ПСИХОСОМАТИЧНІ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ НА ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

  • Наталія Олексіївна Видолоб
Ключові слова: соціалізація, фізіологічна адаптація, психологічна адаптація, соціальна адаптація, комунікативні техніки

Анотація

Процес соціалізації охоплює адаптаційний та інтеріоризаційний етапи у процесі будь-якої мобільності особистості. У дітей мобільність значно інтенсивніша, ніж у дорослого. Організм відповідає на ці адаптаційні процеси фізіологічними та психологічними реакціями, що проявляється в поведінці першокласників. У шестирічному віці, окрім соціальних змін (початок навчання у школі зумовлює нове соціальне середовище зі своїми правилами), відбуваються ще й значні зміни в центральній нервовій системі: збільшується маса мозку, що спонукає інтенсивність сили і росту гальмівних процесів, ускладняється аналітико-синтетична діяльність. Тому адаптація дитини до шкільного середовища і початку довготривалої навчальної діяльності повинна відбуватися під впливом дорослих, ураховуючи вразливість нервової системи цього вікового періоду.

Мета статті – виявити психосоматичні аспекти у процесі адаптації молодших школярів.

Методологія базується на емпіричних методах пізнання, що виробленні галузями гуманітарного знання, з використанням функціонального підходу, що розкриває активну роль дорослих (педагоги, батьки) у процесі адаптації дитини у школі, аналітичного – дозволяє побачити адаптаційний процес у комплексі соціального, фізіологічного та психологічного, синтезу – знаходження дієвих комунікаційних технік для успішної адаптації молодших школярів в освітньому просторі.

Результати та висновки. Психосоматичні прояви організму дитини є адекватною реакцією на нові соціальні умови, оскільки вимоги нового соціального середовища і задоволення власних потреб шукають спільні точки дотику. Психіка і тіло в результаті рефлексії навколишнього світу та саморефлексії намагаються показати у вигляді зовнішніх проявів, що організм щось не задовольняє. Учитель і батьки як агенти первинної соціалізації повинні застосувати такі комунікативні техніки, які б позитивно впливали на психологічний стан дитини та сприяли швидкій адаптації дитини до школи. Зокрема, дієвими є техніки на усвідомлення інакшої природи кожного і цілісності людського буття – «Я і ти – ми» та «Комплімент».

Посилання

1. Березовська Л., Смоляк М. Психологічні особливості адаптації школярів до навчання. Вісник Національного університету оборони України. 2014. Вип. 4 (41). С. 162–167.
2. Білоус І. Психосоматичні аспекти біологічного дозрівання дітей молодшого шкільного віку в нормі та при аномальному розвитку. Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. 2011. Вип. 13. С. 147–154.
3. Бондаренко С. Особливості адаптації рухової функції дітей-першокласників до статичного компонента навчальних навантажень. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)». 2017. Вип. 3. С. 80–84.
4. Віщак О. Можливості забезпечення адаптації першокласника у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі. Чернігів : Вид-во ЧДПУ, 2016. С. 27–30.
5. Гончарук І. Створення вчителем комфортних умов для адаптації першокласників до навчання у школі. Початкова школа. 2013. № 7. С. 42–44.
6. Крупник Г. Особливості психологічного супроводу адаптації першокласників до навчального процесу. Таврійський вісник освіти. 2014. № 2. С. 251–257.
7. Пиаже Ж. Теория, эксперименты, дискуссии : сборник статей / сост. и общ. ред. Л. Обуховой, Г. Бурменской. Москва : Гардарики, 2001. 622 с.
8. Рагозіна В. Раннє дитинство у світі. Вісник Інституту розвитку дитини. Серія «Філософія, педагогіка, психологія». Київ : Видавництво Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. 2015. Вип. 37. С. 83–95.
9. Piaget Jean. The Child’s Conception of Physical Causality. Trans. by M. Gabain. London : Kegan Paul ; New York : Harcourt, Brace, 1930. 309 p.
Опубліковано
2019-10-08
Сторінки
49-56
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ