PSYCHOLOGICAL CONCEPTS OF RISK AND RISKY BEHAVIOR
Abstract
The article is devoted to the examination of existing psychological approaches to understanding risky behavior. It reviews theories developed in the psychology of health, labor, and decision-making, analyzes approaches to the concepts of “risk” and “risky behavior” in various scientific fields, and describes the specific features and applicability of these definitions in models of risky behavior. Purpose. The aim of the study is to analyze psychological concepts of risk and risky behavior presented in the scientific literature. Special attention is given to theories developed in the context of health psychology, labor psychology, and decision-making, as well as the unique characteristics of the concepts of “risk” and “risky behavior” in different scientific domains. Methods. The research employs methods of theoretical analysis, classification, and generalization. The study examines psychophysiological, cognitive, and mixed models of risk and risky behavior. Particular attention is paid to subjective aspects of risk perception, cognitive decision-making mechanisms, and their dependence on context. Results. The author identifies that the concept of risk is multifaceted and varies depending on the field of application. Key models such as the homeostatic risk theory, the health belief model, and the theory of planned behavior are reviewed. Subjective risk perception is determined to be a critical element in the formation of risky behavior. Cognitive processing mechanisms in risky situations, which can lead to decision-making errors, are also described. Conclusions. The study highlights the complexity and multifaceted nature of risky behavior. It emphasizes that none of the existing models is universal and each explains only specific aspects of this phenomenon. The necessity for a comprehensive approach to the study of risk and risky behavior is justified by both theoretical and practical challenges.This research is valuable for specialists in health psychology, labor psychology, safety, and decision-making, as well as for scholars interested in the issue of risk in behavioral models.
References
2. Баєва К., Кряж І. Екологічна сензитивність та сприйнятий контроль як чинники біо-орієнтованої активності особистості. Актуальні проблеми психології / Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Т. 7 : Екологічна психологія. 2019. № 7 (47). С. 35–46. URL: https://lib.iitta.gov.ua/717673/1/Aktual_probl_psychol_Vol_7_Issue_47.pdf (дата звернення: 30.01.2025).
3. Вовкогон О., Лисенко О. Розвиток життєвих навичок як фактор попередження ризикованої поведінки підлітків. Соціальна робота і охорона здоров’я. 2008. № 32. С. 3–10. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14412 (дата звернення: 30.01.2025).
4. Вітлінський В. Аналіз, моделювання та управління економічними ризиками : навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Київ : КНЕУ, 2000. 293 с.
5. Кравцова О. Стресостійкість особистості як психологічний феномен: основні теоретичні підходи. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки». 2019. Вип. 7. С. 98–117.
6. Макаревич О. Психологія регуляції поведінки особистості у складних ситуаціях. Київ : Оріяни, 2001. 223 с.
7. Маркова М. Постстресова психологічна дезадаптація: закономірності розвитку і специфіка клінічних проявів дезадаптивних станів в окремих специфічних груп населення, вразливих до дії макросоціального стресу. Харків : Друкарня «Мадрид», 2019. 492 с.
8. Цюман Т., Нагула О. Психологічна формула безпеки як концептуальна основа формування навичок безпечної поведінки особистості. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. 2021. № 35 (1). С. 94–100. https://doi.org/10.28925/2311–2409.2021.
9. Поведінкові стратегії населення в умовах поширення соціально небезпечних хвороб / Г. Чепурко та ін. Київ : Інститут соціології НАН України, 2023.
10. Apter M.J., Smith K. The Reversal Theory: Motivation, Emotion, and Personality. London : Academic Press, 1985. 312 p.
11. Apter M.J. Reversal theory and personality : A review. Journal of Research in Personality. 1984. № 18. P. 265–288.
12. Beck U. From Industrial Society to the Risk Society. Theory, Culture and Society. 1992. № 9 (1). P. 97–123.
13. Becker M.H. The health belief model and personal health behavior. Health Education Monographs. 1974. № 2 P. 324–508.
14. Burkhardt F. Strategies for Risky and Non-Risky Behavior: Theoretical Foundations and Practical Applications. Berlin : Springer, 1990. 284 p.
15. Fischhoff B. Fault trees: sensitivity of estimated failure probabilities to problem representation. Journal of Experimental Psychology. 1978. № 4.
16. Machluf K., Bjorklund D.F. The importance of evolutionary perspectives in understanding risk-taking behavior: Insights from cognitive and social development. Developmental Review. 2015. № 38. P. 1–15. https://doi.org/10.1016/j.dr.2015.07.001.
17. Starr C. Risks of Risk Decisions. Science, 1980. P. 208.
18. Susca P.T. Using processes to prevent and predict risk. Professional Safety. 2018. № 63 (8). P. 18–21.
19. Von Neumann J., Morgenstern O. Theory of games and economic behavior. Sixtieth-Anniversary Edition. Princeton University Press, 2004. URL: https://www.academia.edu/download/57711552/John_von_Neumann_and_Oskar_Morgenstern_T.pdf (дата звернення: 30.01.2025).
20. Wilde G.J.S. The Theory of Risk Homeostasis: Implications for Safety and Risk Regulation. New York : Springer, 1982. 256 p.
21. Wilde G.J.S. Risk Homeostasis Theory and Traffic Accidents: Propositions, Deductions and Discussion of Recent Commentaries. Ergonomics. 2011. № 31. P. 441–468.
