ПРОЯВИ СИМПТОМІВ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Анотація
Метою нашого дослідження є теоретико-емпіричне вивчення симптомів моральної травми (МТ) у трьох групах: цивільного населення, військовослужбовців, які беруть участь в охороні об’єктів критичної інфраструктури, та учасників активних бойових дій під час широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Методи. У дослідженні взяли участь студенти та викладачі Луцького педагогічного коледжу (n=105), вчителі загальноосвітніх шкіл Волинської області (n=6), військовослужбовці Національної гвардії України (n=90) та пілоти бригади тактичної авіації (n=80), разом 281 особа. У дослідженні використовувалися такі методи і методики: опитувальники для визначення впливу симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) (PCL-5), ступеня важкості депресії (Patient Health Questionnaire, PHG-9), рівня тривожності (A Brief Measure for Assessing Generalized Anxiety Disorder, GAD-7) та симптомів моральної травми (Moral Injury Symptom Scale – Military Version Short Form, MISS-M-SF). Результати обраховувалися за допомогою статистичного методу – однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA, SPSS v.24.0 (IBM Corp. Released 2016). Результати. МТ – конструкт, що виражає переживання внаслідок дій, які суперечать внутрішнім переконанням або моральному кодексу особистості. Цей вид травми здебільшого досліджується у військовослужбовців, оскільки вони виконують бойові завдання та піддаються тривалому травматичному стресу. Незважаючи на специфіку, усе більше з’являється досліджень моральної травматизації цивільного населення, зокрема й медичних працівників, які працюють із різними пацієнтами. Результати нашого дослідження свідчать про те, що найбільше моральному травмуванню піддаються військовослужбовці, які брали та беруть участь у військових діях (М=39,70, SD=10,50). Результати свідчать про те, що військові Національної гвардії мають найнижчі показники морального травмування (М=29,94, SD=9,29). Це може бути пов’язано із тим, що вони охороняють об’єкти критичної інфраструктури та державний кордон в тих місцях, де не ведуться активні бойові дії. Висновки. Результати дослідження свідчать, що МТ під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну отримують не тільки військові, які виконують бойові завдання, а й цивільне населення, оскільки цивільні психологічно не були підготовлені до початку війни.
Посилання
2. Засєкіна Л., Козігора М. Крос-культурна адаптація та стандартизація шкали симптомів моральної травми. Психологічні перспективи : наук. збірник. Луцьк. 2022. Вип. 39. С. 139–152. URL: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas
3. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О. Психологічна оцінка суїцидального ризику у військовослужбовців.: метод. посіб. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2019. С. 106–108.
4. Barnes H. A., Hurley R. A., & Taber K. H. Moral injury and PTSD: Often co-occurring yet mechanistically different. The Journal of neuropsychiatry and clinical neurosciences, 2019. Vol. 31(2). Рр. A4–103. URL: https://doi.org/10.1176/appi.-neuropsych.19020036
5. Bartzak P. J. Moral injury is the wound: PTSD is the manifestation. Medsurg Nurs, 2015. Vol. 24(3). Рр. 10–11.
6. Bezsheiko V. Adaptation of the Clinician-Administered PTSD Scale and PTSD Checklist for Ukrainian population. Psychosomatic Medicine and General Practice, 2016. URL: https://dev-ojs.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/8 (дата звернення: 15.07.2022).
7. Blanchard E. B., Jones-Alexander J., Buckley T. C., & Forneris C. A. Psychometric properties of the PTSD Checklist (PCL). Behaviour Research and Therapy, 1996. Vol. 34(8). Рр. 669–673. URL: https://doi.org/10.1016/0005-7967(96)00033-2
8. Bryan C. J., Bryan A. O., Roberge E., Leifker F. R., & Rozek D. C. Moral injury, posttraumatic stress disorder, and suicidal behavior among National Guard personnel. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 2018. Vol. 10(1), Рр. 36–45. URL: https://doi.org/10.1037/tra0000290.
9. Čartolovni A., Stolt M., Scott P. A., & Suhonen R. Moral injury in healthcare professionals: a scoping review and discussion. Nursing ethics, 2021. Vol. 28(5). Рр. 590–602. URL: https://doi.org/10.1177/0969733020966776
10. Chesnut R. P., Richardson C. B., Morgan N. R., Bleser J. A., Perkins D. F., Vogt D., ... & Finley E. Moral injury and social well-being: a growth curve analysis. Journal of traumatic stress, 2020. Vol. 33(4). Pp. 587–597. URL: https://doi.org/10.1002/jts.22567
11. Fani N., Currier J. M., Turner M. D., Guelfo A., Kloess M., Jain J., ... & Turner J. A. Moral injury in civilians: associations with trauma exposure, PTSD, and suicide behavior. European journal of psychotraumatology, 2021. Vol. 12(1). URL: https://doi.org/10.1080/20008198.2021.1965464
12. Griffin B. J., Purcell N., Burkman K., Litz B. T., Bryan C. J., Schmitz M., ... & Maguen S. Moral injury: An integrative review. Journal of Traumatic Stress. 2019. Vol. 32(3). Рр. 350–362. URL: https://doi.org/10.1002/jts.22362
13. Hodgson T. J., Carey L. B., & Koenig H. G. Moral injury, Australian veterans and the role of chaplains: An exploratory qualitative study. Journal of religion and health, 2021. Vol. 60(5), Рр. 3061–3089. URL: https://doi.org/10.1007/s10943-021-01417-0
14. IBM Corp. Released 2016. IBM SPSS Statistics for Windows, Version 24.0. Armonk, NY: IBM Corp.
15. Koenig H. G., & Al Zaben F. Moral injury: An increasingly recognized and widespread syndrome. Journal of religion and health, 2021. Vol. 60(5). Рр. 2989–3011. URL: https://doi.org/10.1007/s10943-021-01328-0.
16. Koenig H. G., Ames D., Youssef N. A., Oliver J. P., Volk F., Teng E. J., ... & Pearce M. Screening for moral injury: the moral injury symptom scale–military version short form. Military medicine, 2018. Vol. 183(11–12). Рр. 659–665. URL: https://doi.org/-10.1093/milmed/usy017
17. Kroenke K., Spitzer R. L., & Williams J. B. The PHQ-9: validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine, 2001. Vol. 16(9). Рр. 606–613. URL: https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x
18. Litz B. T., Stein N., Delaney E., Lebowitz L., Nash W. P., Silva C., Maguen S. Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy. Clinical Psychology Review. 2009. Vol. 29(8). Pp. 695–706. URL: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.07.003
19. Martin R. L., Houtsma C., Bryan A. O., Bryan C. J., Green B. A., & Anestis M. D. The impact of aggression on the relationship between betrayal and belongingness among U.S. military personnel. Military Psychology, 2017. Vol. 29(4). Рр. 271–282. URL: https://doi.org/10.1037/mil0000160
20. Nash W. P., & Litz B. T. (2013). Moral injury: A mechanism for war-related psychological trauma in military family members. Clinical child and family psychology review, 2013. Vol. 16(4). Рр. 365–375. URL: https://doi.org/10.1007/s10567-013-0146-y
21. Prykhodko I. I., Bielai S. V., Hrynzovskyi A. M., Zhelaho A. М., Hodlevskyi S. O., & Kalashchenko S. I. Medical and psychological aspects of safety and adaptation of military personnel to extreme conditions. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 2020. Vol. 73(4). Рр. 679–683. URL: https://doi.org/10.36740/-WLek202004110
22. Prykhodko I., Matsehora Y., Bielai S., Hunbin K., & Kalashchenko S. Classification of coping strategies influencing mental health of military personnel having different combat experience. Georgian Medical News, 2019. Vol. 297, Рр. 130–135.
23. Shay, J. Achilles in Vietnam: Combat trauma and the undoing of character. New York, NY : Scribner, 1994. Р. 246.
24. Shay, J. Moral injury. Psychoanalytic Psychology, 2014. Vol. 31. Рр. 182–191. URL: https://doi.org/10.1037/a0036090
25. Spitzer R. L., Kroenke K., Williams J. B., & Löwe B. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of Internal Medicine, 2006. Vol. 166(10). Рр. 1092–1097. URL: https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092
26. Zasiekina L., Zasiekin S. Verbal Emotional Disclosure of Moral Injury in Holodomor Survivors. Psycholinguistics, 2020. Vol. 28(1). Рр. 41–58. URL: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-41-58
