МОТИВАЦІЙНИЙ ПРОФІЛЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІЗ СУБ’ЄКТИВНИМ СПРИЙНЯТТЯМ ЩАСТЯ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ

Оксана Сергіївна Марута

doi:10.32999/ksu2312-3206/2021-2-18

Оксана Сергіївна Марута https://orcid.org/0000-0002-6374-6278

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-18

Ключові слова: суб’єктивне сприйняття щастя, мотиваційна спрямованість особистості, емоцій- ний профіль особистості, психічні розлади, кореляційні зв’язки, рівень потреб, задоволеність життям

Анотація

Мета. Вивчення мотиваційної структури особистості та її зв’язку із суб’єктивним сприйняттямщастя у пацієнтів із психічними розладами для визначення механізмів їх формування.

Методи. Комплекс методів дослідження включав авторський варіант методики семантичного дифе-ренціалу щастя, призначений для діагностики суб’єктивного сприйняття щастя, методику мотивацій-ного профілю структури особистості та методи статистичної обробки отриманих даних.

Результати. У статті викладені результати обстеження 210 пацієнтів (70 – з органічними психіч-ними розладами, 70 – з депресивними розладами, 70 – з невротичними розладами) та 105 здорових(осіб без психічних розладів).

Встановлено, що хворі на психічні розлади характеризуються зниженим рівнем мотивації як у праг-неннях, так і в реальній реалізації. Означені тенденції у хворих на психічні розлади є спільними яку загальножиттєвих, так і в робочих ситуаціях. Серед структурних особливостей мотиваційного про-філю хворих на психічні розлади визначається превалювання мотивації споживання за менш виразноїмотивації розвитку.

Складники суб’єктивного сприйняття щастя прямими кореляціями були пов’язані із суспільноюактивністю, мотивацією розвитку, комфорту, споживання. Зворотні кореляційні зв’язки поєднуваликатегорії суб’єктивного сприйняття щастя та спрямованість на переживання стенічного типу, спілку-вання, загальну та творчу активність, мотивацію розвитку.

Висновки. Отримані дані свідчать про те, що суб’єктивне сприйняття щастя хворих на психічнірозлади зумовлене певними особливостями емоційно-мотиваційної сфери. Психотерапевтичні вплививизначених особливостей дозволяють корегувати характер суб’єктивного сприйняття щастя.

Посилання

1. Королева М.Н. Счастье как социокультурный феномен (социологический анализ) : дис. … канд. соц. наук : 22.00.06. Москва, 2013. 164 с.
2. Левит Л.З. Личностно-ориентированная концепция счастья: интегративные возможности. Социальный психолог. 2015. № 1 (29). С. 30–42.
3. Марута Н.А., Федченко В.Ю. Клинико-психопатологические и патопсихологические прогностические факторы течения рекуррентный депрессивных расстройств. Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. 2019. Т. 10. № 1. С. 120–135.
4. Марута О.С. Семантический дифференциал счастья (клинико-психологические аспекты). Медична психологія. 2019. Т. 14. № 2. С. 27–31.
5. Мильман В.Э. Метод изучения мотивационной сферы личности / Практикум по психодиагностике. Писходиагностика мотивации и саморегуляции. Москва, 1990. С. 23–43.
6. Петров В.Г., Злыгостева К.В. Счастье и психологическое благополучие в структуре ресурсной модели психологического здоровья. Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. 2015. № 4 (104). С. 79–83.
7. Соловьева С.Л. Психологическая концепция счастья и оптимизм. Вестник Санкт-петербургского университета. Серия 12. 2009. Вып. 1. Ч. I. С. 67–74.
8. Хвисюк О.М., Маркова М.В., Марков А.Р. та ін. Клінічна специфіка й особливості психопатоґенезу дезадаптивних станів у цивільного населення в умовах соціального стресу і консцієнтальної війни. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. 1. С. 29–36.
9. Шамионов Р.М., Бескова Т.В. Методика диагностики субъективного благополучия личности. Психологические исследования. 2018. Т. 11. № 60. С. 8. http://psystudy.ru (дата звернення: 20.02.2021).
10. Шестопалова Л.Ф., Кожевнікова В.А., Бородавко О.О. Індивідуально-психологічні особливості комбатантів із різними формами постстресових психічних розладів. Медична психологія. 2018. Т. 13. № 2. С. 3–6.
11. Шестопалова Л.Ф., Марута О.С. Особливості функціонування базисних переконань у хворих на невротичні розлади, що пережили тяжкий стрес у повсякденному житті. Теорія і практика сучасної психології. 2017. Вип. 2. С. 43–47.
12. Joshanloo M. Revisiting the empirical distinction between hedonic and eudaimonic aspects of well-being using exploratory structural equation modelling. Journal of Happiness Studies. 2016. Vol. 17 (5). Р. 2023–2036.
13. Knyazeva T.N., Semenova L.E., Chevachina A.V., Batyuta M.B., Sidorina E.V. Psychological well-being of russian women and men coming from the orthodox environment. Modern Journal of Language Teaching Methods. 2017. March. Vol. 7. Issue 3. Р. 411–418.
14. Lambert, L., Lomas, T., van de Weijer, M. P. et al. Towards a greater global understanding of wellbeing: A proposal for a more inclusive measure. International Journal of Wellbeing. 2020. Vol. 10 (2). P. 1–18.
15. Levit L.Z. Person-Oriented Conception of Happiness as the Ultimate Psychological Theory: Ten Main Reasons. Psychology and Behavioral Sciences. 2017. Vol. 6. № 5. Р. 118–121.
16. Veenhoven R. Co-development of Happiness Research: Addition to “Fifty Years After the Social Indicator Movement”. Social Indicators Research: An International and Interdisciplinary Journal for Quality-of-Life Measurement. Springer. 2018. Vol. 135 (3). Р. 1001–1007.