ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ПІДЛІТКОВОГО БУЛІНГУ

  • Ольга Володимирівна Літвінова
Ключові слова: булінг, булінг-структура, підлітковий вік, толерантність, інтолерантність, агресивність, ворожість

Анотація

Мета. Метою статті є теоретичне й емпіричне дослідження психологічних чинників підліткового булінгу, виявлення взаємозв’язку між позиціями підлітків у булінг-структурі та рівнями прояву толерантності, агресивності та ворожості.

Методи. Для досягнення мети дослідження використано стандартизовані тести-опитувальники: опитувальник «Булінг-структури» О.Г. Норкіної; опитувальник «Індекс толерантності» Г.У. Солдатової; тест-опитувальник «Рівень агресивності» А. Басса – А. Даркі для з’ясування індексів ворожості й агресивності підлітків. Для виявлення статистичних зв’язків між емпіричними показниками застосовано Н-критерій Краскела-Уолліса.

Результати. Доведено, що чинниками булінгу можуть бути як соціальні (зовнішні) – стиль виховання в батьківський родині, становище у групі підлітків, так і психологічні (внутрішні) – самооцінка, рівень віктимності, толерантності, агресивності тощо. Емпірично встановлено, що більшість підлітків, котрі займають позиції ініціаторів і помічників у структурі булінгу, мають високий рівень агресії та низькі показники толерантності, характеризуються нестриманістю, жорстокістю, нетерпимістю до інакшості інших. Підлітки з позицією жертви характеризуються низькими показниками рівню агресії, середнім рівнем толерантності, характерними є прояв ізольованості, замкнутості, інфантильності, низька самооцінка та самокритичність. На рівні статистичної значущості доведено зв’язок між роллю підлітків у булінг-структурі та рівнем їхньої агресивності та толерантності.

Висновки. Встановлено, що для сучасних підлітків характерними є схильність до жорсткості та насильства в ситуації міжособистісного спілкування, низький рівень прийняття інших і підвищений рівень агресивності та ворожості. Все це є підставою для проведення потужної роботи щодо психологічного просвітництва про феномен булінгу, його чинники та наслідки для психічного і фізичного здоров’я дитини.

Посилання

1. Абсалямова К.З., Луценко О.Л. Булінг у середовищі молодшої школи – соціально-психологічні й особистісні аспекти. Вісник Харківського нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Серія: Психологія. 2013. № 1046. С. 216–221.
2. Благута Р.І. Механізми виникнення агресії підлітків. Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2003. Т. V. Ч. 4. С. 46–51.
3. Бочавер А.А., Хломов К.Д. Булинг как объект исследований и культурный феномен. Журнал высшей школы экономики. 2013. № 3. С. 149–159.
4. Ильин Е.П. Психология агрессивного поведения. Санкт-Петербург : Питер, 2014. 368 с.
5. Король А.В. Причини та наслідки явища булінгу. Відновне правосуддя в Україні. 2009. № 1–2 (13). С. 84–93.
6. Кон И.С. Психология ранней юности: кн. для учителя. Москва : Просвещение, 1989. 255 с.
7. Лушпай Л. . Булінг як соціально-педагогічна проблема та шляхи її вирішення. Київ : Зоря, 2010. С. 126–131.
8. Лэйн Д.А. Школьная травля (буллинг). Детская и подростковая психотерапия. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 345 с.
9. Норкина О.Г. Методика на выявление «булинг-структуры». Таврический научный обозреватель. 2016. № 3. С. 170–174.
10. Плутицька К.М. Підходи до розуміння булінгу як форми шкільного насильства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2017. № 29. С. 78–80.
11. Стельмах С.В. Булінг у школі та його наслідки. Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наукових праць. Слов’янськ : СДПУ, 2011. Вип VІ. С. 485.
Опубліковано
2019-11-29
Сторінки
183-189
Розділ
СЕКЦІЯ 3 СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ