МАСКУЛІННІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ: КРОС-КУЛЬТУРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Сандра Веласкес-Монтієль
Ключові слова: гендерна ідентичність, маскулінність, статева роль, психологічне благополуччя, автономія, позитивні стосунки з оточуючими, управління соціальним середовищем, особистісне зростання, самоприйняття, цілі в житті

Анотація

Метою статті є аналіз зв’язку та впливу маскулінності на психологічне благополуччя особистості в різних за етнічним складом вибірках.

Методи. Для досягнення мети проведене емпіричне дослідження особливостей маскулінності та психологічного благополуччя в трьох групах досліджуваних – українців, німців та іспанців. Для визначення вираженості маскулінності в досліджуваних української вибірки використаний опитувальник FPI (Й. Фа- ренберг, Х. Зелг, Р. Гампел; шкала «маскулінність / фемінність»), фактор «маскулінність-фемінність» у досліджуваних іспанської та німецької вибірок діагностувався за допомогою опитувальника ММРІ-2 (Дж. Грехем, А. Телліджен, Дж. Бучер, В. Далстром, Б. Кеммер; у даній публікації аналізуються дані шкали 5 «маскулінність / фемінність»); специфіка психологічного благополуччя досліджуваних усіх груп досліджена за допомогою методики «Шкала психологічного благополуччя» (К.Д. Ріфф, адаптація Т. Шевеленкової і П. Фесенка). Подальший кількісний аналіз емпіричних даних передбачав застосування коефіцієнту кореляції Пірсона та коефіцієнту рангової кореляції Спірмена, регресійного аналізу.

Результати. Виявлені чіткі кореляційні зв’язки маскулінної гендерної ідентичності з такими пара- метрами психологічного благополуччя, як спроможність до автономії, управління соціальним середовищем та особистісне зростання. Встановлені відмінності у таких зв’язках, що характерні представникам різних досліджуваних груп, виокремлених за етнічною ознакою. Іспанці відрізняються тим, що їх гендерна роль чоловіка пов’язана з вираженням маскулінності, передбачає наявність чітких життєвих цілей, позитивним сприйняттям себе та реалізацією в стосунках. Німці як носії маскулінних патернів поведінки також мають позитивне ставлення до себе, проте реалізація в стосунках і життєві цілі для них не є детермінантою благополуччя. Маскулінна поведінка чоловіка-українця передбачає автономізацію в соціальних стосунках і не пов’язана ні з чіткими життєвими цілями, ні з позитивним сприйняттям себе.

Висновки. За підсумками емпіричного дослідження можна стверджувати про те, що набуття чітко визначеної маскулінної гендерної ідентичності є вагомим чинником досягнення психологічного благополуччя. Чітке визначення переважаючого гендерного патерну поведінки дає особистості можливість більш успішно реалізувати себе у системі стосунків з оточуючими та реалізуватися у житті.

Посилання

1. Говорун Т., Кікінежді О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс : [навчальний посібник]. Тернопіль : Богдан, 1999. 384 с.
2. Головнева И.В. Изменение традиционных внутрисемейных ролей: новые модели поведения и конфликты. Практична психологія та соціальна робота. 2006. № 4. С. 12–16.
3. Каргіна Н.В. Ресурси та чинники психологічного благополуччя особистості : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01. Одеса, 2018. 270 с.
4. Кашлюк Ю.І. Основні чинники, які впливають на психологічне благополуччя особистості. Проблеми сучасної психології. 2016. Вип. 34. С. 170–186.
5. Кочарян А.С. Личность и половая роль. Харків : Основа, 1996. 127 с.
6. Кочарян О.С., Жидко М.Є. Особистісні чинники формування відносин подружньої співзалежності у чоловіків. Наукові студії із соціальної та політичної психології. Київ : Міленіум, 2007. Вип. 17 (20). С. 104–110.
7. Максименко С.Д., Максименко К.С., Папуча М.В. Психологія особистості. Київ : Видавництво ТОВ «КММ», 2007. 296 с.
8. Позднякова Е.П. Понятие феномена «психологическое благополучие» в современной психологии личности. Психологический журнал. 2007. № 3. С. 87–102.
9. Шевеленкова Т.Д., Фесенко П.П. Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методик исследования). Психологическая диагностика. 2005. № 3. С. 95–122.
10. Batz, C. & Tay L. (2017). Gender Differences in Subjective Well-Being. e-Handbook of Subjective Well-Being. E. Diener, S. Oishi, & L. Tay, Editors. Publisher: NobaScholar, Р. 1–27.
11. Gómez-Baya D., Lucia-Casademunt A. M. & Salinas-Pérez J.A. (2018). Gender Differences in Psychological-Well-Being and Health Problems among European Health Professionals: Analysis of Psychological Basic Needs and Job Satisfaction. International Journal of Environmental Research and Public Health, 15, Р. 1-27.
12. Meisenberg G., Woodley M.A., (2014). Gender Differences in Subjective Well-Being and Their Relationships with Gender Equality. Happiness Study. September, 20 р.
13. Ryff, C. D. & Keyes, C. L. M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69, Р. 719–727.
14. Zuckerman, M., Li, C., & Diener, E. F. (2017). Societal Conditions and the Gender Difference in Well-Being: Testing a Three-Stage Model. Personality and Social Psychology Bulletin, 43(3), Р. 329–336.
Опубліковано
2019-10-08
Сторінки
13-21
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ