ПРОБЛЕМА ОБЕРНЕНОСТІ, КОРЕКЦІЇ ТА КОМПЕНСАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЕМОЦІЙНОЇ ДЕПРИВАЦІЇ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
Анотація
Статтю присвячено огляду методів подолання наслідків емоційної депривації у дітей молодшого шкільного віку.
Мета. Здійснити теоретичний аналіз проблеми оберненості, корекції та компенсації наслідків емо- ційної депривації в руслі сучасних досліджень та запропонувати власну модель її подолання у дітей молодшого шкільного віку.
Методи. Вивчення та аналіз літератури з проблеми емоційної депривації та її наслідків у дітей-си- ріт та дітей, позбавлених батьківської опіки; узагальнення та систематизація наукових досліджень, присвячених корекції емоційної депривації у дітей; моделювання для побудови програми подолання наслідків емоційної депривації у дітей молодшого шкільного віку в умовах прийомної сім’ї.
Результати. За даними теоретичного дослідження констатовано наявність негативного впливу емоційної депривації на дітей. Установлено, що результатами емоційної депривації є комплекс порушень у фізичній, психічній, поведінковій та соціальній сферах. Виявлено, що наслідки емоцій- ної депривації проявляються у змінах лімбічної та ендокринної систем, емоційних, поведінкових, адаптаційних, когнітивних порушеннях, психосоматичних захворюваннях і навіть у глибоких пси- хічних розладах.
Зауважено, що складність виділення наслідків емоційної депривації зумовлена тим фактом, що на дітей в умовах інституціональних закладів діють одразу декілька типів депривації.
Відзначено, що за одних і тих самих деприваційних умов у дітей можуть спостерігатися абсолютно різні наслідки, а глибина деприваційних уражень залежить від тривалості перебування дитини в ситу- ації емоційної депривації.
Узагальнено, що з метою оберненості, корекції та компенсації наслідків емоційної депривації можуть застосовуватися реадаптація, навчання, ресоціалізація, психологічна корекція, супровід, реабілітація, психотерапія.
Розроблено та апробовано модель програми психологічного супроводу прийомної сім’ї з метою подолання наслідків емоційної депривації у дітей молодшого шкільного віку.
Висновки. Психологічний супровід прийомних сімей, реалізований у формі спеціально організова- них заходів (діагностика, просвіта, корекція, розвиток, консультування), є одним з ефективних інстру- ментів корекції наслідків емоційної депривації у дітей.
Посилання
2. Желнина О.Я., Глущенко В.В. Историко-культурологические аспекты коррекции эмоциональной депривации у детей с ограниченными возможностями здоровья средствами музыкальной терапии. Вестник Новгородского государственного университета. 2015. № 2(85). С. 96–98.
3. Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки : Розпорядження КМУ від 9 серпня 2017 р. № 526-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2017-%D1%80#Text (дата звернення: 22.02.2021).
4. Цумарєва Н.В. Системний підхід щодо організації психологічної допомоги емоційно депривованим дітям шляхом створення діалогічного середовища в прийомній сім’ї. Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки. 2016. Вип. 3. Т. 2. С. 100–105.
5. Шильцова Ю.В. Эмоциональная депривация детей-сирот как фактор деформации социальных отношений: технологии преодоления. Современная психология и педагогика: проблемы и решения, 2019. С. 128–133.
6. Abdulla F., Kasese-Hara M. Care worker perspectives on the socio-emotional adjustment of orphans in residential homes. Vulnerable Children and Youth Studies. 2020. № 15(1). P. 77–84. DOI: https://doi.org/10.1080/17450128.2020.1719250 (дата звернення: 20.02.2021).
7. Ainsworth M.D. Reversible and Irreversible Effects of Maternal Deprivation on Intellectual Development. In: Harvey O.J. (eds) Experience Structure & Adaptability. Springer, Berlin, Heidelberg. 1966. Р. 97–159. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-40230-6_8 (дата звернення: 20.02.2021).
8. Healing the Unaffirmed: Recognizing Emotional Deprivation / C.W. Baars et al. N.Y. : Alba House; Revised, Updated edition, 2020. 221 p.
9. Beevi А.T.M. Concise Text Book for Pediatric Nyrsing. Elsevier India. 2nd Revised edition, 2019. 580 p.
10. Childrens attachment: attachment in children and young people who are adopted from care, in care or at high risk of going into care. NICE guideline [NG26]. 2015. URL: https;//www.nice.org.uk/guidance/ng26 (дата звернення: 22.02.2021).
11. Jacob G., Van Genderen H., Laura Seehauer Breaking. Negative Thinking Patterns: A Schema Therapy Self-Help and Support Book Wiley-Blackwell. 1st edition, 2015, 200 p.
12. Kim Y., Park Y. A Pilot Study Evaluating the Effectiveness of System-Wide Positive Behavior Support for Institutionalized Orphans in South Korea. Psychiatry Investigation, 2017. 20. P. 1236–1243. DOI: https://doi.org/10.30773/pi.2020.0210 (дата звернення: 20.02.2021).
13. Meersand P., Gilmore K.J., Play Therapy. A Psychodynamic Primer for the Treatment of Young Children. Arlington: The American Psychiatric Association Publishing, 2018. 484 p.
14. Nelson, C.A., Zeanah C.H., Fox N.A. How early experience shapes human development: The case of psychosocial deprivation. Neural Plasticity. 2019. Article 1676285. DOI: https://doi.org/10.1155/2019/1676285 (дата звернення: 20.02.2021).
15. Psychotherapy with Severely Deprived Children (Psychology Revivals) / Edited by M. Boston, R. Szur. N.Y. : Routledge, 1st edition, 2014. 144 p.
16. Rogol A.D. Emotional Deprivation in Children; Growth Faltering and Reversible Hypopituitarism. Frontiers in endocrinology. 2020. № 11. Р. 1664–2392. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2020.596144 (дата звернення: 20.02.2021).
17. Chronopsychological mental development dysontogenesisprognosing in pre-school children / I. Savenkova et al. Electronic Journal of General Medicine, 2019. № 16(2). DOI: http://doi.org/10.29333/ejgm/108595 (дата звернення: 20.02.2021).
18. Shulga, T.I., Savchenko, D.D., Filinkova, E.B. Psychological Characteristics of Adolescents Orphans with Different Experience of Living in a Family. International Journal of Environmental and Science Education. 2016. № 11(17). P. 10493–10504.
19. Gunnar M. Increased freezing and decreased positive affect in post-institutionalized children / S. Stellern et al. J Child Psychol Psychiatry, 2014. № 55(1). P. 88–95. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpp.12123 (дата звернення: 20.02.2021).
20. The American Psychiatric Association Publishing Textbook of Sybstance Use Disorder Treatment, Sixth Edition / edited by Brady K.T., Levin F.R., Galanter M., Kleber H.D., 2021. 912 р. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.books.9781615370030 (дата звернення: 20.02.2021).
21. Prolonged institutional rearing is associated with atypically large amygdala volume and difficulties in emotion regulation / N. Tottenham et al. Developmental science. 2010. № 13(1). P. 46–61. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-7687.2009.00852.x (дата звернення: 20.02.2021).
22. Wade М., Fox N.A., Zeanah С.Н. Effect of foster care intervention on trajectories of general and specific psychopathology among children with histories of institytional rearing: a randomized clinical trial. JAMA Psychiatry. 2018. № 75(11). P. 1137–1145. DOI: http://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2018.2556 (дата звернення: 20.02.2021).
23. Wink Р. Prima Donna: The Psychology of Maria Callas. Oxford University Press, 2020. 296 p.
24. Winter S.S., Connolly K., Aideen P.G. The effectiveness of Nyrtyre Groups in improving outcomes for yoyng children with social, emotional and behavioural difficulties in primary schools: An evaluation of Nurture Group provision in Northern Ireland. Children and Yoyth Services Review, 2020. Vol. 108. Р. 104619. DOI: https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2019.104619 (дата звернення: 20.02.2021).
25. Woodhouse S, Miah A, Rutter M. A new look at the supposed risks of early institutional rearing. Psychol Med, 2018. № 48(l). P. 1–10. DOI: https://doi.org/10.1017/S0033291717001507 (дата звернення: 20.02.2021).
