СОЦІОДЕМОГРАФІЧНА СПЕЦИФІКА ОДЕРЖАННЯ ГРОМАДЯНАМИ ЕЛЕКТРОННОЇ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 В УКРАЇНІ

Марина Сергіївна Дворник

doi:10.32999/ksu2312-3206/2021-4-18

Марина Сергіївна Дворник http://orcid.org/0000-0003-1505-0169

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-18

Ключові слова: соціально-психологічна підтримка, дистанційна психологічна підтримка, онлайн-інтервенції, COVID-19, соціальна політика, соціодемографічні показники, соціальна ідентифікація

Анотація

Мета. Статтю присвячено емпіричному дослідженню соціодемографічної специфіки одержання укра- їнськими громадянами електронної соціально-психологічної підтримки під час пандемії COVID-19. Методи. У дослідженні використано онлайн-опитування за соціодемографічними показниками та авторський блок «Електронна психологічна підтримка» опитування «Соціально-психологічна під- тримка в період пандемії COVID-19 в Україні» (лабораторія соціальної психології особистості Інсти- туту соціальної та політичної психології НАПН України), що включив 12 питань на визначення осо- бливостей одержання психологічної підтримки онлайн, міри здатності одержати психосоціальну підтримку в електронному форматі, а також міри соціальної ідентифікації опитуваних зі спільнотою електронної підтримки. Обробка даних здійснювалася за допомогою непараметричного дисперсійного аналізу Манна-Уітні та однофакторного дисперсійного аналізу Крускала-Уолліса у статистичній про- грамі SPSS 26.0. Результати. Дослідження тривало з жовтня 2020 до травня 2021 року, вибірка склала 100 осіб (84% – жінки), середній вік – 30 років, переважно містяни з вищою освітою. Соціодемографічними показниками, які регулюють статистично значущі відмінності респондентів за показниками одержання електронної соціально-психологічної підтримки, виявилися вік, стать, освіта, задоволеність фінансо- вим забезпеченням, статус проживання. Частіше за інших завдяки електронним засобам підтримку отримують респонденти жіночої статі із середньою освітою та задоволені своїм фінансовим забезпе- ченням. Частота знаходження жінками рішення своїх проблем завдяки засобам електронної підтримки опосередковується середньою освітою та молодшим віком (19–24 роки). Радість від відвідування спіль- ноти, де особа отримує електронну підтримку, пов’язана із молодшим віком та проживанням наодинці. Жінки і ті, хто радше задоволений станом своїх фінансових справ, більш схильні вислуховувати про- блеми інших користувачів у спільноті електронної підтримки. А загалом частіше за інших користу- ються засобами електронної психологічної підтримки саме молоді люди віком 19–24 роки. Висновки. Виявлені соціодемографічні показники мають враховуватися під час розробки програм соціально-психологічної підтримки населення. Рекомендовано здійснювати відповідну підтримку на платній основі, враховувати необхідність простого та інтуїтивного інтерфейсу й гейміфікованих форм підтримки, надавати чіткі алгоритми психологічної самодопомоги у разі зіткнення з пандемічними викликами, а також забезпечувати соціалізацію у вигляді цікавих групових активностей. Подальші дослідження мають бути спрямовані на виявлення специфіки одержання соціально-психологічної під- тримки чоловіками та особами старшого віку.

Посилання

1. Дворник М.С. Використання смартфон-застосунків в умовах психотравматизації населення. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Вип. 73 (5). С. 236–248.
2. Дворник М.С. Особливості віртуального психологічного супроводу особистості в умовах карантину. Особистість у життєвих ситуаціях: світові тенденції та національні особливості : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю). 22 травня 2020 р. 2020. С. 38–40.
3. Дворник М.С. Супровід особистості електронними засобами: соціально-психологічний аспект. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2020. № 1. С. 118–126.
4. Дрималовська Х.В., Бала Р.Д. Державна соціальна політика: сутність, моделі, напрями. Проблеми економіки. 2021, Вип. 47 (1). С. 178–184.
5. Міністерство охорони здоров’я України. Оперативна інформація про поширення та профілактику COVID-19. 2021. URL: https://moz.gov.ua/article/news/operativna-informacija-pro-poshirennja-koronavirusnoiinfekcii-2019-cov19 (дата звернення: 20.08.2021).
6. Слюсаревський М.М. «Онлайн-коло»: досвід психологічної підтримки і допомоги населенню під час пандемії COVID-19. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2020. Вип. 2 (1). C. 1–5.
7. Слюсаревський М.М., Найдьонова Л.А., Вознесенська О.Л. (ред.). Досвід переживання пандемії COVID-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка : матеріали онлайн-семінарів. Київ : ІСПП НАПН України, 2020. 121 с.
8. Титаренко Т.М. Особистісні чинники збереження психологічного благополуччя в умовах пандемії COVID-19. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2021. Вип. 47(50). С. 49–59.
9. Циганенко Г.В., Великодна М.С. Надання психологічної допомоги вразливим групам населення під час та після карантину через пандемію COVID-19. 2020. URL: https://bit.ly/37XHhyn (дата звернення: 20.08.2021).
10. Holden L., Lee C., Hockey R., Ware R.S., & Dobson A.J. Validation of the MOS Social Support Survey 6-item (MOS-SSS-6) measure with two large population-based samples of Australian women. Quality of Life Research. 2014. Vol. 23 (10). P. 2849–2853.
11. Iliffe L.L., Thompson A.R. Investigating the beneficial experiences of online peer support for those affected by alopecia: An interpretative phenomenological analysis using online interviews. British Journal of Dermatology. 2019. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/bjd.17998 (дата звернення: 07.10.2019).
12. Kohrt B.A. COVID-19 and global mental health. The Lancet Psychiatry. 2021. Vol, 8(6). URL: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(21)00073-0 (дата звернення: 20.08.2021).
13. Sim H.S., How C.H. Mental health and psychosocial support during healthcare emergencies–COVID-19 pandemic. Singapore medical journal. 2020. 61 (7). URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7926602/ (дата звернення: 20.08.2021).
14. van Uden-Kraan C.F., Drossaert C.H., Taal E., Shaw B.R., Seydel E.R., & van de Laar M.A. Empowering processes and outcomes of participation in online support groups for patients with breast cancer, arthritis, or fibromyalgia. Qualitative health research. 2008. Vol. 18 (3). P. 405–417.