ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЛЮДИНИ

Ключові слова: діагностичний інструментарій, емоційний контроль, експансія, конструктивна поведінка, реактивність, стереотип

Анотація

Мета статті полягає у розробленні доказової методики для вивчення в людини стану емоційної само- регуляції, який визначає перспективи формування конструктивної поведінки (аргументація: вивчення емоційної саморегуляції передбачає наукове рішення про з’ясування психологічного змісту конструк- тивної поведінки людини у надзвичайних ситуаціях; емоційна саморегуляція контролює енергетичний баланс організму).

Методи. Презентована методика є авторською. Це дослідницький результат теоретико-емпіричного вивчення проблеми у різних регіонах України. Для розроблення методики дотримані необхідні вимоги (достовірність, валідність тощо). За допомогою методики отримана інформація, яка увиразнює пове- дінку людини у надзвичайних ситуаціях. Нині методика вдосконалюється, тому може бути використана лише з дозволу автора.

Результати. Сформульовано таку базову пізнавальну настанову: авторський діагностичний інструментарій є поліфункціональним (передбачає констатацію фактичних дослідницьких резуль- татів та потенційні можливості їхньої екстраполяції). Методика – це структурована тематична інформація, де перший рівень складає польова реактивність (пошук позицій комфорту і безпеки; ідентифікація з природою; психотехнічні прийоми; почуття задоволення від створеного); другий рівень становлять стереотипи (чутливість до порушення потреб; афективна фіксація; аутостиму- ляція позитивних емоцій); третій рівень формує експансія (дослідницька поведінка, потреба оці- нити власні сили; афективні самовідчуття; прагнення до перетворень; афективна потреба в небез- пеці); четверний рівень складає емоційний контроль (залежність від емоційної оцінки оточення; емпатійність; довіра до оточення; готовність отримувати допомогу від інших). Методика склада- ється з 35 питань та варіативних відповідей (кожна відповідь має свій фіксований бал). Здійснено інтерпретацію отриманої дослідницької інформації (визначено три поведінкових рівні, системати- зовано їхні характеристики).

Висновки. Кваліфікована індивідуальна психологічна підтримка передбачає спочатку інформаційну та смислову орієнтацію психолога у вихідних показниках емоційної саморегуляції людини, потім її обстеження за допомогою відповідних методик. Розроблений діагностичний психологічний інструмен- тарій потенційно потребує подальшої апробації.

Посилання

1. Василюк Ф.Е. Методологический анализ в психологии. Москва : Смысл, МГППУ, 2003. С. 6−11.
2. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). Москва : Издательство Московского университета, 1984. С. 11–18.
3. Малкина-Пых И.Г. Экстремальные ситуации. Москва : Эксмо, 2005. С. 15–17.
4. Поліщук С.А. Методичний довідник з психодіагностики : навчально-методичний посібник. Суми : ВТД «Університетська книга», 2009. С. 208–236.
Опубліковано
2021-04-14
Сторінки
118-124
Розділ
СЕКЦІЯ 3 СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ