THE PECULIARITIES OF SUBJECTIVE SOCIAL WELL-BEING OF YOUNG EMPLOYEES IN THE ORGANIZATION
Abstract
The aim of the study is to determine the peculiarities of the subjective social well-being of young employees in the organization.
Methods: analysis and generalization of scientific research results; “The questionnaire of parameters of subjective social well-being” (T.V. Danylchenko); methods of mathematical data processing, the comparative analysis by means of Fisher’s angular transformation criterion, in particular.
Results. It has been stated that psychological well-being is a condition, factor, and, at the same time,a criterion of successful adaptation of an employee in the organization. It has been determined that the stateof well-being creates favorable positive interpersonal relationships, a possibility to communicate, get positiveemotions, satisfy a person’s need for that; therefore, it is mostly about subjective social well-being.
Conclusions. Some differences have been revealed in the manifestations of the indicators of subjective social well-being between a group of young workers in the organization, who are in the process of labor adaptation, and more experienced employees, who have more work experience: social noticeability, social remoteness, social approval, social beliefs (p ≤ 0.05), that is, young employees consider their social significance insufficient, social prestige and authority from the point of view of other people; they sometimes feel social isolation, alienation, dissatisfaction with social relations; working youth, in assessing their personal and professional qualities, is mainly guided by the extraneous opinions of colleagues, directorship, and, at the same time, has positive ideas about qualities, virtues of other people, justice and positiveness of the world. The obtained data are useful for work on the adaptation of young employees in the organization.
References
2. Волинець Н.В. Емпірична модель особистісного психологічного благополуччя персоналу Державної прикордонної служби України. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Психологія. 2018. Вип. 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2018_2_5 (дата звернення: 25.07.2020).
3. Данильченко Т.В. Суб’єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір : монографія; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Чернігів : Десна Поліграф, 2016. 543 с.
4. Данильченко Т.В. Психологічна структура соціального благополуччя та неблагополуччя. Український психологічний журнал. 2017. № 2. С. 7–22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2017_2_3 (дата звернення: 25.07.2020).
5. Зотова О.Ю. Психологическое благополучие личности : монографія. Екатеринбург : Гуманитарный университет, 2017. 312 с.
6. Иванова Т.Ю. Функциональная роль личностных ресурсов в обеспечении психологического благополучия : автореф. дис. … канд. психол. наук. Москва, 2016. 38 с.
7. Ковальчук О.С., Канциренко О.В. Взаємозв’язок соціальної відповідальності як цінності з психологічним благополуччям української молоді. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2016. № 1. С. 37–44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ophep_2016_1_6 (дата звернення: 25.07.2020).
8. Петрова, И. А., Демин А.Н. Влияние организационных изменений на психологическое благополучие и совладающее поведение личности. Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 3: Педагогика и психология. 2009. № 2. С. 215–219.
9. Шамионов Р.М. Психология субъективного благополучия личности. Саратов, 2004. 180 с.
10. Шамне А.В. Суб’єктивне благополуччя як компонент психосоціального розвитку різних вікових, гендерних та соціальних груп сучасної молоді України. Технології розвитку інтелекту. 2014. Т. 1, № 7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2014_1_7_5 (дата звернення: 25.07.2020).
11. Шевеленкова Т.Д., Фесенко П.П. Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика исследования). Психологическая диагностика. 2005. № 3. С. 95–129.
12. Berman S. L., Weems C.F., Stickle T. R. Existential anxiety in adolescents. Prevalence, structure, association with psychological symptoms and identity. Journal Youth Adol. 2006. Vol. 35(3). Pp. 303–310.
13. Blynova O.Y., Holovkova L.S., Sheviakov O.V. Philosophical and sociocultural dimensions of personality psychological security. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2018. № 14. Pp. 73–83.
14. Blynova, O., Kruglov, K., Semenov, O., Los, O., Popovych, I. (2020) Psychological safety of the learning environment in sports school as a factor of achievement motivation development in young athletes. Journal of Physical Education and Sport (JPES), 2020. Vol. 20(1), Art 2, pp. 14–23. DOI: 10.7752/jpes.2020.01002 (дата звернення: 25.07.2020).
15. Busseri, M. A., Sadava S. W. A review of the tripartite structure of subjective well-being: Implications for conceptualization, operationalization, analysis, and synthesis. Personality and Social Psychology Review. 2011. Vol. 15(3). Pp. 290–314.
16. Diener E., Oishi S., Lucas R.E. National accounts of subjective well-being. American Psychologist. 2015. Vol. 70. Pp. 234–242.
17. Howell R.T., Kern M.L., Lyubomirsky S. Health benefits: Metaanalytically determining the impact of well-being on objective health outcomes. Health Psychology Review. 2007. Vol. 1. Pp. 83–136.
18. Luhmann, M., Hofman, W., Eid, M., Lucas, R.E. Subjective Well-Being and Adaptation to Life Events: A MetaAnalysis. Journal of Personality and Social Psychology. 2012. Vol. 102(3). Pp. 592–615.