu.O. Bystrova, I.M. Halian, O.M. Kikinezhdi. Lviv–Toruń : Liha-Pres. 2019. P. 163–181.
15. Russo S., Stattin H. Stability and change in youths’ political interest. Social Indicators Research. 2016. Vol. 132. Р. 643–658.
16. Sloam J. “The outraged young”: Young Europeans, civic engagement, and the new media in a time of crisis. Information Communication and Society. 2014. Vol. 17. Р. 217–231.
17. Stattin H., Hussein O., Оzdemir M., Russo S. Why Do Some Adolescents Encounter Everyday Events That Increase Their Civic Interest Whereas Others Do Not? Developmental Psychology American Psychological Association. 2017.Vol. 53. № 2. Р. 306–318.
18. Torney-Purta J. The school’s role in developing civic engagement: A study of adolescents in twenty-eight countries. Applied Developmental Science. 2002. Vol. 6. Р. 203–212.
Опубліковано
2023-08-31
Сторінки
25-31
Розділ
СЕКЦIЯ 1. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ