ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕФЛЕКСІЇ В ПСИХОЛОГІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Ключові слова: професіогенез психолога, системна рефлексія, інтроспекція, квазірефлексія, ретро- спективна рефлексія, проспективна рефлексія, соціорефлексія, ауторефлексія

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні особливостей організації рефлексії в психологів закладів загальної середньої освіти.

Методи. Аналіз середніх даних і кореляція між шкалами 3 методик дослідження рефлексії: 1) тест Д.О. Леонтьєва «Диференційний тип рефлексії»; 2) методика діагностики рівня рефлексивності А.В. Карпова, В.В. Пономарьової; 3) методика вивчення вираженості та спрямованості рефлексії Е.М. Гранта.

У результаті дослідження з’ясовано, що в психологів закладів загальної освіти рефлексія розвинена на середньому й вище за середній рівні. Але аналіз середніх даних за шкалами методик показав, що продуктивні форми рефлексії в шкільних психологів потребують додаткового розвитку. Виявлено, що системна рефлексія як найбільш адаптивна форма самодетермінації проявлена на середньому рівні в 74% досліджуваних. Тобто більшість фахівців мають середньостатистичний рівень розвитку ознаки, а не високий, як того потребує професіограма практичного психолога. 76% середніх даних за шкалою інтроспекції говорять про доволі високу схильність фахівців до «самокопання». Шкала «квазірефлексії» показала, що 58% респондентів фокусують рефлексивну увагу за межами актуальної ситуації. Виявлено перевагу схильності шкільних психологів спрямовувати рефлексивну увагу на спілкування та взаємодію, перспективну й ретроспективну оцінку, а не на актуальну діяльність. Ауторефлексія як здатність до самосприйняття й аналізу змісту власної психіки розвинена на високому рівні, а соціорефлексія як здатність розуміти психіку інших людей має середньостатистичний рівень. Більшість шкал використаних методик мають кореляційний взаємозв’язок.

Висновки. Розвиток рефлексії в шкільних психологів знаходиться на середньостатистичному рівні та потребує психокорекційної роботи для покращення цієї професійно важливої якості.

Посилання

1. Карпов А.В., Пономарева В.В. Психология рефлексивных механизмов управления. Москва : Институт психологии РАН, 2000. 283 с.
2. Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики. Психологический журнал. 2003. Т. 24. № 5. С. 45−57.
3. Карпов А.А., Карпов А.В. Введение в мета-когнитивную психологию : учебное пособие. Москва : МПСУ, 2015. 215 с.
4. Коломієць Л.І., Шульга Г.Б. Психологічні аспекти розвитку професійної рефлексії майбутніх фахівців із соціальної роботи. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Педагогіка і психологія». 2019. Вип. 59. С. 152–158.
5. Леонтьев Д.А., Осин Е.Н. Рефлексия «хорошая» и «дурная»: от объяснительной модели к дифференциальной диагностике. Психология. Журнал Высшей школы экономики. 2014. Т. 11. № 4. С. 110–135.
6. Немаш Л.І., Комар Т.О. Дослідження рефлексивності психологів закладів загальної середньої освіти. Tendenze attuali della moderna ricerca scientifica : Der Sammlung wissenschaftlicher Arbeiten «ΛΌГOΣ» zu den Materialien der internationalen wissenschaftlich-praktischen Konferenz (B. 2) / 5. Juni, 2020. Stuttgart, Deutschland : Europäische Wissenschaftsplattform. Р. 143–145. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/logos/issue/view/ (дата звернення: 20.07.2020).
7. Панок В.Г., Обухівська А.Г., Острова В.Д. Психологічна служба : підручник. Київ : Ніка-Центр. 2016. 362 с. URL: http://lib.iitta.gov.ua/705662/1/ps_sluzzba.pdf (дата звернення: 20.07.2020).
8. Подкоритова Л.О. Визначення видів рефлексії у наукових джерелах. Проблеми сучасної психології. 2017. Вип. 37. С. 343–358. URL: http://problemps.kpnu.edu.ua/en/ (дата звернення: 20.07.2020).
9. Хомуленко Б.В. Функціонально-рольові особливості діяльності практичного психолога. Питання психології. Вісник Національного університету оборони України. 2015. № 3 (46). С. 326–332. URL: file:///C:/Users/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0/Downloads/Vnaou_2015_3_58.pdf (дата звернення: 20.07.2020).
10. Чемодурова Ю.М. Психологічні умови подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / НПУ ім. М.П. Драгоманова. Запоріжжя, 2019. 303 с.
11. Шевченко Н.Ф., Чепішко О.І. Професійна свідомість практикуючих психологів-пoчaткiвцiв: специфіка розвитку. Journal of psychology research, VOL. 2019. № 25 (8). С. 97–106. URL: http://www.dnu.dp.ua/docs/visnik/fpsih/program_5e46b7703e606.pdf (дата звернення: 20.07.2020).
12. Grant A.M. Rethinking psychological mindedness: Metacognition, selfreflection, and insight. Behaviour Change. 2001. № 18 (1). Р. 8–17.
13. Nolen-Hoeksema S., Wisco B.E., Lyubomirsky S. Rethinking rumination. Perspectives on Psychological Science. 2008. № 3 (5). Р. 400–424.
14. Ryan R.M., Frederick C. On energy, personality, and health: Subjective vitality as a dynamic reflection of well being. Journal of Personality. 1997. № 65 (3). Р. 529–565.
Опубліковано
2020-11-04
Сторінки
70-78
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ