ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНОЇ ОСОБИ: АДАПТАЦІЯ ТА ІНТЕГРАЦІЯ В НОВУ ГРОМАДУ

Ключові слова: психологічне благополуччя, адаптація, інтеграція, якість життя, психічне здоров’я, психологічна допомога, психологічна підтримка ВПО.

Анотація

Мета – здійснити огляд соціально-психологічних особливостей формування стану психологічного благополуччя у внутрішньо переміщених осіб та визначити види надання психологічної допомоги щодо проблеми їх адаптації та інтеграції в нове середовище. Методи: теоретичний аналіз підходів вітчизняних та зарубіжних досліджень щодо проблеми формування стану психологічного благополуччя, адаптації та інтеграції вимушено переміщеної особи. Результати. Психологічне благополуччя особи дає можливість усвідомлено уявляти стан своїх фізичних та психологічних можливостей, а також здатність задовольняти свої потреби для нормального функціонування в навколишньому середовищі. Розглянуто два теоретико-методологічні підходи адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нове середовище. Виділено основні напрями психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб, що спрямовані на опрацювання травматичного досвіду, набуття корисних навичок, які сприяють адаптації до нових умов життєдіяльності. За результатами дослідження планується підбір психодіагностичного інструментарію визначення рівня вираженості показників психологічного благополуччя внутрішньо переміщених осіб. Висновки. Здійснений теоретичний аналіз феномену психологічного благополуччя зарубіжної та вітчизняної літератури показав, що: 1) психологічного благополуччя може досягти особистість, яка задоволена життям, без негативних переживань, вона вміє реалізувати свій потенціал, використовувати власні ресурси для досягнення цілей; 2) від рівня психологічного благополуччя залежить процес адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нову громаду, а також подолання несприятливих життєвих ситуацій; 3) оцінка психологічного благополуччя переміщеного населення, за даними досліджень, проведених з допомогою онлайн-платформи Kantar Panel Ukraine, є низькою, і має прояви хоча б одного із симптомів посттравматичного розладу. Всі ці умови і є орієнтиром впровадження заходів для організації психологічної допомоги з відновлення психологічного благополуччя та адаптації внутрішньо переміщених осіб.

Посилання

1. Блинова О. Психологічне здоров’я мігрантів: результати емпіричного дослідження. Український психологічний журнал. 2013. № 2. С. 244–255.
2. Волошин С.М. Особливості змісту соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб до нового соціального середовища. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2019. № 9. С. 73–76.
3. Зливков В.Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ : Педагогічна думка. 2016. 219 с.
4. Кашлюк Ю.І. Основні чинники, які впливають на психологічне благополуччя особистості. Проблеми сучасної психології. 2016. № 34. С. 170–186.
5. Котух О.В. Сутність поняття «цінності» в європейській та українській психологічній традиції. Виклики сучасної психологічної науки країн ЄС: перспективи інтеграції українського досвіду : збірник тез методологічного семінару, м. Київ, 26 вересня 2022 р. Київ. С. 30–33.
6. Котух О.В. Проблема особистісної свободи особистості. Nowoczesna nauka: teoria i praktyka: Mater. IV Międz. Konf. Nauk.-Prakt. (м. Варшава, 8 квітня 2020 р.). Варшава, 2020. С. 86–88.
7. Максименко Ю.Б., Морозова-Йоханнессен О.В. Психологічні особливості особистісних змін переселенців в умовах іншої країни (на прикладі Норвегії). Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 69(5). С. 90–97.
8. Міграційний профіль України. Державна міграційна служба України. 2021. С. 47–52. URL: https://dmsu. gov.ua/assets/files/mig_profil/migprofil_2020.pdf.
9. Пахоль Б.Є. Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, методи та чинники. Український психологічний журнал. 2017. № 1(3). С. 80–104.
10. Педоренко В.М. Особливості психоемоційного стану переселенців в умовах іншої країни (на прикладі Німеччини). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія», 2023. № 5. С. 5–10.
11. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України : посібник для практиків соціальної сфери / Мельник Л.А. та ін. ; за ред. Волинець Л.С. Київ : ТОВ «Видавничий дім «Калита», 2015. 72 с.
12. Рябоконь В.В. Психологічне здоров’я людини як один із компонентів теорії особистості. Габітус. 2021. Вип. 21. С. 201–205.
13. Санько К. Психологічне благополуччя як основа повноцінного та психологічно здорового функціонування особистості. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2016. № 59. С. 42–45.
14. Самодетермінація психологічного благополуччя особистості : монографія / Сердюк Л.З. та ін. ; за ред. Л.З. Сердюк. Київ–Львів : Видавець Вікторія Кундельська, 2021. 236 с.
15. Тітат І.О. Поняття та критерії адаптації й інтеграції внутрішньо переміщених осіб і умови скасування статусу переселенця. Український соціум. 2016. № 4(59). С. 57–68.
16. Юридична газета Online. В Україні презентували результати дослідження психологічного стану населення. 2022. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/v-ukrayini-prezentuvali-rezultati-doslidzhennya-psihologichnogo-stanunaselennya. html.
17. Buijs V.L., Jeronimus B.F., Lodder G.M., Steverink N., & de Jonge P. Social needs and happiness: A life course perspective. Journal of Happiness Studies. 2021. 22(4), 1953–1978.
18. Cheong P.H. et al. Immigration, social cohesion and social capital: A critical review. Critical Social Policy. 2007. Vol. 27. № 1. Р. 24–49.
19. Colson E. Imposing Aid: The Ethnography of Displacement and its Aftermath. Kroeber Anthropological Society. 2012. № 100(1). Р. 154–167.
20. Diener E. Subjective Well-being. Psychol. Bull. 1984. № 95. P. 2–75.
21. Ryan D. et al. Theoretical Perspectives on Post-Migration Adaptation and Psychological Well-Being among Refugees: Towards a Resource-Based Model. Journal of Refugee Studies. 2008. Vol. 21. № 1. Р. 1–18.
Опубліковано
2023-06-01
Сторінки
56-61
Розділ
СЕКЦІЯ 3 СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ