ОСОБИСТIСНI РЕСУРСИ ДРУЖИН УЧАСНИКIВ БОЙОВИХ ДIЙ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦIЯХ
Анотація
Мета – виявлення складних життєвих ситуацій, з якими стикаються дружини учасників бойових дій; аналізування досвіду жінок щодо актуалізації різних видів особистісних ресурсів для подолання зазначених ситуацій.
Методи. У дослідженні використано методи вивчення наукових джерел, напівструктуроване інтерв’ю, авторська анкета. Вибірка становила 50 дружин військових віком від 21 до 52 років.
Результати. Виявлено відмінності життєвих труднощів під час відсутності чоловіка та після його повернення. З’ясовано, що на першому етапі жінка стає головою сім’ї: відбувається розширення сфери її відповідальності та обов’язків, вона відчуває фізичне та психологічне навантаження, іноді фінансові труднощі. Після повернення чоловіка його психологічний стан та життєві настанови часто не співпадають з очікуваннями дружини. Майже третина опитаних вказала на наявність сімейного дискомфорту, напруження у стосунках та появу конфліктів після повернення чоловіка із зони бойових дій. Встановлено, що зовнішній, соціальний ресурс не завжди відіграє конструктивну функцію. Дружини вказували на неоднозначність ставлення з боку оточення: підтримка близьких надає сили, а зневіра чи прихований осуд з боку оточуючих викликає тривогу, іноді агресію. Тому суспільне ставлення до збройного конфлікту та військових відіграють важливу роль у поновленні особистісних ресурсів дружин бійців. Про необхідність психологічної підтримки висловилась половина респонденток. Серед актуальних питань жінки називають такі як: проблема адаптації чоловіка до мирного (сімейного) життя і подолання його агресивності, особливості комунікації з ним, пошук власних ресурсів для відновлення емоційної врівноваженості та особистісного зростання.
Висновки. Отримані результати вказують, що пошук та використання дружинами військовослужбовців особистісних ресурсів здійснюється індивідуально, часто безпосередньо в процесі переживання складної життєвої ситуації. Результати дослідження важливі для створення психоедукаційної програми для опанування жінками навичок ефективного використання особистісних ресурсів, засобів самодопомоги та самозбереження.
Посилання
2. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие и преодоление. Москва : Пер Сэ, 2006. 528 с.
3. Водопьянова Н.Е. Психодиагностика стресса. Санкт-Петербург : Питер, 2009. 330 с.
4. Денисевич Н.Ю. Моделі психологічної допомоги дружинам демобілізованих військовослужбовців. Проблеми політичної психології. 2017. № 5. С. 33–42.
5. Журавльова Н.Ю. Психологічна допомога дружинам демобілізованих військовослужбовців: можливості гуманістичної психотерапії. Сучасні наукові дослідження у психології та педагогіці – прогрес майбутнього : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. м. Одеса, 19 травня 2017. Одеса, 2017. С. 14–16.
6. Маркин В.Н. Акмеологический принцип развития и самоорганизации человека как парадигма развития социума. Мир психологии. 2011. № 4. С. 251–259.
7. Муздыбаев К. Стратегия совладания с жизненными трудностями. Теоретический анализ. Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. № 2. С. 100–109.
8. Олексюк Н.С. Основні ресурси соціального супроводу сімей військовослужбовців в умовах реформування Збройних сил України. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Соціально-педагогічна. Кам’янець-Подільський, 2012. № 18. С. 154–162.
9. Пророк Н. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи : навчальний посібник. Київ, ОБСЄ, 2018. 208 с.
10. У Мінветеранів порахували кількість учасників бойових дій. URL: https:www.slovoidilo.ua/2019/09/18/novyna/ suspilstvo/minveteraniv-poraxuvaly-kilkist-uchasnykiv-bojovyx-dij (дата звернення: 10.06.2019).
11. Юр’єва Н.В. Мотиваційні ресурси стресостійкості військовослужбовців підрозділів Національної гвардії України з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних : монографія. Харків : Національна академія НГУ, 2017. 226 с.
12. Hobfoll S.E. The influence of culture, community, and the nest-self in the stress process: Advancing conservation of reources theory. Applied Psychology. An International Review. 2001. No. 50. Рp. 337–421.