EMPIRICAL STUDY OF PROSOCIAL BEHAVIOR FEATURES OF STUDENTS OF PSYCHOLOGY DEPARTMENT
Abstract
Purpose. To study theoretically and investigate empirically the psychological correlates of prosocial behavior of psychology department students.
Methods. The following methods were used in the study: questionnaire O.O. Prokhorov (RPSO, 1998) “Relief of the mental state of the individual”,“The Mental Health Continuum – Short Form”, 2014) by K. Keys in the adaptation of E.L.Nоsеnко, А.G. Chetveryk-Burchak, “Test of dispositional optimism” (Life Orientation Test – LOT, 1985) by C. Carver, M. Scheyer in the adaptation of T.O. Gordeeva, O.A.Sychovа, Е.M. Osina, “Measurement of prosocial tendencies” G. Carlo, B. Randall in the adaptation of N.V. Kukhtova, 2002. For mathematical and statistical data processing, the r-Pearson correlation coefficient in the IBM SPSS Statistics 26 package was used. The study involved 75 students of Department general psychology and pathopsychology from Oles Honchar Dnipro National University. The study involved first-and second-year students.
Results. There is a negative correlation between public prosocial behavior and physiological responses; between anonymous prosocial behavior and social well-being and overall mental health stability; a positive correlation between optimism and altruistic prosocial behavior; between emergency prosocial behavior and hedonistic, social well-being, an overall indicator of mental health stability; between altruistic prosocial behavior and hedonistic well-being.
Conclusions. The article formulates a definition and provides a brief overview of domestic and foreign approaches to the study of prosocial behavior and the factors that mediate it. Modern directions of researches of prosocial behavior are defined. Peculiarities of prosocial behavior of students-psychologists are analyzed. The correlations between prosocial behavior and personal characteristics, mental health for a student of psychology department have been revealed. The prospects of the research are to determine the role of personal maturity and individual religiosity in determining the manifestation of prosocial behavior among adults and youth in Ukraine.
References
2. Діомідова Н.Ю. Просоціальна мотивація як фактор розвитку емоційного інтелекту майбутніх психологів. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2018. № 59. С. 35–48.
3. Казанцева Т.В. Просоциальное поведение. Социальная психология. Традиции и современность. 2020. С. 131–141.
4. Кириченко В.І., Єжова О.О., Нечерда В.Б., Тарасова Т.В., Хомич О.Л. Формування просоціальної поведінки учнів в умовах превентивного виховного середовища загальноосвітнього навчального закладу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 7(41). С. 71–79.
5. Кораблина Е.П. Профессия психолог-консультант : [монография] Российский государственный педагогический университет им. А.И. Герцена. Санкт-Петербург : Изд-во РГПУ, 2003. 115 с.
6. Кулик І.Ю. Дослідження комунікативної толерантності у студентів-психологів. Психологічні координати розвитку особистості : реалії і перспективи : збірник наук. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. онлайн-конф. (27-28 квітня 2020 р., м. Полтава). C. 74–77.
7. Кухтова Н.В. Адаптация методики «Измерение просоциальных тенденций» (Г. Карло, Б.А. Рэндалл). Вестник ГрГУ.2011. № 2(113). С. 102–107.
8. Кухтова Н.В. Просоциальное поведение в структуре профессионально-важных качеств специалистов, помогающих профессий. Психологический журнал : ежеквартальное научно-практическое издание. 2014. № 3-4(41-42). С. 15–21.
9. Люсин Д.В. Современные представления об эмоциональном интеллекте. Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования Под ред. Д.В. Люсина, Д.В. Ушакова. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. С. 29–36.
10. Носенко Е.Л., Четверик-Бурчак А.Г. Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма: опис, адаптація, застосування». Вісник Дніпропетровського університету. 2014. № 9(1). Т. 22. Вип. 20. С. 89–97.
11. Прохоров А.О. Психология неравновесных состояний : учеб. пособие Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 1998. 152 с.
12. Романова Е.С. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограммы. Изд-во: Питер. 2008. 464 с.
13. Соболев С.И., Тарасова Л.Н. Концепция просоциального поведения З. Линдберга. Личность и общество: актуальные проблемы педагогики и психологии. Матер. Междун. Заоч. Науч.-пр. Конференции (27 ноября 2012 г. Новосибирск). 2012. 166 с.
14. Спіцина Л.В., Коваль Г.В. Соціально-психологічні аспекти мотивації волонтерської допомоги. Наукові студії з соціальної та політичної психології. 2018. № 41(44). С. 57–67.
15. Формування просоціальної поведінки учнів в умовах превентивного виховного середовища загальноосвітнього навчального закладу : монографія / Кириченко В.І., Єжова О.О., Нечерда В.Б., Тарасова Т.В., Хомич О.Л.; за заг. ред. канд. пед. наук, ст. наук. співроб. Кириченко В.І. Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2016. 244 с.
16. Хомич О.Л. Стан сформованості просоціальної поведінки учнів основної школи. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2017. № 21(2). С. 312–323.
17. Циринг Д.А., Эвнина К.Ю. Вопросы диагностики оптимизма и пессимизма в контексте теории диспозиционного оптимизма. Психологические исследования. 2013. Т. 6. № 31. С. 6–7.
18. Batson C. D., Powell А.А. Altruism and prosocial behavior. Handbook of psychology. 2003. Р. 463–484. URL : https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/0471264385.wei0519 (дата звернення: 20.02.2021).
19. Cheon S., Reeve J., Ntoumanis N. A needs-supportive intervention to help PE teachers enhance students' prosocial behavior and diminish antisocial behavior. Psychology of Sport and Exercise. 2018. № 35. Р. 74–88.
20. Martí-Vilar M., Serrano-Pastor L. Sala F.G. Emotional, cultural and cognitive variables of prosocial behaviour. Curr Psychol. 2019. № 38. Р. 912–919 . URL: https://doi.org/10.1007/s12144-019-0168-9 (дата звернення: 20.02.2021).
21. Penner, L. A., Dovidio, J. F., Piliavin, J. A., & Schroeder, D. A. Prosocial behavior: Multilevel perspectives. Annu. Rev. Psychol. 2005. № 56. Р. 365–392.
22. Rilling J.K., Gutman D.A., Zeh T.R., Pagnoni G., Berns G.S., Kilts C. D. A neural basis for social cooperation. Neuron. 2002. № 35(2). Р. 395–405.
