ПРОФЕСIЙНО ВАЖЛИВI ЯКОСТI ПРАЦIВНИКIВ ОРГАНIВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Ключові слова: професійна компетентність, державний службовець, локус контролю, схильність до ризику, професійна мотивація

Анотація

Мета. Здійснити теоретичний аналіз сучасних наукових джерел з психології і публічного управління та провести емпіричне дослідження професійно важливих якостей працівників органів державної влади.

Методи. В основі наукової статті лежить емпіричне дослідження, яке проводилось у 2 етапи. Вибірка складалась із 103 державних службовців категорії Б і В із різним стажем роботи (до трьох та більше трьох років стажу державної служби). На першому етапі дослідження була розроблена авторська анкета для оцінки професійно важливих якостей державних службовців їхніми керівниками. На другому етапі дослідження були проведені психодіагностичні методики: методика EPQ Г.Ю. Айзенка, методика Т. Елерса «Прагнення до ризику і мотивації досягнення»; «Методика дослідження локалізації контролю особистості» – модифікований опитувальник О.Г. Ксенофонтової, «Емоційний інтелект (Н. Холла)». Для статистичної обробки використані кореляційний та дисперсійний аналіз.

Результати. За методикою EPQ Г.Ю. Айзенка показники у державних службовців, які є емоційно стійкими, у групі 1 є вищими на 30,2% порівняно із державними службовцями групи 2. Високі показники мотивації досягнення мети і успіху за методикою Т. Елерса також є вищими у групі 1 на 48,2% порівняно із результатами групи 2. Серед державних службовців у 1 групі показник інтернальних респондентів є вищим на 44,8% порівняно із групою 2, а також загальний рівень емоційного інтелекту у державних службовців групи 1 також є вищими на 37% порівняно із групою 2.

Висновки. Аналіз результатів емпіричного дослідження дозволив зробити висновки, що середні значення всіх досліджуваних нами параметрів є вищими у державних службовців групи 1 порівняно із показниками державних службовців групи 2. Отже, за допомогою проведеного кореляційного і дисперсійного аналізу встановлено, що емоційна стійкість, сформованість професійно важливих якостей, показники інтернальності і емоційного інтелекту суттєво відрізняються у державних службовців із високим рівнем виконання професійних завдань і стажем роботи від 3-х років порівняно із групою 2.

Посилання

1. Болюбаш Н.М. Формування професійної компетентності державних службовців у вищих навчальних закладах. Наукові праці. Державне управління. 2012. Вип. 182. Том 194. С. 31–35.
2. Ващенко К.О. Професійна підготовка державних службовців: теорія, методологія, практика : монографія. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2017. 416 с.
3. Елина И.Е. Компетентность как интегральная характеристика профессиональной деятельности государственных служащих : дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.13. Москва, 2009. 201 c.
4. Закон України «Про державну службу» від 18.04.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 (дата звернення: 08.06.2020).
5. Комунікативна компетентність державних службовців як елемент модернізації системи державної служби. Івано-Франківський центр науки, інновацій та інформатизації. Івано-Франківськ, 2012. 154 c.
6. Личностно-профессиональное развитие государственных служащих как объект психолого-акмеологического мониторинга / под общ. ред. А.А. Деркача. Москва : РАГС, 2004. 232 с.
7. Нинюк І.І. Професіоналізм державних службовців: сутність, стан та особливості формування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : 25.00.03. Київ, 2005. 20 с.
8. Arthur M. Whitehill “Japanese Management: Tradition and transition”: Routledge, London, 2001. 240 р.
Опубліковано
2020-08-31
Сторінки
177-186
Розділ
СЕКЦІЯ 5 ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ