ПСИХОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ РИЗИКУ ТА РИЗИКОВАНОЇ ПОВЕДІНКИ
Анотація
Стаття присвячена розгляду поширених у психології підходів до розуміння ризикованої поведінки. Розглянуто теорії, розроблені у психології здоров’я, праці й ухвалення рішень, проведено аналіз підходів до розуміння понять «ризик» і «ризикована поведінка» у різних галузях науки, описано особливості цих визначень та межі їх застосовності в моделях ризикованої поведінки. Мета дослідження – провести аналіз психологічних концепцій ризику та ризикованої поведінки, що представлені в науковій літературі. Особлива увага приділяється теоріям, розробленим у контексті психології здоров’я, праці й ухвалення рішень, а також визначенню особливостей понять «ризик» та «ризикована поведінка» у різних наукових галузях. Методи. У статті використовуються методи теоретичного аналізу, класифікації та узагальнення. Розглядаються психофізіологічні, когнітивні та змішані моделі ризику та ризикованої поведінки. Окрема увага приділяється суб’єктивним аспектам сприйняття ризику, когнітивним механізмам ухвалення рішень, їх залежності від контексту. Результати. Автором виявлено, що поняття ризику є багатогранним і варіюється залежно від галузі застосування. Розглянуто основні моделі, як-от гомеостатична теорія ризику, модель переконань у сфері здоров’я, теорія цілеспрямованої поведінки. Визначено, що суб’єктивне сприйняття ризику є ключовим елементом у формуванні ризикованої поведінки. Також описано механізми когнітивної обробки ризикованих ситуацій, які можуть спричиняти помилки у виборі рішень. Висновки. У роботі акцентовано увагу на складності та багатоаспектності ризикованої поведінки. Підкреслюється, що жодна з наявних моделей не є універсальною і пояснює лише окремі аспекти цього явища. Необхідність комплексного підходу до вивчення ризику та ризикованої поведінки обґрунтована як теоретичними, так і практичними викликами. Це дослідження є корисним для фахівців у галузі психології здоров’я, праці, безпеки й ухвалення рішень, а також для науковців, що цікавляться проблематикою ризику в поведінкових моделях.
Посилання
2. Баєва К., Кряж І. Екологічна сензитивність та сприйнятий контроль як чинники біо-орієнтованої активності особистості. Актуальні проблеми психології / Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Т. 7 : Екологічна психологія. 2019. № 7 (47). С. 35–46. URL: https://lib.iitta.gov.ua/717673/1/Aktual_probl_psychol_Vol_7_Issue_47.pdf (дата звернення: 30.01.2025).
3. Вовкогон О., Лисенко О. Розвиток життєвих навичок як фактор попередження ризикованої поведінки підлітків. Соціальна робота і охорона здоров’я. 2008. № 32. С. 3–10. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14412 (дата звернення: 30.01.2025).
4. Вітлінський В. Аналіз, моделювання та управління економічними ризиками : навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Київ : КНЕУ, 2000. 293 с.
5. Кравцова О. Стресостійкість особистості як психологічний феномен: основні теоретичні підходи. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки». 2019. Вип. 7. С. 98–117.
6. Макаревич О. Психологія регуляції поведінки особистості у складних ситуаціях. Київ : Оріяни, 2001. 223 с.
7. Маркова М. Постстресова психологічна дезадаптація: закономірності розвитку і специфіка клінічних проявів дезадаптивних станів в окремих специфічних груп населення, вразливих до дії макросоціального стресу. Харків : Друкарня «Мадрид», 2019. 492 с.
8. Цюман Т., Нагула О. Психологічна формула безпеки як концептуальна основа формування навичок безпечної поведінки особистості. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. 2021. № 35 (1). С. 94–100. https://doi.org/10.28925/2311–2409.2021.
9. Поведінкові стратегії населення в умовах поширення соціально небезпечних хвороб / Г. Чепурко та ін. Київ : Інститут соціології НАН України, 2023.
10. Apter M.J., Smith K. The Reversal Theory: Motivation, Emotion, and Personality. London : Academic Press, 1985. 312 p.
11. Apter M.J. Reversal theory and personality : A review. Journal of Research in Personality. 1984. № 18. P. 265–288.
12. Beck U. From Industrial Society to the Risk Society. Theory, Culture and Society. 1992. № 9 (1). P. 97–123.
13. Becker M.H. The health belief model and personal health behavior. Health Education Monographs. 1974. № 2 P. 324–508.
14. Burkhardt F. Strategies for Risky and Non-Risky Behavior: Theoretical Foundations and Practical Applications. Berlin : Springer, 1990. 284 p.
15. Fischhoff B. Fault trees: sensitivity of estimated failure probabilities to problem representation. Journal of Experimental Psychology. 1978. № 4.
16. Machluf K., Bjorklund D.F. The importance of evolutionary perspectives in understanding risk-taking behavior: Insights from cognitive and social development. Developmental Review. 2015. № 38. P. 1–15. https://doi.org/10.1016/j.dr.2015.07.001.
17. Starr C. Risks of Risk Decisions. Science, 1980. P. 208.
18. Susca P.T. Using processes to prevent and predict risk. Professional Safety. 2018. № 63 (8). P. 18–21.
19. Von Neumann J., Morgenstern O. Theory of games and economic behavior. Sixtieth-Anniversary Edition. Princeton University Press, 2004. URL: https://www.academia.edu/download/57711552/John_von_Neumann_and_Oskar_Morgenstern_T.pdf (дата звернення: 30.01.2025).
20. Wilde G.J.S. The Theory of Risk Homeostasis: Implications for Safety and Risk Regulation. New York : Springer, 1982. 256 p.
21. Wilde G.J.S. Risk Homeostasis Theory and Traffic Accidents: Propositions, Deductions and Discussion of Recent Commentaries. Ergonomics. 2011. № 31. P. 441–468.