ПСИХОЛОГІЧНА РЕСУРСНІСТЬ ЯК ІНДИКАТОР «ОСОБИСТІСНОГО ВКЛАДУ»

  • О.С. Штепа
Ключові слова: особистість, особистісний вклад, метаіндивідуальність, психологічна ресурсність, рефлексія взаємин, діалог

Анотація

Особистісний вклад теоретично проаналізовано як вплив і як метаіндивідуальність. На засадах некласичної психології зроблено висновок про те, що особистісний вклад є не впливом, а швидше акцептуванням значущої для людини події взаємин з іншими. Індикатором готовності особи до прийняття особистісного вкладу є її психологічна ресурсність, що обґрунтовано емпірично.

Посилання

1. Вяткин Б. Метаиндивидуальность и ее проявления у учителей начальных классов. Вопросы психологии. 2001. № 3. С. 70–78.
2. Гапон Н. Категорія досвіду в модерній та постмодерній психологічній науці. Людина у сучасному світі. У трьох книгах. Книга 2. Психолого-антропологічний контекст: колективна монографія; за заг. ред. д-ра філос. наук, проф. В. Мельника. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. С. 28–51.
3. Королюк Т. Проблема использования отечественных психотехник в консультативной и психотерапевтической работе. Практична психологія та соціальна робота. 2013. №С. 57–63.
4. Крайчинська В. Життєвий досвід особистості: суперечливі соціально-психологічні настановлення. Наукові студії з соціальної та політичної психології: зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології. Редкол.: С. Максименко, М. Слюсаревський та ін. К.: Міленіум, 2006. Вип.13(16). С. 43–49.
5. Максименко С. Поняття особистості у психології. Психологія і особистість. 2016. №1(9). С. 11–17.
6. Мелия М. Адекватное позиционирование коуч-консультанта в свете трехмерной модели «значимого другого» А.В. Петровского. Развитие личности. 2014. № 2. С. 159–172.
7. Морозова Е. Психологические механизмы становления зрелости личности у подрастающего поколения средствами образовательной среды. Электронный журнал «Психологическая наука и образование». 2011. № 3. URL: www.psyedu.ru.
8. Орбан-Лембрик Л. Соціальна психологія: Підручник: у 2 кн. Кн.1: Соціальна психологія особистості і спілкування. К.: Либідь, 2004. 576 с.
9. Петровский А. Вопросы истории и теории психологии: Избранные труды. М.: Педагогика, 1984. 272 с.
10. Петровский А., Петровский В. Категориальный строй психологии сегодня. Развитие личности. 2014. № 2. С. 92–124.
11. Тітов І. Інтегративна модель структурно-функціональної організації особистості. Психологія і особистість. 2016. № 1(9). С. 18–28.
12. Чепелева Н. Розуміння та інтерпретація життєвого досвіду як чинник самопроектування особистості. Наука і освіта. 2014. № 9. С. 22–26.
13. Штепа О. Авторський тренінг «Самоаналіз та актуалізація особистісно-екзистенційних ресурсів» та результати його апробації у групі студентів-психологів. Практична психологія та соціальна робота. 2014. № 6. С. 22–37.
14. Штепа О. Опитувальник психологічної ресурсності особистості: результати розробки й апробації авторської методики. Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / за наук. ред. С. Максименка, Л. Онуфрієвої. Вип. 39. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2018. С. 380–399.
15. Штепа О. Тренди ресурсного дискурсу особистісного самоздійснення. Науковий вісник Миколаїв-ського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Психологічні науки: зб. наук. праць / за ред. І. Савенкової. № 2(18), 2017. Миколаїв: МНУ імені О. Сухомлинського, 2017. С. 210–216.
Сторінки
233-240
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ