ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕФЛЕКСІЇ В ПСИХОЛОГІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні особливостей організації рефлексії в психологів закладів загальної середньої освіти.

Методи. Аналіз середніх даних і кореляція між шкалами 3 методик дослідження рефлексії: 1) тест Д.О. Леонтьєва «Диференційний тип рефлексії»; 2) методика діагностики рівня рефлексивності А.В. Карпова, В.В. Пономарьової; 3) методика вивчення вираженості та спрямованості рефлексії Е.М. Гранта.

У результаті дослідження з’ясовано, що в психологів закладів загальної освіти рефлексія розвинена на середньому й вище за середній рівні. Але аналіз середніх даних за шкалами методик показав, що продуктивні форми рефлексії в шкільних психологів потребують додаткового розвитку. Виявлено, що системна рефлексія як найбільш адаптивна форма самодетермінації проявлена на середньому рівні в 74% досліджуваних. Тобто більшість фахівців мають середньостатистичний рівень розвитку ознаки, а не високий, як того потребує професіограма практичного психолога. 76% середніх даних за шкалою інтроспекції говорять про доволі високу схильність фахівців до «самокопання». Шкала «квазірефлексії» показала, що 58% респондентів фокусують рефлексивну увагу за межами актуальної ситуації. Виявлено перевагу схильності шкільних психологів спрямовувати рефлексивну увагу на спілкування та взаємодію, перспективну й ретроспективну оцінку, а не на актуальну діяльність. Ауторефлексія як здатність до самосприйняття й аналізу змісту власної психіки розвинена на високому рівні, а соціорефлексія як здатність розуміти психіку інших людей має середньостатистичний рівень. Більшість шкал використаних методик мають кореляційний взаємозв’язок.

Висновки. Розвиток рефлексії в шкільних психологів знаходиться на середньостатистичному рівні та потребує психокорекційної роботи для покращення цієї професійно важливої якості.