INDICATORS OF PSYCHOLOGICAL COMPETENCE OF FUTURE MATHEMATICS TEACHERS
Abstract
The article is devoted to the consideration of psychological training of future mathematics teachers, namely, indicators of psychological competence.
Purpose. The purpose of the article is to reveal the essence of the concept of “psychological competence” of future mathematics teachers and substantiate its main indicators.
Methods. In order to solve the tasks, we used the following theoretical research methods: theoretical analysis of psychological and pedagogical sources on the research issue; generalization of data on the definition of “psychological competence”; systematization of data on the main indicators of psychological competence of future mathematics teachers.
Results. Theoretical analysis of modern approaches to the definition of “psychological competence” is presented, the components of psychological competence of teachers of general secondary education on the basis of professional standard are analyzed. The content of the main indicators of psychological competence of future mathematics teachers is singled out and revealed.
Conclusions. In the course of the research, on the basis of a professional standard, the components of the psychological competence of a teacher were identified and the relevant knowledge, skills and abilities were analyzed. The analysis allowed to identify the main indicators of psychological competence of the future teacher of mathematics, namely: procedural-situational, which includes among others the ability to self-regulate emotional states when interacting with students, colleagues and parents; indicator of planning and implementation of holistic interaction, which is characterized in particular by the ability to assess the psychological age and gender characteristics of students, including when working with children in an inclusive group; indicator of psychological and didactic competence(ability to use psychological techniques, technologies and practices to enhance the cognitive activity of students; ability to form theoretical and creative thinking of students in mathematics lessons, etc.).
References
2. Гейвін Х. Когнітивна психологія. Санкт-Петербург : Пітер, 2003. 272 с.
3. Гутко А.В. Психологическая компетентность в структуре профессиональной подготовки будущего педагога. Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2011. № 13 (2–6). С. 1375–1377.
4. Єрмаков Т.І. Індивідуальне розуміння концепту «Я» як ключова компетентність особистості в умовах сучасного інформаційного суспільства. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2002. Вип. 6 (9). C. 200–207.
5. Про вищу освіту : Закон України від 1 липня 2014 р. № 1556-VII (зі змінами та доповненнями). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 20.02.2021).
6. Заріщак І.М. Складові психологічної компетентності викладача. Досягнення сучасної психологічної науки та практики : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених з міжнародною участю. Вінниця, 2019. С. 91–96.
7. Краевский В.В., Хуторской А.В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах. Педагогика. 2003. № 2. С. 3–10.
8. Кузьмина Н.В. Профессионализм педагогической деятельности. Санкт-Петербург : СПбГу, 1993. 63 с.
9. Логвінова Д.В. Ґендерна обізнаність як один із факторів психологічної компетентності вчителя. Психологічна культура вчителя в контексті викликів сучасності : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Тернопіль, 2017. С. 164–166.
10. Про затвердження професійного стандарту за професіями «вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «вчитель закладу загальної середньої освіти», «вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» : наказ № 2736–20 МРЕТСГ України від 23 грудня 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text (дата звернення: 20.02.2021).
11. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. : М. Мазорчук та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 439 с.
12. Орбан-Лембрик Л.Е. Комунікативний простір міжособистісних відносин. Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. 2003. Вип. 4. С. 130–136.
13. Перхач Л.П. Психологічна підготовка майбутнього вчителя у контексті компетентнісного підходу. URL: http://brodypk.at.ua/navch-met/poch/dop/psikhologichna_pidgotovka_majbutnogo_vchitelja_u_k.pdf (дата звернення: 20.02.2021).
14. Равен Дж. Компетентность в современном обществе. Выявление развития и реализации. Москва : Академия, 2002. 412 с.
15. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы. Москва, 2001. 142 с.
16. Слободянюк Г.А. До проблеми психологічної підготовки майбутніх вчителів. Наука і освіта. 2020. № 1. С. 29–33.
17. Щербакова Т.Н. Психологическая компетентность учителя : акмеологический анализ : автореф. дис. … докт. психол. наук : 19.00.13. Ростов-на-Дону, 2006. 41 с.
18. Lin F.L., Yang K.L., Chang Y.P. Designing a Competence-Based Entry Course for Prospective Secondary Mathematics Teachers. Educating prospective secondary mathematics teachers: knowledge, identity, and pedagogical practices. 2018. In ser. ICME-13 Monographs. P. 189–203. DOI: 10.1007/978-3-319-91059-8_11 (дата звернення: 20.02.2021).
19. Tanana S.M. Psychological peculiarities of the development of professional competences in future teachers of higher school in the process of professional preparation. Psycholinguistics. 2017. Vol. 21. Issue 1. P. 161–170.
