ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГIЧНА МАТРИЦЯ МАКРОГЕНЕЗУ «КАРТИНИ СВIТУ» МАЙБУТНIХ ПСИХОЛОГIВ-КОНСУЛЬТАНТIВ

Ключові слова: транстеоретичний підхід, екзистенціально-системний концепт, мнемічні контексти, топологічна модель, фреймовий підхід

Анотація

Мета. Висвітлення складу та процесуальної дії психолого-педагогічної матриці макрогенезу «картини світу» майбутніх психологів-консультантів.

Методи. Процедура теоретико-методологічного дослідження складалась із генетико-моделюючого, системного, структурно-інтегративного і фреймового підходів.

Результати. Доведено, що макрогенез «картини світу» є системотвірним вектором формування професійної ідентичності психолога-консультанта, вбираючи в себе конструкти опису професійного світу та семантичні універсалії щодо нього. Визначено психолого-педагогічну мету макрогенезу «картини світу» майбутніх психологів-консультантів, яка полягає в об’єктивації засобів та шляхів унікальної суб’єктивної репрезентації об’єктивної дійсності, що проектується на сприйняття та розуміння клієнта. Топологічною моделлю психолого-педагогічної матриці обрано паралелепіпед, внутрішній зв’язок між гранями якого організує об’ємний простір із мережами і вузлами. На нижній (форми моделей навчальних ситуацій) та верхній (форми оновлення «картини світу») горизонтальних гранях розташовуються, відповідно, причинні (вихідні) та наслідкові (похідні) інформаційні кластери. На чотирьох вертикаль- них гранях розміщуються системотвірні варіанти форм представлення інформації, які окреслені варіативністю онтологічних домінант (змісту, генезу, операцій, планів дії) транстеоретичного екзистенціально-системного концепту.

Висновки. Фреймовий підхід, на засаді якого побудована узагальнена модель психолого-педагогічної матриці, дає змогу включити до себе максимально повний обсяг реальних ситуацій процесу макрогенезу «картини світу», які розглядаються в інтрапсихічному, інтерпсихічному, екзистенціальному та системному ракурсі. Матриця характеризується безмежним ресурсом бути адаптованою до конкретної психолого-педагогічної ситуації шляхом задіяння окремих скриптів (сценаріїв) – ментальних репрезентацій каузально пов’язаних дій, які спрямовані на головну мету макрогенезу «картини світу» – на розвиток відкритої пізнавальної позиції щодо себе, світу і світу професії.

Посилання

1. Агафонов А.Ю. Основы смысловой теории сознания. Санкт-Петербург : Речь, 2003. 296 с.
2. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов. Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки». 1999. Вип. 11. С. 12–25.
3. Каліщук С.М. Методика Фреда Е. Фідлера та вірогідність зміни установки особистості щодо інших. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2014. Вип. 48. С. 112–122.
4. Каліщук С.М. Площина транстеоретичного екзистенціально-системного концепту реорганізації смислової архітектоніки свідомості особистості. Психологічний часопис : збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ, 2020. Том 6. Вип. 4. С. 107‒118. DOI: 10.31108/1.2020.6.4.9 (дата звернення: 26.05.2020).
5. Каліщук С.М. Смислова архітектоніка свідомості та екзистенціально-системний концепт реорганізації «картини світу» майбутніх психологів-консультантів. Проблеми сучасної психології : Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / за наук. ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. Вип. 48. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. С. 154‒174. DOI: 10.32626/2227-6246.2020-48.154-174 (дата звернення: 26.05.2020).
6. Кибед М. & Шпаррер И. Совсем наоборот. Москва : Институт консультирования и системных решений, 2014. 256 с.
7. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. Москва : Смысл, 2003. 487 с.
8. Леонтьев Д.А. Синергетика и личность: к неравновесной персонологии. Методология и история психологии. 2018. Вып. 3. С. 96–104. DOI: 10.7868/S1819265318030068 (дата звернення: 26.05.2020).
9. Максименко С.Д. Генезис существования личности. Киев : КММ, 2006. 240 с.
10. Протасова Н.Г. Синергетичний підхід до управління інноваційними процесами у післядипломній освіті. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Київ : Логос, 2000. С. 281– 282.
11. Прохазка Дж. & Норкросс Дж. Системы психотерапии. Для консультантов, психотерапевтов и психологов. Санкт-Петербург : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. 383 с.
12. Психотерапия ‒ что это? Современные представления / Под ред. Дж. Зейга & В. Мьюниона. Москва : Класс, 2000. 432 с.
13. Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования. Санкт-Петербург : Питер, 2002. 272 с.
14. Цапкин В.Н. Единство и многообразие терапевтического опыта. Московский психотерапевтический журнал. 1992. № 2. С. 5‒40.
15. Цапкин В.Н. К новой картографии психотерапевтического поля. Московский психотерапевтический журнал. 2008. № 1. С. 36‒59.
16. Adler A. What life should mean to you. London : George Allen & Unwin Ltd., 1932. 300 p.
17. Bernhardt, P. & Marcher, L. Individuation, Mutual Connection and the Body’s Resources: An Interview with Lisbeth Marcher. Preand Peri-natal Psychology Journal. 1992. № 6(4) P. 281‒293.
18. Görtz A. Existentielle Lebensqualität Ein neuer Ansatz innerhalb der Lebensqualitätsforschung und sein Nutzen als Outcome-Kriterium in der Psychotherapieforschung. Existenzanalyse. 2004. 21/2. P. 4‒16.
19. Längle A. & Orgler Ch. Existenz-Skala. Göttingen: Beltz Test Existenzanalyse. 2000. 3. P. 56‒62.
20. Längle A. The existential fundamental motivations structuring the motivational process. Nova Science Publishers. Vene, 2011. P. 41‒56.
21. Minsky M. A Framework for Representing Knowledge. The Psychology of Computer Vision. New York, 1975. P. 211‒277.
22. Popovych I. & Blynova O. The Structure, Variables and Interdependence of the Factors of Mental States of
Expectations in Students Academic and Professional Activities. The new Educational Review Volume 55. 2019. P. 293‒306. DOI: 10.15804/tner.2019.55.1.24
23. Varela F. Resonant Cell Fssemblies. Biological Research. 1995. Р. 81–95.
Опубліковано
2020-08-31
Сторінки
22-30
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ