АДАПТАЦIЯ УКРАЇНОМОВНОЇ ВЕРСІЇ ДЮССЕЛЬДОРФСЬКОГО ОПИТУВАЛЬНИКА СХЕМ ДЛЯ ДIТЕЙ

Ключові слова: типові когніції, глибинні переконання, дисфункційні когнітивні схеми, психодіагностика, адаптація, стандартизація

Анотація

Мета. У статті представлено результати адаптації україномовної версії Дюссельдорфського опитувальника схем для дітей, розробленого у 2018 році К. Лузом, Ф. Мейєром та Р. Петровські і призначеного для діагностики дисфункційних глибинних переконань в осіб дитячого та підліткового віку. Загальна мета дослідження полягала в перекладі, адаптації і стандартизації цього психодіагностичного інструменту.

Результати. У процесі теоретичного аналізу було систематизовано підходи до розуміння типових когніцій взагалі, дисфункційних когнітивних схем зокрема, а також специфіки їх формування і прояву в дітей та підлітків. Крім того, було проаналізовано теоретичні засади розробки базової англомовної версії Дюссельдорфського опитувальника схем для дітей, а також показники валідності та надійності цієї методики.

Емпірична частина наукового пошуку передбачала перевірку психометричних властивостей україномовної версії опитувальника. З цією метою було проведено процедуру подвійного перекладу тексту запитань та їх експертної оцінки, двоетапну перевірку ретестової надійності через 12 і 18 місяців після первинного обстеження та дослідження конкурентної валідності отриманих із використанням опитувальника відомостей. Статистична обробка результатів відбувалась із використанням кореляційного аналізу (коефіцієнт кореляції Спірмена).

Висновки. Отримані дані та результати їх статистичної обробки свідчать про високі психометричині властивості Дюссельдорфського опитувальника схем для дітей. Зокрема, показники ретестової надійності та конкурентної валідності відповідають загальним психодіагностичним та психометричним вимогам до інструментів такого типу. Це дає змогу зробити висновок про можливість та доцільність його застосування як клінічної шкали і як дослідницького діагностичного інструменту для визначення дисфункційних когнітивних схем, притаманних дітям та підліткам. Перспективи подальших наукових пошуків у цьому напрямі можуть полягати в адаптації та специфікації опитувальника для використання в роботі з більш вузькими групами досліджуваних, зокрема з особами, які мають порушення слуху і зору.

Посилання

1. Арнц А. Схема-терапія: модель роботи з частками. Львів : Свічадо, 2014. 264 с.
2. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика : учебник для вузов. СПб. : Питер, 2006. 351 с. ISBN 5-94723-045-3
3. Лозова О.М. & Литвиненко О.О. Наративні індикатори дисфункційних когнітивних схем підлітків. Psycholinguistics. 2019. № 26 (1). С. 228–245. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-1-228-245 (дата звернення: 09.06.2020).
4. Beck A. (2014). Depression: Causes and Treatment, Second Edition. Pennsylvania: University of Pennsylvania Press.
5. Bateman A. & Fonagy P. (2009). Psychotherapy for borderline personality disorder. N.Y. 227 p.
6. Ellis А. Rational Emotive Behaviour Therapy: It Works for Me - It Can Work for You. New York : Prometheus Books, 2009.
7. Leahy R. (2015). Emotional Schema Therapy. New York : The Guilford Press.
8. Loose Ch., Meyer F. & Pietrowsky R. (2018) The Dusseldorf Illustrated Schema Questionnaire for Children (DISC). Psicologia : Reflexão e Crítica. 12 p.
9. McMullin R. (2009). The New Handbook of Cognitive Therapy Techniques. New York : Norton Professional Books.
10. Riskind J., Kleiman E., Seifritz E. & Neuhoff J. (2014). Influence of anxiety, depression and looming cognitive style on auditory looming perception. Journal of Anxiety Disorders. 28, 45–50. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2013.11.05 (дата звернення: 09.06.2020).
11. Westbrook D., Kennerley H. & Kirk J. (2007). An Introduction to Cognitive Behavioural Therapy. London : Sage Publications.
12. Young J., Klosko J. & Weishaar M. (2003). Schema therapy. N.Y., London.
Опубліковано
2020-08-31
Сторінки
108-114
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ