ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ КОМПЛЕКСНОЇ КОРЕКЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ ПРИ ПСИХОЛОГІЧНОМУ СУПРОВОДІ ДІТЕЙ ЗІ СДУГ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Владислав Михайлович Князєв

doi:10.32999/ksu2312-3206/2021-2-8

Владислав Михайлович Князєв https://orcid.org/0000-0001-9599-7429

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-8

Ключові слова: гіперактивність, дефіцит уваги, імпульсивність, синдром дефіциту уваги та гіпе- рактивності (СДУГ), поведінка, діти дошкільного віку, діти молодшого шкільного віку, психологічний супровід, алгоритми психокорекції СДУГ

Анотація

У дослідженні взяли участь 67 дітей віком від 6-ти до 8-ми років (середній вік становив 6,7 років)з діагнозом СДУГ, установленим лікарем-психоневрологом. Серед респондентів було 64 хлопчикита 3 дівчинки. Усі діти відвідували заклади загальної середньої освіти або проходили навчаннявдома.

Мета. Теоретичний аналіз існуючих методів корекції та формування основних принципів упрова-дження індивідуальної програми психологічної корекції для дітей зі СДУГ дошкільного та молодшогошкільного віку; експериментальне вивчення ступеня ефективності індивідуальної програми психоло-гічної корекції в роботі зі СДУГ у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Методи. Теоретичний аналіз особливостей впровадження індивідуальних корекційних програму роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, що мають симптоматику СДУГ; діагнос-тичний опитувальник Вандербільта; методи нейропсихологічної діагностики; методи математичноїстатистики для пов’язаних вибірок.

Результати. Результати попереднього обстеження дозволили поділити дітей на 4 підгрупи. Длякожної підгрупи було вибрано свій комплекс стратегій та корекційних вправ, що базувалися навибраному попередньо алгоритмі корекції та загальних принципах організації корекційної роботи.Під час розроблення корекційної програми було зроблено акцент на індивідуальному форматіроботи спеціаліста. Це пов’язано, з одного боку, зі складнощами роботі в групах, яка не завждиє доступною для дітей зі СДУГ та їхнього соціального оточення, а з іншого – зі складнощами орга-нізації такої роботи в умовах пандемії COVID-19 чи можливих погіршень епідеміологічної ситуаціїв нашій країні у майбутньому.

В організації корекції було враховано індивідуальні особливості дітей. Окрім індивідуальної роботиз дітьми, проводилася робота з їхнім соціальним оточенням. Остання включала психоедукацію, наданнярекомендацій щодо стратегій та методів стабілізації стану дитини, долучення батьків до процесу вико-нання корекційних вправ у кабінеті психолога.

Після проходження дітьми курсу корекції було проведено повторне обстеження. Дані, отримані зайого результатами, вказують на позитивні зміні у психологічному стані дітей в усіх 4-х підгрупах.Окрім зменшення інтенсивності патологічних проявів, характерних для СДУГ, в окремих дітей буловиявлено підвищення працездатності, мотивації до виконання завдань, критичності.

Висновки. Pезультати дослідження дозволяють говорити про ефективність індивідуалізованого під-ходу до корекції СДУГ. Такий підхід сприяє мінімізації патологічних проявів у дітей, що у свою чергудозволяє їм ефективно опановувати нові види діяльності. Останнє в перспективі буде призводити доподальшої корекції симптомів СДУГ.

Посилання

1. Ахутина Т.В., Пылаева Н.М. Преодоление трудностей учения: нейропсихологический подход. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 320 с.
2. Банди А., Лейн Ш., Мюррей Э. Сенсорная интеграция: теория и практика Москва : Теревинф, 2017. 786 с.
3. Березка С.В. Решетняк С.Ю. Особливості психологічного супроводу дошкільників з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю. «Young Scientist». 2018. № 10.1 (62.1). С. 83–86.
4. Бублай-Єланкіна Л. Корекція гіперактивності розумово відсталих дітей шкільного віку засобами ЛФК та аутогенного тренування. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. № 5 (59). С. 412–418.
5. Комплексная коррекция трудностей обучения в школе / под общей ред. Ж.М. Глозман, А.Е. Соболевой. Москва : Смысл, 2014. 544 с.
6. Максимова Н.Ю., Милютина Е.Л., Пискун В.М. Основы детской патопсихологии : учебное пособие. Киев : НПЦ Перспектива, 1999. 432 с.
7. Микадзе Ю.В. Нейропсихология детского возраста : учебное пособие. Санкт-Петербург : Питер, 2013. 288 с.
8. Пальчик А.Б. Лекции по неврологии развития. 2-е изд. Москва : МЕДпрессинформ, 2013. 368 с.
9. Седова Е.О., Горячева Т.Г. Применение методики сенсомоторной коррекции в работе с нарушениями формирования саморегуляции у младших школьников. Электронный журнал «Психологическая наука и образование». 2013. № 2. С. 241–254.
10. Семенович. А.В. Нейропсихологическая коррекция в детском возрасте. Метод замещающего онтогенеза : учебное пособие. Москва : Генезис, 2015. 474 с.
11. American Psychiatric Association . Diagnostic and statistical manual of mental disorders. 4th. Washington, DC, 2000. Author. 886 p.
12. Douglas S. Ramsay, Stephen C. Woods. Clarifying the Roles of Homeostasis and Allostasis in Physiological Regulation. Psychol Rev. 2014. P. 225–247.
13. Dione Healey, Julia J. Rucklidge. An Investigation into the Relationship Among ADHD Symptomatology, Creativity, and Neuropsychological Functioning in Children. A Journal on Normal and Abnormal Development in Childhood and Adolescence. 2006. Volume 12. P. 421–438.
14. Preschool ADHD diagnosis and stimulant use before and after the 2011 AAP practice guidenline. Pediatrics / A.G. Fiks et al. 2016. 138 (6): e20162025.
15. Gardner DM, Gerdes AC, Weinberger K. Examination of a parent-assisted, friendship-building program for adolescents with ADHD. J Atten Disord. 2015. P. 363–373.
16. Impact of a behavioural sleep intervention on symptoms and sleep in children with attention deficit hyperactivity disorder, and parental mental health: Randomised controlled trial. BMJ / H. Hiscock et al. 2015, Article h68.
17. In a randomized case-control trial with 10-years olds suffering from attention deficit/hyperactivity disorder (ADHD) sleep and psychological functioning improved during a 12-week sleep-training program. World J Biol Psychiatry / Z. Keshavarzi et al. 2014. P. 609–619.
18. Knyazev V. The Peculiarities Of Mental Development In Preschool Children With Attentive Deficiency Syndrome With Hyperactivity. Socialization & Human Development. International Scientific Journal. 2020. Volume 2. № 1. P. 14–24.
19. Developmental Course of Attention Deficit Hyperactivity Disorder and its Predictors. J Can Acad Child Adolesc Psychiatry / M. Cherkasova et al. 2013. P. 47–54.
20. The worldwide prevalence of ADHD: a systematic review and metaregression analysis. The American Journal of Psychiatry / G. Polanczyk et al. 2007. P. 942–948.
21. Schmiedeler S. Mindfulness based intervention in attention-deficit-/hyperactive disorder (ADHD) Z Kinder Jugendpsychiat Psychother. 2015. P. 123–131.