ПСИХОЛОГІЧНІ КОРЕЛЯТИ ПРОСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Ключові слова: стабільність психічного здоров’я, психологи, особистісні властивості, альтруїзм, оптимізм

Анотація

Мета. Теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні кореляти просоціальної пове-дінки студентів-психологів.

Методи. У дослідженні були використані методики: опитувальник О.О. Прохорова (РПСО, 1998)«Рельєф психічного стану особистості», «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» (The Mental Health Continuum – Short Form, 2014) К. Кіза в адаптації Е.Л. Носенко, А.Г. Четверик-Бур-чак, «Тест диспозиційного оптимізму» Ч. Карвера, М. Шейера в адаптації Т.О. Гордеєвої, О.А. Сичова,Є.М.. Осіна (Life Orientation Test – LOT, 1985), Методика «Вимірювання просоціальних тенденцій»Г. Карло, Б. Рендалл в адаптації Н.В. Кухтової, 2002. Математико-статистична обробка даних здійсню-валась за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона в пакеті IBM SPSS Statistics 26.У дослідженнівзяли участь 75 студентів-психологів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.У дослідженні брали участь студенти першого та другого курсу.

Результати. Встановлено від’ємний кореляційний зв’язок між публічною просоціальною поведін-кою та фізіологічними реакціями, між анонімною просоціальною поведінкою та соціальним благопо-луччям і загальним показником стабільності психічного здоров’я та додатні кореляційні зв’язки міжоптимізмом та альтруїстичною просоціальною поведінкою; між екстреною просоціальною поведінкоюта гедоністичним, соціальним благополуччям, загальним показником стабільності психічного здоров’я;між альтруїстичною просоціальною поведінкою та гедоністичним благополуччям.

Висновки. У статті сформульовано визначення та наведено стислий огляд вітчизняних та зарубіж-них підходів до дослідження просоціальної поведінки та факторів, що її опосередковують. Визначеносучасні напрямки досліджень просоціальної поведінки. Проаналізовано особливості просоціальноїповедінки студентів-психологів. Виявлено кореляційні зв’язки просоціальної поведінки та особи-стісних властивостей, психічного здоров’я для студента-психолога. Визначено перспективи подаль-ших досліджень, що полягають у визначенні ролі особистісної зрілості та індивідуальної релігійностіу детермінації прояву просоціальної поведінки серед осіб зрілого віку та молоді в Україні.

Посилання

1. Григорьева М.А., Бедина В.Ю. Оптимизм как условие успешности личности. Приоритеты мировой науки: эксперимент и научная дискуссия. 2018. Том 2. С. 97–99.
2. Діомідова Н.Ю. Просоціальна мотивація як фактор розвитку емоційного інтелекту майбутніх психологів. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2018. № 59. С. 35–48.
3. Казанцева Т.В. Просоциальное поведение. Социальная психология. Традиции и современность. 2020. С. 131–141.
4. Кириченко В.І., Єжова О.О., Нечерда В.Б., Тарасова Т.В., Хомич О.Л. Формування просоціальної поведінки учнів в умовах превентивного виховного середовища загальноосвітнього навчального закладу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 7(41). С. 71–79.
5. Кораблина Е.П. Профессия психолог-консультант : [монография] Российский государственный педагогический университет им. А.И. Герцена. Санкт-Петербург : Изд-во РГПУ, 2003. 115 с.
6. Кулик І.Ю. Дослідження комунікативної толерантності у студентів-психологів. Психологічні координати розвитку особистості : реалії і перспективи : збірник наук. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. онлайн-конф. (27-28 квітня 2020 р., м. Полтава). C. 74–77.
7. Кухтова Н.В. Адаптация методики «Измерение просоциальных тенденций» (Г. Карло, Б.А. Рэндалл). Вестник ГрГУ.2011. № 2(113). С. 102–107.
8. Кухтова Н.В. Просоциальное поведение в структуре профессионально-важных качеств специалистов, помогающих профессий. Психологический журнал : ежеквартальное научно-практическое издание. 2014. № 3-4(41-42). С. 15–21.
9. Люсин Д.В. Современные представления об эмоциональном интеллекте. Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования Под ред. Д.В. Люсина, Д.В. Ушакова. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. С. 29–36.
10. Носенко Е.Л., Четверик-Бурчак А.Г. Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма: опис, адаптація, застосування». Вісник Дніпропетровського університету. 2014. № 9(1). Т. 22. Вип. 20. С. 89–97.
11. Прохоров А.О. Психология неравновесных состояний : учеб. пособие Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 1998. 152 с.
12. Романова Е.С. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограммы. Изд-во: Питер. 2008. 464 с.
13. Соболев С.И., Тарасова Л.Н. Концепция просоциального поведения З. Линдберга. Личность и общество: актуальные проблемы педагогики и психологии. Матер. Междун. Заоч. Науч.-пр. Конференции (27 ноября 2012 г. Новосибирск). 2012. 166 с.
14. Спіцина Л.В., Коваль Г.В. Соціально-психологічні аспекти мотивації волонтерської допомоги. Наукові студії з соціальної та політичної психології. 2018. № 41(44). С. 57–67.
15. Формування просоціальної поведінки учнів в умовах превентивного виховного середовища загальноосвітнього навчального закладу : монографія / Кириченко В.І., Єжова О.О., Нечерда В.Б., Тарасова Т.В., Хомич О.Л.; за заг. ред. канд. пед. наук, ст. наук. співроб. Кириченко В.І. Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2016. 244 с.
16. Хомич О.Л. Стан сформованості просоціальної поведінки учнів основної школи. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2017. № 21(2). С. 312–323.
17. Циринг Д.А., Эвнина К.Ю. Вопросы диагностики оптимизма и пессимизма в контексте теории диспозиционного оптимизма. Психологические исследования. 2013. Т. 6. № 31. С. 6–7.
18. Batson C. D., Powell А.А. Altruism and prosocial behavior. Handbook of psychology. 2003. Р. 463–484. URL : https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/0471264385.wei0519 (дата звернення: 20.02.2021).
19. Cheon S., Reeve J., Ntoumanis N. A needs-supportive intervention to help PE teachers enhance students' prosocial behavior and diminish antisocial behavior. Psychology of Sport and Exercise. 2018. № 35. Р. 74–88.
20. Martí-Vilar M., Serrano-Pastor L. Sala F.G. Emotional, cultural and cognitive variables of prosocial behaviour. Curr Psychol. 2019. № 38. Р. 912–919 . URL: https://doi.org/10.1007/s12144-019-0168-9 (дата звернення: 20.02.2021).
21. Penner, L. A., Dovidio, J. F., Piliavin, J. A., & Schroeder, D. A. Prosocial behavior: Multilevel perspectives. Annu. Rev. Psychol. 2005. № 56. Р. 365–392.
22. Rilling J.K., Gutman D.A., Zeh T.R., Pagnoni G., Berns G.S., Kilts C. D. A neural basis for social cooperation. Neuron. 2002. № 35(2). Р. 395–405.
Опубліковано
2021-06-08
Сторінки
21-29
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ