СУПРОВІД ОСОБИСТОСТІ ЕЛЕКТРОННИМИ ЗАСОБАМИ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація
Мета. Статтю присвячено теоретичному огляду досліджень електронного супроводу постраждалої внаслідок складних життєвих обставин особистості. У зв’язку з нестачею системного вивчення соціально-психологічних аспектів такого супроводу за мету було поставлено виявлення соціально-психологічних предикторів, які забезпечують зростання психологічного благополуччя особистості в результаті її участі в онлайн-групах взаємопідтримки.
Методи. Дослідження послуговувалося теоретичними методами збору, аналізу й узагальнення інформації. Систематичний аналіз джерел здійснювався у три етапи: на першому етапі відбувавсвідбір найновіших досліджень за означеною проблематикою, на які була оформлена підписка в базі Google Scholar; другий етап включив ручний пошук та відбір джерел у базі Web of Science Core Collection за тематичними запитами в різних уточнювальних комбінаціях; на третьому етапі серед усіх відібраних джерел аналізувалися ті, які містили в тексті зазначення будь-яких соціально-психологічних показників, які б свідчили про підвищення психологічного благополуччя досліджуваних.
Результати. Систематичний аналіз літератури показав, що дієвість соціально-психологічного супроводу особистості електронними засобами зумовлено насамперед задоволенням потреби супроводжуваного в соціальній підтримці. З’ясовано, що її компоненти – інформаційна (обмін практичними порадами та знаннями), емоційна (експресивне відреагування й утилізація афектів), оцінкова (переінтерпретація болісного досвіду та мотивація діяти), мережева (розширення кола контактів) та матеріалізована (дієва допомога або обмін матеріальними благами) – можуть успішно реалізовуватися в онлайн-середовищі.
Іншими соціально-психологічними предикторами підвищення психологічного благополуччя особистості в результаті електронного супроводу визначено механізм соціальної ідентифікації з онлайн-та повагу до особистісних кордонів; луркінг як специфічний для онлайн-простору феномен взаємодії користувача із групою без самопроявів, видимих для інших. Показано, що описані предиктори позитивно впливатимуть на психологічне благополуччя супроводжуваних в разі врахування їхніх персональних особливостей.
Висновки. Виявлені соціально-психологічні предиктори впливу онлайн-супроводу на підвищення рівня психологічного благополуччя його учасників будуть покладені в основу емпіричної моделі дослідження електронного соціально-психологічного супроводу постраждалих унаслідок воєнних дій на Сході України.
Посилання
2. Bambina, A. (2007). Online social support: the interplay of social networks and computer-mediated communication. Cambria press.
3. Bandura, A. (1997). Self-Efficacy: TheExerciseofControl. NewYork: WorthPublishers.
4. Barak, A., Boniel-Nissim, M., &Suler, J. (2008). Fostering empowerment in online support groups. Computers in human behavior, 24(5), 1867–1883.
5. Coulson, N. S., Bullock, E., & Rodham, K. (2017). Exploring the therapeutic affordances of self-harm online support communities: An online survey of members. JMIR mental health, 4(4), e44.
6. Cummings, J. N., Sproull, L., &Kiesler, S. B. (2002). Beyond hearing: Where the real-world and online support meet. Group Dynamics: Theory, Research, and Practice, 6(1), 78.
7. Feldman, M. D. (2000) MunchausenbyInternet: detectingfactitiousillnessandcrisisontheInternet.Southern Medical Journal , 93, 669–672.
8. Festinger, L. (1954). A TheoryofSocialComparisonProcesses. Human Relations,7(2), 117–140.
9. Han, J. Y., Kim, E., Lee, Y. I., Shah, D. V., & Gustafson, D. H. (2019). A Longitudinal Investigation of Empathic Exchanges in Online Cancer Support Groups: Message Reception and Expression Effects on Patients’ Psychosocial Health Outcomes. Journal of health communication, 1–9.
10. Idriss, S. Z., Kvedar, J. C., & Watson, A. J. (2009). The role of online support communities: benefits of expanded social networks to patients with psoriasis. Archives of dermatology, 145(1), 46–51.
11. Iliffe, L. L., & Thompson, A. R. (2019). Investigating the beneficial experiences of online peer support for those affected by alopecia: An interpretative phenomenological analysis using online interviews. British Journal of Dermatology. Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/bjd.17998
12. Kolawole, O. (2019). Psychological impact of online support communities: can human participation in an online health community improve psychological well-being. Retrieved from: https://jyx.jyu.fi/handle/123456789/65018
13. Lieberman, M. A., & Goldstein, B. A. (2006). Not all negative emotions are equal: The role of emotional expression in online support groups for women with breast cancer. Psycho-Oncology: Journal of the Psychological, Social and Behavioral Dimensions of Cancer, 15(2), 160–168.
14. Mazuro,C., &Rao,N. (2011). Onlinediscussionforumsinhighereducation: Islurkingworking? International Journal for Cross-Disciplinary Subjects in Education, 2(2), 364–371.
15. McKenna, K. Y. A., & Green, A. S. (2002). Virtual group dynamics. Group Dynamics: Theory, Research, and Practice, 6(1), 116–127.
16. Mo, P. K., & Coulson, N. S. (2014). Are online support groups always beneficial? A qualitative exploration of the empowering and disempowering processes of participation within HIV/AIDS-related online support groups. International journal of nursing studies, 51(7), 983–993.
17. Pretorius, C. (2016). The experience of active involvement in an online Facebook support group, as a form of support for individuals who are diagnosed with Multiple Sclerosis. TydskrifvirGeesteswetenskappe, 56(3), 809–828.
18. Riessman, F. (1965). The “Helper” TherapyPrinciple.SocialWork, 10, 27–32.
19. Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological wellbeing.Jou rnalofPersonalityandSocialPsychology, 57, 1069–1081
20. Schaefer, C., Coyne, J. C., &Lazarus, R. S. (1981). The health-related functions ofsocial support. Journal of Behavioral Medicine, 4, 381–406.
21. Smith-Merry, J., Goggin, G., Campbell, A., McKenzie, K., Ridout, B., &Baylosis, C. (2019). Social Connection and Online Engagement: Insights From Interviews With Users of a Mental Health Online Forum. JMIR mental health, 6(3), e11084.
22. Strøm, J., Høybye, M. T., Laursen, M., Jørgensen, L. B., & Nielsen, C. V. (2019). Lumbar Spine Fusion Patients’ Use of an Internet Support Group: Mixed Methods Study. Journal of medical Internet research, 21(7), e9805.
23. Tytarenko, T. M. (2018) Sposobypidvyshchennyapsykholohichnohoblahopoluchchyaosobystosti, shchoperezhylatravmu [Ways to increase the psychological well-being of personality who has overcome trauma]. Psykholohiya: teoriyaipraktyka, 1(1), 112–119 [in Ukrainian].
24. Tytarenko, T. M. (2019). Sotsialno-psykholohichnyi suprovidyaksposibpolehshennyaperekhoduvidviynydomyru [Socio-psychologicalsupportas a waytofacilitate war-to-peace transition]. Retrievedfrom: https://lib.iitta.gov.ua/713417/[inUkrainian].
25. White, M., & Dorman, S. M. (2001). Receiving social support online: implications for health education. Health education research, 16(6), 693–707.
26. Winzelberg, A. (1997) Theanalysisofanelectronicsupportgroupforindividualswitheatingdisorders. Computersin Human Behavior, 13, 393–407.
27. Yalom, I.D.; Leszcz, M. (2008).TheoryandPracticeofGroupPsychotherapy. London: Hachette.
28. Yoo, W., Namkoong, K., Choi, M., Shah, D. V., Tsang, S., Hong, Y., ...& Gustafson, D. H. (2014). Giving and receiving emotional support online: Communication competence as a moderator of psychosocial benefits for women with breast cancer. Computers in human behavior, 30, 13–22.
29. Zhu, Y., & Stephens, K. K. (2019). Online Support Group Participation and Social Support: Incorporating Identification and Interpersonal Bonds. Small Group Research, 50(5), 593–622.
