PERSONALITY MOTIVATIONAL PROFILE AND ITS RELATIONSHIP WITH SUBJECTIVE PERCEPTION OF HAPPINESS IN PATIENTS WITH MENTAL DISORDERS
Abstract
Purpose. Study of the motivational structure of the personality and its relationship with the subjective perception of happiness in patients with mental disorders to determine the mechanisms of their formation.
Methods. The complex of research methods included the author’s version of the method of the semantic differential of happiness, designed to diagnose the subjective perception of happiness, the method of the motivational structure of the personality and methods of statistical processing of the obtained data.
Results. The article presents the results of the survey 210 patients (70 – with organic mental disorders, 70 – depressive disorders, 70 – neurotic disorders) and 105 healthy (persons without mental disorders) were examined.
It was found that patients with PD are characterized by a reduced level of motivation both in aspirations and in real implementation. These tendencies in patients with mental disorders are common in both general life and work situations. Among the structural features of the motivational profile of patients with mental disorders, the predominance of consumption motivation is determined with a less expressive development motivation.
The components of the subjective perception of happiness by direct correlations were associated with social activity, motivation for development, comfort, consumption. Inverse correlations connected the categories of subjective perception of happiness and the focus on experiences of the wall type, communication, general and creative activity, motivation for development.
Conclusions. The data obtained indicate that the subjective perception of happiness in patients with mental disorders is conditioned by certain features of the emotional-motivational sphere. The psychotherapeutic effects of certain features allow to correct the nature of the subjective perception of happiness.
References
2. Левит Л.З. Личностно-ориентированная концепция счастья: интегративные возможности. Социальный психолог. 2015. № 1 (29). С. 30–42.
3. Марута Н.А., Федченко В.Ю. Клинико-психопатологические и патопсихологические прогностические факторы течения рекуррентный депрессивных расстройств. Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. 2019. Т. 10. № 1. С. 120–135.
4. Марута О.С. Семантический дифференциал счастья (клинико-психологические аспекты). Медична психологія. 2019. Т. 14. № 2. С. 27–31.
5. Мильман В.Э. Метод изучения мотивационной сферы личности / Практикум по психодиагностике. Писходиагностика мотивации и саморегуляции. Москва, 1990. С. 23–43.
6. Петров В.Г., Злыгостева К.В. Счастье и психологическое благополучие в структуре ресурсной модели психологического здоровья. Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. 2015. № 4 (104). С. 79–83.
7. Соловьева С.Л. Психологическая концепция счастья и оптимизм. Вестник Санкт-петербургского университета. Серия 12. 2009. Вып. 1. Ч. I. С. 67–74.
8. Хвисюк О.М., Маркова М.В., Марков А.Р. та ін. Клінічна специфіка й особливості психопатоґенезу дезадаптивних станів у цивільного населення в умовах соціального стресу і консцієнтальної війни. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. 1. С. 29–36.
9. Шамионов Р.М., Бескова Т.В. Методика диагностики субъективного благополучия личности. Психологические исследования. 2018. Т. 11. № 60. С. 8. http://psystudy.ru (дата звернення: 20.02.2021).
10. Шестопалова Л.Ф., Кожевнікова В.А., Бородавко О.О. Індивідуально-психологічні особливості комбатантів із різними формами постстресових психічних розладів. Медична психологія. 2018. Т. 13. № 2. С. 3–6.
11. Шестопалова Л.Ф., Марута О.С. Особливості функціонування базисних переконань у хворих на невротичні розлади, що пережили тяжкий стрес у повсякденному житті. Теорія і практика сучасної психології. 2017. Вип. 2. С. 43–47.
12. Joshanloo M. Revisiting the empirical distinction between hedonic and eudaimonic aspects of well-being using exploratory structural equation modelling. Journal of Happiness Studies. 2016. Vol. 17 (5). Р. 2023–2036.
13. Knyazeva T.N., Semenova L.E., Chevachina A.V., Batyuta M.B., Sidorina E.V. Psychological well-being of russian women and men coming from the orthodox environment. Modern Journal of Language Teaching Methods. 2017. March. Vol. 7. Issue 3. Р. 411–418.
14. Lambert, L., Lomas, T., van de Weijer, M. P. et al. Towards a greater global understanding of wellbeing: A proposal for a more inclusive measure. International Journal of Wellbeing. 2020. Vol. 10 (2). P. 1–18.
15. Levit L.Z. Person-Oriented Conception of Happiness as the Ultimate Psychological Theory: Ten Main Reasons. Psychology and Behavioral Sciences. 2017. Vol. 6. № 5. Р. 118–121.
16. Veenhoven R. Co-development of Happiness Research: Addition to “Fifty Years After the Social Indicator Movement”. Social Indicators Research: An International and Interdisciplinary Journal for Quality-of-Life Measurement. Springer. 2018. Vol. 135 (3). Р. 1001–1007.
