ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАНОВЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Ключові слова: мораторій, референтна група, дифузність, кореляції, дисперсійний аналіз, псевдоідентичність, розвиток особистості студентів

Анотація

Формування ідентичності особистості як психосоціальної тотожності дозволяє особистості усві- домлювати себе у всьому багатстві своїх відносин до навколишнього світу і визначає систему цінностей, ідеалів, життєвих планів, соціальних ролей особистості з відповідними формами поведінки.

Мета – визначення психологічних особливостей формування ідентичності у сучасних студентів.

Методи – спостереження, опитування, бесіда, тестування: тест «Смисложиттєві орієнтації» Д.О. Леонтьева; методика вивчення особистісної ідентичності Л.Б. Шнейдер.

Результати. Статуси ідентичності було розподілено на 3 групи за ступенем сформованості. Виявлено, що значна частина студентів перебуває на кризовому етапі становлення ідентичності (мораторій ідентичності). Значно менше студентів показали сформовану позитивну ідентичність. Переважна більшість студентської молоді перебувають у тимчасовому статусі (попередня, дифузна та псевдоідентичність), тобто знаходяться в процесі формування ідентичності.

За допомогою дисперсійного аналізу було визначено взаємозв’язки між показниками методики СЖО Д.О. Леонтьева та статусами особистісної ідентичності, виявленими за допомогою методики Л.Б. Шнейдер. Високі, урівноважені та однорідні оцінки респондента за кожною зі шкал методики СЖО Д. Леонтьєва свідчать про те, що особистість наближена до сформованої позитивної ідентичності.

Висновки. У ході дослідження вдалося виявити певні психологічні особливості кожної з виділених груп за показниками смисложиттєвих орієнтацій. Сформована ідентичність відзначається чітким усвідомленням власних життєвих цілей та сенсу життя, впевненістю в собі, в правильності власних дій та усвідомленні своєї незалежності. Респондентів, що знаходяться в процесі формування ідентичності, можна охарактеризувати як людей, які відчувають дискомфорт, оскільки не усвідомлюють свого істинного покликання, та в яких практично відсутні цілі життя. Статус чітко вираженої кризи відзначається активним пошуком життєвого сенсу та постановкою життєвих цілей; захопленням процесу тестування себе і своїх можливостей.

Більш глибоке вивчення феномену дало розуміння необхідності психологічної допомоги та супро- воду студентів, які переживають кризу особистісної ідентичності або знаходяться в процесі її формування, а це переважна більшість студентів.

Посилання

1. Bukovska O.O. (2004). Stanovlennia identychnosti i sotsializatsii pidlitkiv iz neblahopoluchnykh rodyn [Identification and socialization of adolescents from disadvantaged families]. Molod, osvita, nauka i natsionalna samosvidomist [Young people, education, science and national consciousness]: Zbirnyk materialiv VII Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: Vydavnytstvo Yevropeiskoho universytetu [in Ukrainian].
2. Zlyvkov V.L. (2005) Samoidentyfikatsiia v pedahohichnii komunikatsii [Self-identification in pedagogical communication]. Kyiv: Ukrainskyi tsentr politychnoho menedzhmentu [in Ukrainian].
3. Podzhynska O.O. (2015) Psykholohichni osoblyvosti stanovlennia u studentiv tsinnisnoho komponenta osobystisnoi identychnosti [Psychological peculiarities of students' becoming a value component of personal identity]: avtoref. dys. Na zdobuttia nauk. stupenia kand.: spets. 19.00.07 "pedahohichna ta vikova psykholohiia". Kyiv [in Ukrainian].
4. Shnejder L.B. (2007) Lichnostnaja, gendernaja i professional'naja identichnost': teorija i metody diagnostiki. [Personal, gender and professional identity: theory and methods of diagnosis]. Uchebno-metodicheskoe posobie. Moscow: Moskovskij psihologo-social'nyj institut [in Russian].
5. Piontkovska, D.V. (2014) The problem of contrast between the Concepts of «National Identity» and «Ethnic Identity» in Psychological Science. European Applied Sciences, 1, 91–93.
6. Redfern, A., Benton, Ch. (2017). Expressive Faces Confuse Identity. Iperception, 8(5), 1–21.
Опубліковано
2020-05-28
Сторінки
104-110
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ