ФІЛОСОФІЯ БЛАГОПОЛУЧЧЯ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Анотація
Мета роботи – провести аналіз філософських підходів у контексті розуміння благополуччя. Методи дослідження: аналіз літератури, емпіричні, описові, узагальнення, аналіз і синтез, індукція та дедукція. Результати ґрунтуються на дослідженні низки теорій: задоволення бажань, об’єктивного списку, суб’єктивного благополуччя, задоволення, утилітаризму, віртуалізму, значних досягнень, важливих знань, краси і благополуччя, автономії. Це все розглядається крізь призму сучасних глобальних викликів і можливостей, з виокремленням ключових аспектів, як-от роль соціальної справедливості, значення автономії та самореалізації, вплив технологій на психологічне благополуччя, а також способи мінімізації негативних ефектів новітніх процесів. Розглянуті теорії можуть допомогти суспільству подолати кризові психологічні стани та знайти баланс між реальними загрозами та відчуттям благополуччя. Теорії благополуччя можуть надати цінні поради щодо викликів і потреб суспільства під час війни, а також способів їх вирішення або пом’якшення. Теорія об’єктивного списку наголошує на значенні конкретних умов і благ, необхідних для благополуччя. В умовах війни пошук сенсу, мети та самореалізації може здатися особливо складним. Однак евдемонічний підхід може відігравати важливу роль у подоланні травм і знаходженні міцності у складнощах. Волонтерство, допомога іншим, захист країни та співпраця заради спільної мети можуть допомогти індивідам знайти глибший сенс у своїх діях під час кризи. Висновки. Сучасні теорії благополуччя пропонують різноманітні погляди на те, що робить життя гідним та змістовним. Вибір між ними часто залежить від особистих цінностей, культурних та філософських поглядів. Розглянуті теорії підкреслюють різні аспекти благополуччя, які можуть бути використані для керівництва у вирішенні конфліктів, розробленні гуманітарної допомоги та відновленні постконфліктних суспільств. Вони допомагають зрозуміти, як підтримати індивідуальне та колективне благополуччя у складних умовах, а також як сприяти відновленню та зціленню після завершення конфлікту. Незважаючи на розбіжності, усі ці теорії прагнуть зрозуміти, як досягти вищої якості життя та здійснити людське прагнення до благополуччя.
Посилання
2. Well-Being. URL: https://plato.stanford.edu/entries/well-being/#MooCha (дата звернення: 28.01.2025).
3. Аршава І. Суб’єктивне благополуччя та його індивідуально-психологічні та особистісні кореляти. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Педагогіка і психологія». 2012. Вип. 18. Т. 20. № 9/1.
4. Вартанова О., Маляренко І. Well-being як невід’ємна складова формування корпоративної стратегії підприємства. Міжнародна науково-практична конференція. 2020. Т. 1. С. 164–169.
5. Гордєєва Т. Оптимістичне мислення особистості як складова особистісного потенціалу. Психологічна діагностика. 2017. № 1. 234 c.
6. Олефір В. Психологія саморегуляції суб’єкта діяльності : дис. … докт. психол. наук : 19.00.01. Одеса, 2016. 428 с.
7. Пахоль Б. Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал. 2017. № 1 (3). С. 80–96.
8. Топ-5 технік боротьби зі стресом. URL: https://i.factor.ua/journals/ot/2019/november/issue-22/1/article-105683.html (дата звернення: 28.01.2025).
9. Фромм Е. Людина для себе / пер. Л. Чернишової. Мінськ : Колегіум, 2016. 324 c.
10. Хелд Б. Досить посміхатися, починайте хмуритися. Нью-Йорк : St. Martin’s Griffin, 2015. 144 c.