ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК: ПРОБЛЕМАТИКА ПЕРІОДИЗАЦІЇ В ПОГЛЯДАХ ЗАРУБІЖНИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ ТЕОРЕТИКІВ
Анотація
Мета. Метою статті є аналіз концептуальних положень представників психологічної науки в рамках поняття «психічний розвиток» та визначення проблематики періодизації психічного розвитку в погля- дах вітчизняних та зарубіжних представників. Методи. Аналіз та синтез, систематизація наукових дже- рел, порівняння та узагальнення.
Результати. Визначено, що психічний розвиток охоплює собою різні сфери людського буття, вклю- чаючи психофізіологічну, когнітивну та психосоціальну сфери. Для нього характерні особливості, які виражаються в незворотності, спрямованості та закономірності.
У статті розглянуто теорію рекапітуляцій С. Холла, в основі якої лежить біогенетичний закон. Беручи до уваги вклад С. Холла в розвиток психологічного знання, Е. Гетчисон в основу психічного розвитку закладає добування їжі людиною як критерій. Визначено роль етичних та моральних уявлень у поглядах Л. Колберга та зв’язок із періодизацією розвитку людини. Проаналізовано наявність кризових періодів у періодизації психологічного розвитку особистості в поглядах Л. Виготського та В. Слободчикова.
Було взято до уваги роль психологічних орієнтирів людини в її житті та їх роль на кожному етапі психічного розвитку особистості через теорію психосоціального розвитку Е. Еріксона. Визначено місце інтелекту в розвитку особистості та зв’язок його з розвитком психіки в поглядах Ж. Піаже. Охаракте- ризовано погляди С. Худояна в періодизації розвитку людини, де у своїх дослідженнях він спирався на функціональне значення біологічних, соціальних та психологічних новоутворень.
Висновки. За результатами теоретичного аналізу встановлено, що психічний розвиток зазнає впливу як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, або ж біологічних і соціальних. Періодизація психічного роз- витку розроблялась науковцями та теоретиками відповідно до рушійних сил, які, на їхню думку, були визначальними. Були виділені напрями, згідно з якими розроблялись теорії періодизації психічного розвитку: біогенетичний, соціогенетичний та змішаний. Подальші перспективи дослідження будуть розширювати ґрунтовність вивчення означеної проблеми.
Посилання
2. Галлере И. Категоризация понятия молодости. Межпоколенческие отношения: современный дискурс и стратегические выборы в психолого – педагогической науке и практике. 2020. С. 153–155.
3. Груздева О.В., Вербианова О.М. Психология развития (Возрастная). Красноярск, 2011. 184 с.
4. Зібровський А.О. Соціальні траєкторії особистісного розвитку юнацтва та їх вплив на професійне самовизначення. 2020. 78 с. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/jspui/bitstream/316497/40305/1/%D0%B7%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.pdf (дата звернення: 20.02.2021).
5. Зязюн І.А. Аксіологічні критерії вікової психології. 2013. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/19905802.pdf (дата звернення: 20.02.2021).
6. Кисова В.В., Ляпина Ю.Н. Экспериментальное исследование особенностей возрастного кризиса у старших дошкольников с задержкой психического развития. Проблемы современного педагогического образования. 2019. С. 223–226.
7. Князева Н.Н. Феномен современного детства и понимание его границ. Наука о человеке: гуманитарные исследования. 2020. № 14 (2). С. 63–66.
8. Колесов С.Г. Теория Э. Эриксона основных стадий жизненного пути личности и формирование законопослушного поведения. Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. 2012. № 4. С. 272–275.
URL: https://cyberleninka.ru/article/n/teoriya-e-eriksona-osnovnyh-stadiy-zhiznennogo-puti-lichnosti-i-formirovniezakonoposlushnogo-povedeniya (дата обращения: 20.02.2021).
9. Khudoyan S. A functional classification of human development stages. 2016. 23 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/310938056_A_Functional_Classification_of_Human_Developmental_Stages (дата звернення: 20.02.2021).
10. Макарчук Н.О. Психологія особистісної саморегуляції при ментальних порушеннях розвитку. Проблеми сучасної психології. 2017. № 36. С. 173–184. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Pspl_2017_36_16 (дата звернення: 20.02.2021).
11. Манина К.Е. Становление социального интеллекта в онтогенезе. Гуманитарные, социально – экономические и общественные науки. 2015. С. 63–65. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/stanovlenie-sotsialnogo-intellektav-ontogeneze (дата звернення: 20.02.2021).
12. Микрюкова Т.Ю. Факторы саморазвития личности. Сибирский психологический журнал. 2003. № 18. С. 52–54.
13. Мещеряков Б.Г., Зинченко В.П. Большой психологический словарь. Санкт-Петербург : Прайм–Еврознак, 2006. 672 с.
14. Осика О.В. Теорія морального розвитку дитини Л. Колберга в сучасній психології. Проблеми сучасної психології. 2015. № 27. С. 359–368.
15. Пиаже Ж. Психология интеллекта. Избранные психологические труды. 1994. 680 с.
16. Поклад І.М. Творчий доробок наукової спадщини Г.С. Костюка в контексті сучасної психології. Психологія обдарованості. 2015. № 10. С. 55–65.
17. Психологічний словник / авт.-уклад. В.В. Синявський, О.П. Сергєєнкова. Київ : Науковий світ, 2007. 274 с.
18. Скрипник М. Дорослий у практичній андрагогіці. Післядипломна освіта. 2016. URL: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/pislya_dyplom_osvina/1_2016/%D0%A1%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%9F%D0%9D%D0%98%D0%9A.pdf (дата звернення: 20.02.2021).
19. Слободчиков В.І. Теорія і діагностика розвитку в контексті психологічної антропології. Психологія і особистість. 2014. № 2 (6). С. 5–45.
20. Слободчиков В.И., Цукерман Г.А. Интегральная периодизация общего психического развития. Вопросы психологи. 1996. С. 38–50.
21. Сушкова И.В., Лошкарёва О.Н. Ключевые вопросы развития социального интеллекта детей в зарубежной и отечественной науке. Педагогика. Психология. Социокинетика. 2019. № 4. С. 94–98.
22. Чепа М.-Л.А., Маценко В.Ф. Психосинергетичні особливості сталих та кризових періодів життя людини. Педагогічна думка, 2015. 197 с.