THE CONCEPT OF CONTINUOUS TRAUMATIC STRESS AND THE CONTEXT OF ITS APPLICATION
Abstract
Purpose. The aim of the article is to determine the conceptual content of continuous traumatic stressand the contexts of its application.Methods. The investigation uses methods of the literature theoretical study in combination with analysis,synthesis and generalization.Results. The article presents the results of the analysis of the main psychological literature sources todetermine the conceptual content of the prolonged traumatic stress concept. The main application contextsof the continuous traumatic stress concept are singled out and analyzed: the context of man - caused and naturaldisasters, the military context, the contexts of domestic violence and pandemics. The leading featureof continuous traumatic stress caused by disasters has been found to be that they cannot determine the exacttime when one traumatic event ended and another began. A sign of prolonged traumatic stress in servicemenwho are in the combat zone is that they are not only there, but also directly involved in the action. Equally important is the context of domestic violence against women and children. It was found that women who areconstantly in such stressful situations, constantly feel discomfort when communicating with men. Children whoexperience prolonged domestic violence have broken relationships with adults and lack communication skillswith peers. The introduction of quarantine in connection with a pandemic has been identified as a continuoustraumatic and stressful situation. The pandemic situation has a negative impact not only on the social status,but also on the psychological state of people, including the most vulnerable groups: health workers, peoplewith chronic diseases and the elderly. After the disease, some people experience fear, anxiety, depression,which disappear in a few months.Conclusions. The results of the study allowed us to conclude that prolonged traumatic stress indicatesthe impact of past, present and future stressors, which cannot be avoided. This concept is used in severalcontexts: man-made and natural disasters, the military context, the contexts of domestic violence and pandemics.Traumatic situations have not only social but also psychological impact, which manifests itself both immediatelyand sometime after a long traumatic experience.
References
2. Дзюба Т.М. Психотравмуюча ситуація в життєдіяльності людини: зміст, особливості, наслідки. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ : Вид. «Фенікс», 2012. Т. ХІІ: Психологія творчості. Вип. 15. Част. ІІ. С. 113–120.
3. Єна А.І., Маслюк В.В, Сергієнко А.В. Актуальність і організаційні засади медико-психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції. Науковий журнал МОЗ України. 2014. № 1 (5). С. 5–16.
4. Лисюк Ю.В. Вплив домашнього насильства на дітей та шляхи його подолання. Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права, 2004. № 1–2. С. 397–399.
5. Малиновська Т.М. До проблеми захисту дітей, що потерпіли від домашнього насильства. Наше право, 2021. № 1. С. 102–107. DOI: 10.32782/NP.2021.1.16
6. Підчасов Є.В. Аналіз соціально-психологічних проявів ПТСР в осіб, які приймали участь у бойових діях. Проблеми екстремальної та кризової психології: зб. наук. праць. Харків : НУЦЗУ, 2011. Вип. 10. С. 86–98.
7. Платонова Н.М., Платонов Ю.П. Насилие в семье. Особенности психологической реабилитации. Санкт-Петербург : Речь, 2004. С. 47.
8. Пятницкая Е.В. Психология травматического стресса : учеб. пособие. Балашов : Николаев, 2007. 140 с.
9. Психологическая помощь в кризисных ситуациях / В.Г. Ромек и др. Санкт-Петербург : Речь, 2004. 256 с.
10. Сандал О.С. Психотравмувальні події як чинник травматичного досвіду особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2021. № 2. С. 49–62.
11. Собко А.А., Волинець Н.В. Результати опитування соціально-психологічних особливостей жінок, які постраждали від насильства в сім’ї. Зб. наук. праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2017. № 14. С. 255–259.
12. Тарабрина Н.В. Психология посттравматического стресса. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. 304 с.
13. Федосенко Е.В. Жизнь после карантина: психология смыслов и коронавирус COVID-19. Психологические проблемы смысла жизни и акме : электрон. сб. матер. XXV Международного симпозиума, 2020. С. 34–47.
URL: https://www.pirao.ru/upload/iblock/845/Sbornik-25-simpoziuma-dlya-sai_ta-.pdf (дата звернення: 01.07.2021). DOI: 10.24411/9999-042A-2020-00040.
14. Чебанова К.М., Хлівнюк Т.П. Вплив пандемії на домашнє насильство над дітьми. Психологічне і соціальне благополуччя особистості та населення в умовах пандемії Covid-19: теорія і практика : зб. матеріалів наук.-практ. інтернет-конф., (Одеса, 9 квіт. 2021 р.). Одеса : ОНУ, 2021. С. 45–47.
15. Bosniuk V., Olefir V. Когнітивний компонент суб’єктивного благополуччя особистості в ситуації пандемії COVID-19. Psychological Journal, 2021. № 7(4). С. 57–68.
16. Coping and mental health outcomes among israelis living with the chronic threat of terrorism. Psychol Trauma Theory Res Pract Policy / B.D Dickstein et al. 2012. № 4 (4). С. 392–399. DOI: 10.1037/a0024927
17. Eagle G., Kaminer D. Continuous traumatic stress: Expanding the lexicon of traumatic stress. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 2013. Vol. 19(2), P. 85–99. DOI: 10.1037/a0032485
18. Somer E., Ataria Y. Adverse outcome of continuous traumatic stress: The tale of traumatized women in Sderot. International Journal of Stress Management. 2014. Р. 1–19. DOI: 10.1037/a0038300
19. Development and validation of the Continuous Traumatic Stress Response scale (CTSR) among adults exposed to ongoing security threats. PloS one / A. Goral et al. 2021. Vol. 16(5): e0251724. DOI: 10.1371/journal.pone.0251724
20. The EMDR integrative group treatment protocol for patients with cancer. Journal of EMDR Practice and Research / I. Janero et al. 2016. Vol. 10 (3). Р. 199–207.
21. Kira I.A. Etiology and treatment of post-cumulative traumatic stress disorders in different cultures. Traumatology. 2010. Vol. 16 (4). Р. 128–141. DOI: 10.1177/1534765610365914
22. Kira I.A., Fawzi M.H., Fawzi M.M. The dynamics of cumulative trauma and trauma types in adults patients with psychiatric disorders: Two cross-cultural studies. Traumatology. 2013. Vol. 19 (3). Р. 179–195.
23. Mamun M.M., Ullah I. COVID-19 suicides in Pakistan, dying off not COVID-19 fear but poverty? – The forthcoming economic challenges for a developing country. Brain, Behavior, and Immunity. 2020. Vol. 87. Р. 163–166. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.05.028
24. Miller K.E., Rasmussen A. Mental health and armed conflict: The importance of distinguishing between war exposure and other sources of adversity: A response to Neuner. Social Science & Medicine. 2010. Vol. 71. Р. 1385–1389. DOI: 10.1016/j.socscimed.2010.07.020
25. Daily stressors, war experiences, and mental health in Afghanistan. Transcultural Psychiatry / K.E. Miller et al. 2008. Vol. 45 (4). Р. 611–638. DOI: 10.1177/1363461508100785
26. Morasso G. Nuove prospettive in psico-oncologia. In Formazione, psicologia, psicoterapia, psichiatria. Rome, Italy : Grin SRL, 2002. Р. 2.
27. Murphy M. When trauma goes on. Child Care Pract. 2004. Vol. 10 (2). Р. 185–91. DOI: 10.1080/13575270410001693394
28. Nuttman-Shwartz О., Shoval-Zuckerman Y. Continuous Traumatic Situations in the Face of Ongoing Political Violence: The Relationship Between CTS and PTSD. Trauma, Violence and Abuse. 2015. Р. 1–9. DOI: 10.1177/1524838015585316
29. Pat-Horenczyk R. Post-traumatic distress in Israeli adolescents exposed to ongoing terrorism: Selected findings from school-based screenings in Jerusalem and nearby settlements. Journal of Aggression, Maltreatment & Trauma. 2005. Vol. 9 (3–4). Р. 335–347.
30. Rosen C.S., Glassman L.H., Morland L.A. Telepsychotherapy during a pandemic: A traumatic stress perspective. Journal of Psychotherapy Integration. 2020. Vol. 30 (2). Р. 174–187. DOI: 10.1037/int0000221
31. Shapiro F. Eye movement desensitization and reprocessing (EMDR) therapy. Basic Principles, Protocols, and Procedures. 2018. Vol. 2.
32. Somer E., Ataria Y. Adverse outcome of continuous traumatic stress: A qualitative inquiry. International Journal of Stress Management. 2015. Vol. 22 (3). Р. 287. DOI: 10.1037/a0038300
33. Straker G. Continuous traumatic stress: Personal reflections 25 years on. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology. 2013. Vol. 19. Р. 209–217.
34. Thomson K. Working creatively with young children within a context of continuous trauma. Intervention. 2006. Vol. 4(2). Р. 158–162. DOI: 10.1097/01.WTF.0000237883.59061.1c
35. Socio-psychological aspects of the covid-19 pandemic: results of an expert survey of russian psychologists. Psikhologicheskii zhurnal / D. Ushakov et al. 2020. Vol. 41 (5). Р. 5–17. DOI: 10.31857/S020595920011074-7
36. Yao H. The more exposure to media information about COVID-19, the more distressed you will feel. Brain, Behavior, and Immunity. 2020. Vol. 87. Р. 167–169. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.05.031
