INFORMATIONAL SUPPORT OF EDUCATIONAL REFORMS: ANALYSIS AND ASSESSMENT

  • Alexander Nikolaevich Plyushch
Keywords: educational reforms, informational support, communication, public opinion, feedback, modernization of society

Abstract

Purpose. To sum up the results of the all-Ukrainian experiment “Forming of positive public opinion on educational innovations” during three years (2016–2018). To assess the role of informational support in the course of educational reforms.

Methods. Informational support is considered in a double context: as one of the constituent processes of educational reforms implementation, which, in their turn, are inevitable part of modernization of society processes. Society, which is interested in successful realization of its modernization should have a possibility to correct educational reforms. Otherwise, both reforms and modernization of society can be carried out not in the interests of the whole society, but of its certain groups.

Results. It was revealed that in experimental schools, in all groups of respondents (principals, teachers, parents), an increase of supporters of 12-year period of study was observed. At the same time in schools which did not participate in experiment, this effect was not found. Simultaneously, only in the group of principals, the number of supporters of the 12-year period of study exceeds the number of opponent. In the group of teachers, there is almost equality. Among parents, the number of opponents prevails. It is recommended to continue the efforts to form public opinion in the direction needed via increasing the duration of the experiment (it was planned for 2016–2019) and expanding its scope. It is underlined that the efforts made during the All-Ukrainian experiment, despite the achievement of certain positive changes in the groups of respondents having participated in the experiment, may not lead to a positive result in the future, unless material funding for the reforms and the achievement of their stated goals would be provided.

Conclusions. Two approaches to the analysis of the role of information support in conducting educational reforms are highlighted. Within the framework of the “communicational” approach, the cause for the rejection of reforms by the society is the lack of organized communications of reformers with the society, which cannot appreciate the entire depth of the reform plan. This plan copies the samples of the “developed and civilized” countries. Within the framework of the “resultative” approach, the rejection of reforms by the society is explained by the fact that, first, they do not lead to the results planned, such as improvement of education quality for representatives of the whole society, and not its certain groups. Second of all, reformers are not going to take into consideration public opinion and make adjustments to the reforms content.

References

1. Бортник Р., Спиридонов Н., Гаевский Д., Семенов М. Реформа образования. URL: https://uiamp.org.ua/cref/reforma-obrazovaniya (дата обращения: 10.07.2019).
2. Кейнер С., Линд Л., Толди К., Фиск С., Бергер Д. Руководство фасилитатора: как привести группу к принятию совместного решения. Москва : Издательство Дмитрия Лазарева, 2013. 344 с.
3. Латур Б. Пересборка социального: введение в акторно-сетевую теорию. Москва : Изд–во НИУ ВШЭ, 2014. 384 с.
4. Леонова А.Б., Султанова Ф.Р. Мотивационно-ценностные ориентации персонала и привлекательность организационной культуры. Вопросы психологии. 2018. № 4. С. 80–92.
5. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / заг. ред. В.Г. Кремень. Київ : Педагогічна думка, 2016. 448 с.
6. Петрунько О.В. Освітні інновації в Україні: причини неефективності та можливості оптимізації. Теорія і методика професійної освіти. 2012. Вип 3. URL: http://tmpe.eor.by/images/docs/3/12petioo.pdf (дата обращения: 10.07.2019).
7. Петрунько О.В. Соціалізаційний потенціал медіа середовища. Соціальна психологія. 2007. Спеціальний випуск. С. 71–83.
8. Плющ А.Н. Конструируемый текст идентичности. Вопросы психологии. 2018. № 1. С. 28–39.
9. Плющ А.Н. Социально–психологические механизмы информационного влияния. Нежин : Аспект-Поліграф, 2017. 244 с.
10. Плющ А.Н. Технологии конструирования позитивного образа политических субъектов. Вісник Чернігів. нац. пед. ун-ту. 2011. Вип. 94. Т. 2. С. 83–90.
11. Плющ О.М., Хоріна О.І., Цизман В.Е. Суспільна думка як індикатор процесу здійснення освітніх реформ. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2017. Вип. 39 (42). С. 188–202.
12. Рівень поінформованості населення України про реформи, оцінка впливу реформ на особисте становище громадян. URL: http://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/riven-poinformovanosti-naselennia-ukrainy-pro-reformy-otsinka-vplyvu-reform-na-osobyste-stanovyshche-hromadian (дата обращения: 10.07.2019).
13. Реформи в Україні: чи знають, чи вірять, чи підтримують. Громадська думка. 2018. № 32. С. 2–15.
14. Семененко И.С. Политика идентичности и идентичность в политике: этнонациональные ракурсы, европейский контекст. Полис. Политические исследования. 2016. № 4. С. 8–28. DOI: 10.17976/jpps/2016.04.03
15. Суспільно-політичні настрої жителів України: червень 2018 року. URL: http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=767&page=1&y=2018&m=6 (дата обращения: 10.07.2019).
16. Суший О.В. Стратегічні пріоритети розвитку освіти у контексті європейської інтеграції України: чи стане реформа освіти запорукою успішних реформ в Україні у цілому? Український соціум. 2015. №4. С. 85–96.
17. Яницкий О.Н. Социальные изменения и управление. Полис. Политические исследования. 2016. № 5. С. 134–143. DOI: 10.17976/jpps/2016.05.11 (дата обращения: 10.07.2019).
18. Latour B. Reassembling the Social: An Introduction to Actor-Network-Theory. N. Y. : Oxford University Press, 2005. 301 p.
19. Rogers E.M. Diffusion of innovations. NewYork : Free Press, 2003. 551 p.
Published
2019-11-29
Pages
204-217
Section
SECTION 3 SOCIAL PSYCHOLOGY; PSYCHOLOGY OF SOCIAL WORK