ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ОБДАРОВАНОСТІ АКАДЕМІЧНО ЗДІБНИХ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
Анотація
Мета – виявити особливості розвитку структурних компонентів обдарованості в академічно здібних учнів основної школи.
Методи. Груповий інтелектуальний тест для оцінки розумового розвитку дітей 5–6 класів (9–12 років) (Дж. Вана, адаптований М. К. Акімовою, О.М. Борисовою, В.Т. Козловою і Г.П. Логіновою під керівництвом К.М. Гуревича), тест для оцінки вербального, невербального (просторового) та математичного інтелекту Амтхауера для учнів 7–9 класів, невербальний субтест методики Е. Торренса, оригінальна адаптована методика психодіагностики академічної саморегуляції Е. Десі і Р. Райана для учнів основної школи.
Результати. Показники інтелекту в учнів 5–6 класів загалом, а також вербального, математичного та просторового інтелекту учнів 7–9 класів істотно відрізняються залежно від академічної успішності на користь академічно здібних дітей. Більш виражені відмінності спостерігаються на початку навчання в основній школі, а також за показниками просторового інтелекту протягом наступного навчання.
Академічно здібні учні переважають порівняно з академічно менш успішними за показниками креативності, особливо за показниками невербальної оригінальності. В академічно здібних учнів основної школи встановлено вищі показники внутрішньої та зовнішньої мотивації навчання.
Висновки. Інтелект відіграє ключову роль в академічних здібностях школярів, позитивно позначаючись на їх академічній успішності. Роль невербальної креативності як складника обдарованості в академічних здібностях школярів є менш однозначною, особливо на пізніх етапах навчання в основній школі. Однак високий рівень невербальної креативності, зокрема за показниками оригінальності, може бути визначений як суттєва ознака академічно здібних школярів.
Показано позитивну роль мотивації навчання в академічній успішності школярів, причому для академічно здібних школярів значущою є не тільки внутрішня мотивація як пізнавальний інтерес, а й зовнішня мотивація як екстернальна вмотивованість на навчальні досягнення через прагнення відповідати вимогам батьків та соціального середовища.
Посилання
2. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. Київ : Вища школа, 1978. 143 с.
3. Богоявленская Д.Б., Богоявленская М.Е. Психология одаренности: понятие, виды, проблемы. Вып. 1.Москва : МИОО, 2005. 176 с.
4. Гордеева Т.О. Мотивация учебной деятельности школьников и студентов: структура, механизмы, условия развития : дис. …д. психол. н. 19.00.07. 2013. 444 с.
5. Дружинин В.Н. Когнитивные способности: структура, диагностика, развитие. Москва : ПЕРСЭ; Санкт-Петербург : ИМАТОН, 2001.
6. Корнилов С.А. Кросс-культурная инвариантность аналитических, творческих и практических способностей российских, английских и американских учащихся: дисс. на соиск. ...канд. психол. наук. Москва, 2012.
7. Моросанова В.И., Щебланова Е.И., Бондаренко И.Н., Сидиков В.А. Взаимосвязь психометрического интеллекта, осознанной саморегуляции учебной деятельности и академической успеваемости одаренных подростков. Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 2013. № 3. С. 18–32.
8. Педагогічний словник / за ред. М. Ярмаченка. Київ : Педагогічна думка, 2001. 516 с.
9. Тихомирова Т.Н. Взаимосвязь показателей общего интеллекта и успешности в обучении. Знание. Понимание. Умение. 2011. 4. С. 207–213.
10. Тихомирова Т.Н. Интеллект, успешность в обучении и параметры межличностного взаимодействия в образовательной среде. Вестник ЮУрГУ. 5. 2011. Серия «Психология», выпуск 12. С. 74–81.
11. Фоменко К.І. Губристична мотивація: феноменологія, структура, детермінація: монографія. Харків : Діса-плюс, 2018. 484 с.
12. Хеллер К.А. Диагностика и развитие одаренных детей и подростков. Основные современные концепции творчества и одаренности / Под ред. Д.Б. Богоявленской. Москва : Молодая гвардия, 1997. С. 243–264.
13. Шумакова Н.Б. Развитие общей одаренности детей в условиях школьного обучения. Автореф. дис. Доктора психол. наук. Москва, 2006.
14. Щебланова Е.И. Взаимосвязь когнитивных способностей и личностных характеристик интеллектуально одаренных школьников. Вопросы психологии, 2013, 1. С. 13–23.
15. Щербакова О.О. Психологічні особливості адаптації академічно здібних дітей до навчання у початковій школі: дис. …к. психол. н. : 19.00.07. Харків. 2015. 228 с.
16. Deary I.J., Spinath F.M., Bates T.C. Genetics of intelligence. European Journal of Human Genetics. 2006. V. 14. P. 690–700.
17. Deary I.J., Strand S., Smith P. et al. Intelligence and educational achievement. Intelligence. 2007. V. 35. N 1. P. 13–21.
18. Duckworth A.L., Quinn P.D., Tsykayama E. What No child left behind leaves behind: the roles of IQ and self-control in predicting standardized achievement test scores and report card grades. Journal of Educational Psychology, 2011. V. 1. P. 1–13.
19. Geary D.C., Hoard M.K., Byrd-Craven J., Nugent L., Numtee C. Cognitive mechanisms underlying achievement deficits in children with mathematical learning disability. Child Development. 2007. V. 78. pp. 1343–1359.
20. Feldhusen J.F. Giftedness, talent, expertise, and creative achievement. In: Conceptions of Giftedness. R.J. Sternberg, J.E. Davidson (Eds.). New York : Cambridge University Press. 2005. P. 64–79.
21. Felson, R. B., & Bohrnstedt, G. W. Attributions of ability and motivation in a natural setting. Journal of Personality and Social Psychology, 1980. 39(5), 799–805.
22. Jencks C. Who gets ahead? The determinants of economic success in America. New York, NY: Basic Books, 1979.
23. Kovas Y., Plomin R. Learning abilities and disabilities: Generalist genes, specialist environments. Current Directions in Psychological Science. 2007. V. 16. P. 284–288.
24. Kuncel N.R., Hezlett S.A., Ones D.S. A comprehensive meta-analysis of the predictive validity of the graduate record examinations: implications for graduate student selection and performance. Psychological bulletin. 2001. V. 127(1). P. 162–181.
25. Luo D., Thompson L.A. & Detterman D.K. The criterion validity of tasks of basic cognitive processes. Intelligence. 2006. 34 (1). P. 79–120.
26. Mackintosh N.J. IQ and human intelligence. N.Y. : Oxford University Press. 2006.
27. Neisser U., Boodoo G., Bouchard T.J., Boykin A.W., Brody N., Ceci S.J., Halpern D.F., Loehlin J.C., Perloff R., Sternberg R.J., Urbina S. Intelligence: knowns and unknowns. American Psychologist. 1996. V. 51. P. 77–101.
28. Renzulli J.S. The Three-Ring Conception of Giftedness: A Developmental Model For Promoting Creative Productivity In R. J. Sternberg & J. E. Davidson (Eds.), Conceptions of giftedness. New York: Cambridge University Press. P. 53–92.
29. Shcherbakova O.O. Psychodiagnostics of academic self-regulation for middle school pupils. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск І (57). С. 355-362. doi.org/10.5281/zenodo.1184505 (дата звернення: 15.07.2019).
30. Swanson L., Harris K.R., Graham S. Handbook of learning disabilities (Second Edition). New York, NY : Guilford, 2013.
31. Taub G.E., Keith T.Z., Floyd R.G. & McGrew K.S. Effects of general and broad cognitive abilities on mathematics achievement. School Psychology Quarterly. 2008. V. 53. P. 187–198.
32. Terman L.M., Oden M.H. The gifted group at mid-life: Thirty-five years’ follow-up of the superior child. Stanford, CA : Stanford University Press. 1959.
33. Ushakov D.V. Olympics of the mind as a method to identify giftedness: Soviet and Russian experience. Learning and individual differences. 2010. V.20 (4). P. 337–344.
34. Walls T.A., Little T.D. Relations among personal agency, motivation, and school adjustment in early adolescence. Journal of Educational Psychology. 2005. V. 97. N 1. P. 23–31.
