РОЛЬ РЕКРЕАЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОЦЕСІ АКТУАЛІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЛІТКА
Анотація
Узагальнено підходи до вивчення рекреації як процесу, систематизовано концептуальні підходи та виокремлено ключові особливості змістовної рекреації: концептуалізація суб’єктивного досвіду побудови соціальних відносин з опануванням нових психосоціальних конструктів; підвищення комунікативної компетентності, розвиток соціального інтелекту та підвищення загальних показників добробуту і благополуччя; зміцнення здоров’я та профілактика захворювань, покращення міжособистісної комунікації та навичок соціальної інтеграції. Мета – представити експериментально новий підхід до роботи з дітьми в рекреаційно-розвивальному середовищі на основі концепції розвитку особистості, яка враховує психосоціальний, культурно-інтелектуальний і нейрофізіологічний аспекти, у поєднанні з індивідуальним підходом до особистості. Методи: соціометричне опитування (Дж. Морено) (Злобіна, 2003); діагностика емоційного інтелекту (Н. Холл). Результати. Констатовано тісні перехресні зв’язки між результатами методик у пробах 1 і 2, які показали кількісну динаміку змін показників до та після реалізації програми роботи з підлітками, що доводить результативність і актуальність застосування методів і форм роботи програми актуалізації психологічного потенціалу особистості. Висновки. Обґрунтовано застосування технології активізації психологічного потенціалу підлітка та розкрито основні етапи впровадження її. Утілення технології активізації психологічного потенціалу підлітка інтерпретується як підкреслення актуальності організації рекреаційно- розвивального простору для всебічного розвитку, актуалізації психологічного потенціалу та забезпечення потреби відновлення у психосоціальному, культурно-інтелектуальному та нейрофізіологічному аспектах. Доведено, що підхід до роботи з підлітками, що враховує психосоціальний, культурно-інтелектуальний і нейрофізіологічний аспекти рекреаційно-розвивального середовища, у поєднанні з індивідуальним підходом, циклом трансформаційної взаємодії, використанням технології активізації психологічного потенціалу, методом «рівний рівному» є важливим інструментом актуалізації психологічного потенціалу підлітка.
Посилання
2. Євдокимова Н., Тарасова Н. Особливості мотиваційної сфери спортсменів підлітково-юнацького віку. Теорія і практика сучасної психології : збірник наукових праць. 2020. № 1 (2). С. 8–12.
3. Злобіна О. Особистісна складова суспільних змін: соціологічний контекст. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2003. № 3. С. 32–45.
4. Костюченко О. Художня перцепція в системі рекреації. Актуальні проблеми психології. 2015. № 12 (21). С. 174–183. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appsuh_2015_12_21_19 (дата звернення: 30.01.2025).
5. Костюченко О. Творчий та адаптивний потенціал метафоризації у проектному менеджменті в соціокультурній сфері. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України. Київ : Фенікс, 2019. ХІІ (26) : Психологія творчості. С. 139–148.
6. Холл Н. Тест на визначення рівня емоційного інтелекту. URL: https://hrliga.com/index.php?id=5034&module=news&op=view (дата звернення: 30.01.2025).
7. Caldwell L.L., Witt P.A. Leisure, recreation, and play from a developmental context. New directions for youth development. 2011. № 2011 (130). P.13–27. https://doi.org/10.1002/yd.394.
8. Freire T. Leisure experience and positive identity development in adolescents. Positive Leisure Science: From Subjective Experience to Social Contexts / T. Freire (Eds.) Dordrecht : Springer, 2013. P. 61–79. DOI: 10.1007/978-94-007-5058-6_4.
9. Freire T., Teixeira A. The influence of leisure attitudes and leisure satisfaction on adolescents’ positive functioning: The role of emotion regulation. Frontiers in Psychology. 2018. № 9. Article 1349. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01349.
10. Freire T., Tavares D., Silva E., Teixeira A. Flow, leisure, and positive youth development. Flow experience: Empirical research and applications / L. Harmat, F.Ø. Andersen, F. Ullén, J. Wright, G. Sadlo (Eds.). Springer International Publishing / Springer Nature, 2016. P. 163–178. https://doi.org/10.1007/978-3-319-28634-1_11.
11. Hartmann H. Ego-psychology and the problem of adaptation. New York : International Universities Press, 2002. URL: https://archive.org/details/egopsychologypr00hart/page/n5/mode/2up (дата звернення: 30.01.2025).
12. Hofer J., Busch H., Kärtner J. Self-regulation and Well-being: The Influence of Identity and Motives. European Journal of Personality. 2011. № 25. Р. 211–224. https://doi.org/10.1002/per.789.
13. Kim S., Sung J., Park J., Dittmore S.W. The relationship among leisure attitude, satisfaction, and psychological wellbeing for college students. Journal of Physical Education and Sport. 2015. № 15 (1). Р. 70–76. DOI: 10.7752/jpes.2015.01012.
14. Kononchuk A., Svatenkov O., Svatenkova T., Kononchuk D., Waltz M. Youth health management sphere. Wiadomosci lekarskie. Warsaw, Poland, 1960. LXXIV (1). Wydawnictwo Aluna Z.M. Przesmyckiego, 29, 05–510, Konstancin-Jeziorna, Poland, 2021. Р. 2743–2749. URL: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57430348100 (дата звернення: 30.01.2025).
15. Lee Y.H., Ryff C.D., Essex M.J., Schmutte P.S. My children and me: Midlife evaluations of grown children and of self. Psychology and Aging. 1994. № 9 (2). Р.195–205. https://doi.org/10.1037/0882-7974.9.2.195.
16. Ragheb M.G., Beard J.G. Measuring leisure attitude. Journal of Leisure Research. 1982. № 14 (2). Р. 155–167. DOI: 10.1080/00222216.1982.11969512.
17. Rochelle M., Young J., Harvey J., Charity M., Payne W. A systematic review of the psychological and social benefits of participation in sport for children and adolescents: informing development of a conceptual model of health through sport. International Journal of Behavioral Nutrition & Physical Activity. 2013. № 10. Р. 98–118. https://doi.org/10.1186/1479-5868-10-98.
18. Shin K., You S. Leisure type, leisure satisfaction and adolescents’ psychological wellbeing. Journal of Pacific Rim Psychology. 2013. № 7 (2). Р. 53–62. https://doi.org/10.1017/prp.2013.6.
19. Svatenkova T., Svatenkov O. Emotional potential in the children’s team. Wiadomości Lekarskie. № 74 (11 p. I). Konstancin-Jeziorna, Poland : Wydawnictwo Aluna Z.M. Przesmyckiego, 2021. Р. 2738–2742. URL: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57430348100 (дата звернення: 30.01.2025).
20. Timonen J., Niemelä M., Hakko H., Alakokkare A., Räsänen S. Associations between adolescents’ social leisure activities and the onset of mental disorders in young adulthood. Journal of Youth and Adolescence. 2021. № 50 (9). Р. 1757–1765. https://doi.org/10.1007/s10964-021-01462-8.
21. Trainor S., Delfabbro P., Anderson S., Winefield A. Leisure activities and adolescent psychological well-being. Journal of adolescence. 2010. № 33 (1). Р.173–186. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2009.03.013.
22. Wang E., Chen L., Lin J., Wang M.C. The relationship between leisure satisfaction and life satisfaction of adolescents concerning online games. Adolescence. 2008. № 43. Р. 177–184. URL: https://www.researchgate.net/publication/5405551_The_relationship_between_leisure_satisfaction_and_life_satisfaction_of_adolescents_concerning_online_games (дата звернення: 30.01.2025).
