ПСИХОТРАВМУВАЛЬНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИК ТРАВМАТИЧНОГО ДОСВІДУ ОСОБИСТОСТІ
Анотація
Мета статті – наукове вивчення та систематизація досвіду роботи із психотравмувальних подій як чинника травматичного досвіду особистості. Розкриття сутності поняття «травматичний досвід» для запобігання його подальшим руйнівним наслідкам для індивіда.
Методи. Методологічну основу статті становлять наукові концепції вивчення синдрому пост- травматичного стресу, психічної травми, посттравматичного стресового розладу, монотравми, полі- травми, мультитравми та моделі подолання посттравматичного зростання різних країн у роботі з особами, що зазнали травматичного досвіду. Розглядаються особливості психологічних травм у дитячому і дорослому віці, які здійснюють деструктивний вплив на психіку і розвиток постражда- лої особи. Попри подібність визначень переживання стресу і психотравми, висвітлюється різниця, де стрес стає психологічною травмою, коли наслідком дії стресора стає порушення у психічній сфері людини. Описуються психотравмувальні ситуації як взаємовплив особистості та середовища (провідна роль суб’єктивних чинників) і травматичні події (зовнішні чинники). Виокремлюються чотири типи реагування на травматичні події. Висвітлюється погляд на психічну травму як внут- рішній стан та психологічну травму як глибоко індивідуальну реакцію. Підкреслюється роль у фор- муванні психологічної травми соціальних чинників, що загрожують фізичній цілісності людини, залежно від цього визначено основні реакції на стресові ситуації, їх форми та вияви. Проаналізовані потенційно психотравмувальні ситуації в різних життєвих умовах. Розглядається руйнівний вплив на особистість психотравмувальних чинників поодиноких та повторюваних травматичних подій, наслідком яких є розвиток негативних психічних станів. Висвітлюються моделі посттравматичного зростання, які описують суб’єктивні позитивні особистісні зміни індивіда після травматичних, кри- зових та стресових подій. Описуються напрями, у яких можуть здійснюватися позитивні особи- стісні зміни після психічної травми. Перекладена українською мовою та зображена оригінальна модель посттравматичного зростання особистості. Виокремлюються процеси посттравматичного зростання в моделі. Наукова новизна статті полягає в узагальненні та систематизації результатів досліджень у роботі з виявами психотравми постраждалої особи від психотравмувальних ситуацій. Результати. Результатом дослідження є розкриття сутності поняття «травматичний досвід», визна- чення подальших важливих умов подолання травматичного досвіду особистості.
Висновки. У висновках сформульовано ключові чинники впливу психотравмувальних подій на особистість, що створюють труднощі для інтеграції узгодженої роботи різних особистісних структур та завдання для подальшого емпіричного дослідження.
Посилання
2. Брієр Д., Скот К. Основи травмофокусованої психотерапії / наук. ред.: В. Горбунова, В. Климчук. Львів : Свічадо, 2015. 448 с.
3. Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильства – від знущань у сім’ї до політичного терору. Пер. з англ. О.А. Наконечна, О.В. Шлапак. Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. 424 с.
4. Кадыров Р.В. Посттравматическое стрессовое расстройство (PTSD) : состояние проблемы, психодиагностика и психологическая помощь : учебное пособие. Санкт-Петербург : Речь, 2012. 448 с.
5. Калшед Д. Внутренний мир травмы : Архетипические защиты личностного духа / пер. с англ. Москва : Когито-Центр, 2015. 398 с.
6. Климчук В.О. Психологія посттравматичного зростання : монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. 125 с.
7. Колодзин Б. Как жить после психической травмы. Электронная библиотекa. URL: https://royallib.com/book/bendgamin_kolodzin/kak_git_posle_psihicheskoy_travmi.html (дата звернення: 18.02.2021).
8. Малкина-Пых И.Г. Экстремальные ситуации. Москва : Эксмо, 2005. 960 с.
9. Талеб Н.Н. Антихрупкость. Как извлечь выгоду из хаоса. Москва : КоЛибри ; Азбука-Аттикус, 2014. 768 с.
10. Тарабрина Н.В. Психология посттравматического стресса. Теория и практика. Санкт-Петербург : Питер, 2015. 390 с.
11. Титаренко Т.М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 с.
12. Трубицина Л.В. процесс травмы. 2-е изд., испр. Москва : Смысл, 2019. 223 с.
13. Шпильрейн С. Деструкция как причина становления. Логос. 1994. № 5. С. 207–238.
14. Виндекер О.С., Клименских М.В. Психометрические грани антихрупкости: толерантность к неопределенности, жизнестойкость и рост. Российский психологический журнал. 2016. Т. 13. № 3. С. 107–122.
15. Журавлев А.Л., Харламенкова Н.Е. Современные представления о личностном развитии и преемственность идей динамического подхода. Институт психологии Российской академии наук. Социальная и экономическая психология. 2016. Т. 1. № 4. С. 61–73.
16. Карманное руководство к МКБ-10 : Классификация психических и поведенческих расстройств (с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями) / под ред. Дж.Э. Купера. Пер. с англ. Д. Полтавца. Москва: Сфера, 2000. 416 с.
17. Кризова психологія : навчальний посібник / за заг. ред. О.В. Тімченка. Харків : НУЦЗУ, 2010. 401 с.
18. Монотравми і політравми : класифікація та ознаки. URL: http://biomedicina.com.ua/monotravmy-ipolitravmy-klasyfikatsiya-ta-oznaky/ (дата звернення: 18.02.2021).
19. Психология кризисных и экстремальных ситуаций : учебник / под ред. Н.С. Хрусталевой. Санкт-Петербург, 2018. 748 с.
20. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій : методичний посібник / З.Г. Кісарчук та ін. ; за ред. З.Г. Кісарчук. Київ : ТОВ «Логос», 2015. 207 с.
21. Bluhm R. Alterations in default network connectivity in posttraumatic stress disorder related to early-life trauma. Journal of Psychiatric Neuroscience. 2009. № 34 (3). P. 187–194.
22. Trauma-focused CDT for youth with complex trauma / J.A. Cohen et al. Child abuse & neglect. 2012. № 36 (6). P. 528–541.
23. Felman S., Laub, D. Testimony: Crises of witnessing in literature, psychoanalysis, and history. 1992. URL: https://psycnet.apa.org/record/1992-97715-000 (дата звернення: 18.02.2021).
24. Gorbunova V., Klymchuk, V. The Psychological Consequences of the Holodomor in Ukraine. East/West : Journal of Ukrainian Studies. 2020. № 7 (2). P. 33–68.
25. Refining our understanding of traumatic growth in the face of terrorism: moving from meaning cognitions to doing what is meaningful / S.E. Hobfoll et al. Journal of Applied Psychology. 2007. Vol. 56. P. 345–366.
26. Janoff-Bulman R. Shattered assumptions: Toward a new psychology of trauma. New York : Free Press, 1992. 256 p.
27. Janoff-Bulman R. Posttraumatic growth: Three explanatory models. Psychological Inquiry. 2004. № 15. P. 30–34.
28. Maercker A., Zoellner T. The Janus face of self-perceived growth: Toward a two-component model of posttraumatic growth. Psychological Inquiry. 2004. Vol. 15. P. 41–48.
29. Russell M.C., Figley C.R. Treating traumatic stress injuries in military personnel : An EMDR practitioner’s guide. Routledge, 2013. Vol. 46.
30. Tedeschi R.G., Calhoun L.G. The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 1996. Vol. 9. P. 455–471.
31. Tedeschi R.G., Calhoun L.G. Posttraumatic Growth : Conceptual Foundations and Empirical Evidence. Psychological Inquiry. 2004. Vol. 15. № I. P. 1–18.
32. Waxman D. Living with terror, not Living in Terror : The Impact of Chronic Terrorism on Israeli Society. Journal of Perspectives on Terrorism. 2011. V. 5. P. 5–6.
