МЕТАФОРИЧНI АСОЦIАТИВНI КАРТИ ЯК ВIЗУАЛЬНО-НАРАТИВНИЙ СТИМУЛ ДЛЯ ПСИХОЛIНГВIСТИЧНОГО АНАЛIЗУ ДIАЛОГУ З ТIЛЕСНИМ Я

Дар’я Михайлiвна Туркова

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-3-8

Дар’я Михайлiвна Туркова http://orcid.org/0000-0002-3788-1185

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-3-8

Ключові слова: МАК «Перелом», тілесне Я, персоніфікація, асоціації, візуалізація, аналогізація, психосоматична компетентність

Анотація

У роботі йдеться про апробацію засобів відновлення діалогу з тілесним Я засобами візуально-наративного підходу та психолінгвістичного аналізу психотерапевтичного процесу. Тілесне Я є компонентом Я-концепції, який відповідає за когнітивний і емоційний супровід тілесного функціонування, забезпечує його регулятивний ефект, що реалізується в процесі внутрішнього діалогу з тілесним Я, із самим собою про тіло. Розкривається алгоритм психотерапевтичного процесу за етапами персоніфікації, асоціації, візуалізації, аналогізації (ПАВА), на кожному з яких використано метафоричні асоціативні карти.

Метою статті є апробація програми розвитку тілесного Я та психосоматичної компетентності у візуально-наративному підході. Методологічну основу нашого дослідження склали психолінгвістичний, візуально-наративний, проєктивний, психосоматичний, ідеографічний підходи. Серед методів нами було задіяно: аналіз, синтез, порівняння, систематизацію, узагальнення, асоціативний експеримент та методи психологічної діагностики. На етапі емпіричного дослідження використовувалась авторська колода метафоричних асоціативних карт (МАК) «Перелом» © Туркова Д.М. та система прийомів розвитку тілесного Я за етапами методики ПАВА © Хомуленко Т.Б.

Результати дослідження дали змогу довести ефективність психотерапевтичного процесу у візуально-наративному підході за етапами ПАВА. Кожна вибрана метафорична карта виступила візуально-наративним стимулом і вигідно доповнила етапи методики ПАВА, додала елементів для більш ґрунтовного аналізу. Такий прийом особливо ефективний на перших сесіях з клієнтом, коли ще не встановлений оптимальний рівень професійного контакту й клієнту комфортніше взаємодіяти опосередковано через метафоричні карти аніж продукувати візуальні образи лише в уяві.

Висновок: проведене дослідження демонструє ефективність поєднання двох методик: використання МАК «Перелом» та ПАВА як умови та джерела діагностико-психокорекційної роботи з налагодження діалогу з тілесним Я.

Посилання

1. Александер, Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и применение. Москва : Эксмо-Пресс,
2002. 352 с.
2. Афанасьєва Н.Є. Наративізація життєвого досвіду в процесі психологічного консультування. Проблеми екстремальної та кризової психології. Збірник наукових праць. Вип. 14. Частина ІІІ. Харків : НУЦЗУ, 2013. С. 28–34.
3. Жебєлєва П.В. Аналіз сучасних психологічних підходів до розуміння феномена «наратив». Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Психологічні науки». 2014. Вип. 121. С. 132–136.
4. Лоуэн А. Предательство тела. Москва : Институт Общегуманитарных Исследований, 1998. 336 с.
5.Морозова И.С., Белогай К.Н. Проблематика образа тела в контексте психологии развития. Общество: социология, психология, педагогика. 2007. № 8. С. 43‒46.
6. Никитин В.Н. Онтология телесности: смыслы, парадоксы, абсурд. Москва : Когито-Центр, 2006. 320 с.
7. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия. Москва : Медицина, 1996. 538 с.
8. Савчук Р.І. Історія становлення наратології: від античної поетики до нових наративних практик студіювання художнього тексту. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. 2015. Вип. 31. С. 111–119.
9. Туркова Д.М. Колода МАК «Перелом» в работе с телесным Я паллиативных клиентов. Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference “The Top Actual Researches in Modern Science” (July 31, 2017, Ajman, UAE). UAE, August 2017. № 8 (24). Vol. 2. С. 51‒56.
10. Туркова Д.М. Мовна свідомість тілесного Я. Теорія і практика сучасної психології. Збірник наукових праць. Класичний приватний університет. Запоріжжя, 2019. № 5. С. 157–162.
11. Уайт М. Карты нарративной практики: введение в нарративную терапию. Москва : Генезис, 2010. 326 с.
12. Хомуленко Т.Б. Психосоматичний підхід до характеристики змісту оздоровчої психотехнології: базові дефініції. Харківський осінній марафон психотехнологій (каталог психотехнологій; тези доповідей): матеріали ІІІ міжрегіональної наук.-практ. конф., м. Харків, 26 жовтня 2019 р., ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Харків : Діса плюс, 2019. С. 64–65.
13. Хомуленко Т.Б. Психотехнології саморегуляції тілесного. Харків : «Діса плюс», 2017. 44 с.
14. Шебанова В., Тавровецька Н. Застосування інструментарію візуально-наративного підходу у психологічній допомозі особистості. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика. 2018. Вип. 24(1). C. 381–402.
15. Шебанова В., Яблонська Т. Нікнейм як засіб мовної самопрезентації в Інтернеті осіб з порушеннями харчової поведінки. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика. 2019. Вип. 25 (1). C. 409–430.
16. Brockmeier J. Autobiography, narrative, and the Freudian conception of the history. Philosophy, Psychiatry, Psychology. 1997. V. 4. P. 175–199.
17. Herman D. Basic elements of narrative. London : Wiley-Blackwell, 2009. 272 p.