ПРОЯВИ СИМПТОМІВ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Ключові слова: моральна травматизація, посттравматичний стресовий розлад, моральний кодекс, внутрішні переконання, тривалий травматичний стрес

Анотація

Метою нашого дослідження є теоретико-емпіричне вивчення симптомів моральної травми (МТ) у трьох групах: цивільного населення, військовослужбовців, які беруть участь в охороні об’єктів критичної інфраструктури, та учасників активних бойових дій під час широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Методи. У дослідженні взяли участь студенти та викладачі Луцького педагогічного коледжу (n=105), вчителі загальноосвітніх шкіл Волинської області (n=6), військовослужбовці Національної гвардії України (n=90) та пілоти бригади тактичної авіації (n=80), разом 281 особа. У дослідженні використовувалися такі методи і методики: опитувальники для визначення впливу симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) (PCL-5), ступеня важкості депресії (Patient Health Questionnaire, PHG-9), рівня тривожності (A Brief Measure for Assessing Generalized Anxiety Disorder, GAD-7) та симптомів моральної травми (Moral Injury Symptom Scale – Military Version Short Form, MISS-M-SF). Результати обраховувалися за допомогою статистичного методу – однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA, SPSS v.24.0 (IBM Corp. Released 2016). Результати. МТ – конструкт, що виражає переживання внаслідок дій, які суперечать внутрішнім переконанням або моральному кодексу особистості. Цей вид травми здебільшого досліджується у військовослужбовців, оскільки вони виконують бойові завдання та піддаються тривалому травматичному стресу. Незважаючи на специфіку, усе більше з’являється досліджень моральної травматизації цивільного населення, зокрема й медичних працівників, які працюють із різними пацієнтами. Результати нашого дослідження свідчать про те, що найбільше моральному травмуванню піддаються військовослужбовці, які брали та беруть участь у військових діях (М=39,70, SD=10,50). Результати свідчать про те, що військові Національної гвардії мають найнижчі показники морального травмування (М=29,94, SD=9,29). Це може бути пов’язано із тим, що вони охороняють об’єкти критичної інфраструктури та державний кордон в тих місцях, де не ведуться активні бойові дії. Висновки. Результати дослідження свідчать, що МТ під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну отримують не тільки військові, які виконують бойові завдання, а й цивільне населення, оскільки цивільні психологічно не були підготовлені до початку війни.

Посилання

1. Гордовська Т.І. Конструкт моральної травми та його концептуальний зміст. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». Херсон. 2021. № 4. С. 7–16. URL: https://doi.org/10.32999/ksu-2312-3206/2021-4-1
2. Засєкіна Л., Козігора М. Крос-культурна адаптація та стандартизація шкали симптомів моральної травми. Психологічні перспективи : наук. збірник. Луцьк. 2022. Вип. 39. С. 139–152. URL: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas
3. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О. Психологічна оцінка суїцидального ризику у військовослужбовців.: метод. посіб. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2019. С. 106–108.
4. Barnes H. A., Hurley R. A., & Taber K. H. Moral injury and PTSD: Often co-occurring yet mechanistically different. The Journal of neuropsychiatry and clinical neurosciences, 2019. Vol. 31(2). Рр. A4–103. URL: https://doi.org/10.1176/appi.-neuropsych.19020036
5. Bartzak P. J. Moral injury is the wound: PTSD is the manifestation. Medsurg Nurs, 2015. Vol. 24(3). Рр. 10–11.
6. Bezsheiko V. Adaptation of the Clinician-Administered PTSD Scale and PTSD Checklist for Ukrainian population. Psychosomatic Medicine and General Practice, 2016. URL: https://dev-ojs.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/8 (дата звернення: 15.07.2022).
7. Blanchard E. B., Jones-Alexander J., Buckley T. C., & Forneris C. A. Psychometric properties of the PTSD Checklist (PCL). Behaviour Research and Therapy, 1996. Vol. 34(8). Рр. 669–673. URL: https://doi.org/10.1016/0005-7967(96)00033-2
8. Bryan C. J., Bryan A. O., Roberge E., Leifker F. R., & Rozek D. C. Moral injury, posttraumatic stress disorder, and suicidal behavior among National Guard personnel. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 2018. Vol. 10(1), Рр. 36–45. URL: https://doi.org/10.1037/tra0000290.
9. Čartolovni A., Stolt M., Scott P. A., & Suhonen R. Moral injury in healthcare professionals: a scoping review and discussion. Nursing ethics, 2021. Vol. 28(5). Рр. 590–602. URL: https://doi.org/10.1177/0969733020966776
10. Chesnut R. P., Richardson C. B., Morgan N. R., Bleser J. A., Perkins D. F., Vogt D., ... & Finley E. Moral injury and social well-being: a growth curve analysis. Journal of traumatic stress, 2020. Vol. 33(4). Pp. 587–597. URL: https://doi.org/10.1002/jts.22567
11. Fani N., Currier J. M., Turner M. D., Guelfo A., Kloess M., Jain J., ... & Turner J. A. Moral injury in civilians: associations with trauma exposure, PTSD, and suicide behavior. European journal of psychotraumatology, 2021. Vol. 12(1). URL: https://doi.org/10.1080/20008198.2021.1965464
12. Griffin B. J., Purcell N., Burkman K., Litz B. T., Bryan C. J., Schmitz M., ... & Maguen S. Moral injury: An integrative review. Journal of Traumatic Stress. 2019. Vol. 32(3). Рр. 350–362. URL: https://doi.org/10.1002/jts.22362
13. Hodgson T. J., Carey L. B., & Koenig H. G. Moral injury, Australian veterans and the role of chaplains: An exploratory qualitative study. Journal of religion and health, 2021. Vol. 60(5), Рр. 3061–3089. URL: https://doi.org/10.1007/s10943-021-01417-0
14. IBM Corp. Released 2016. IBM SPSS Statistics for Windows, Version 24.0. Armonk, NY: IBM Corp.
15. Koenig H. G., & Al Zaben F. Moral injury: An increasingly recognized and widespread syndrome. Journal of religion and health, 2021. Vol. 60(5). Рр. 2989–3011. URL: https://doi.org/10.1007/s10943-021-01328-0.
16. Koenig H. G., Ames D., Youssef N. A., Oliver J. P., Volk F., Teng E. J., ... & Pearce M. Screening for moral injury: the moral injury symptom scale–military version short form. Military medicine, 2018. Vol. 183(11–12). Рр. 659–665. URL: https://doi.org/-10.1093/milmed/usy017
17. Kroenke K., Spitzer R. L., & Williams J. B. The PHQ-9: validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine, 2001. Vol. 16(9). Рр. 606–613. URL: https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x
18. Litz B. T., Stein N., Delaney E., Lebowitz L., Nash W. P., Silva C., Maguen S. Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy. Clinical Psychology Review. 2009. Vol. 29(8). Pp. 695–706. URL: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.07.003
19. Martin R. L., Houtsma C., Bryan A. O., Bryan C. J., Green B. A., & Anestis M. D. The impact of aggression on the relationship between betrayal and belongingness among U.S. military personnel. Military Psychology, 2017. Vol. 29(4). Рр. 271–282. URL: https://doi.org/10.1037/mil0000160
20. Nash W. P., & Litz B. T. (2013). Moral injury: A mechanism for war-related psychological trauma in military family members. Clinical child and family psychology review, 2013. Vol. 16(4). Рр. 365–375. URL: https://doi.org/10.1007/s10567-013-0146-y
21. Prykhodko I. I., Bielai S. V., Hrynzovskyi A. M., Zhelaho A. М., Hodlevskyi S. O., & Kalashchenko S. I. Medical and psychological aspects of safety and adaptation of military personnel to extreme conditions. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 2020. Vol. 73(4). Рр. 679–683. URL: https://doi.org/10.36740/-WLek202004110
22. Prykhodko I., Matsehora Y., Bielai S., Hunbin K., & Kalashchenko S. Classification of coping strategies influencing mental health of military personnel having different combat experience. Georgian Medical News, 2019. Vol. 297, Рр. 130–135.
23. Shay, J. Achilles in Vietnam: Combat trauma and the undoing of character. New York, NY : Scribner, 1994. Р. 246.
24. Shay, J. Moral injury. Psychoanalytic Psychology, 2014. Vol. 31. Рр. 182–191. URL: https://doi.org/10.1037/a0036090
25. Spitzer R. L., Kroenke K., Williams J. B., & Löwe B. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of Internal Medicine, 2006. Vol. 166(10). Рр. 1092–1097. URL: https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092
26. Zasiekina L., Zasiekin S. Verbal Emotional Disclosure of Moral Injury in Holodomor Survivors. Psycholinguistics, 2020. Vol. 28(1). Рр. 41–58. URL: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-41-58
Опубліковано
2022-09-08
Сторінки
20-27
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ