ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТАКОГНІТИВНОГО МОНІТОРИНГУ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
Анотація
У статті автор проаналізував основні теоретичні підходи та методологічні методи щодо розуміння метакогнітивного моніторингу особистості.
Мета статті – теоретично проаналізувати підходи до вивчення метакогнітивного моніторингу та його зв’язку з ефективною навчальною діяльністю студентів у ЗВО. Також розглянуто його зв’язок із навчальною діяльністю студентів на основі аналізу теоретичних досліджень вітчизняних і закордонних учених.
Методи. У роботі використані теоретичні і порівняльні методи дослідження метакогнітивного моніторингу в навчальній діяльності.
Необхідність вивчення метакогнітивного моніторингу зумовлена його впливом на успішність здійснення навчальної діяльності студентів. У результаті критичного аналізу наукових джерел і праць ми помітили відсутність єдиного підходу до визначення поняття метакогнітивного моніторингу та структури процесів метапізнання особистості під час навчального процесу. Цей дисонанс ускладнює методологічне вивчення цього феномену особистості й унеможливлює отримання об’єктивних результатів, оскільки кожний підхід і автор розуміють метакогнітивний моніторинг по-іншому, виділяючи різноманітні складові частини та чинники, які визначають успішний перебіг даного процесу.
Шляхом узагальнення теоретичних праць визначено, що метакогнітивний моніторинг – це здатність до оцінювання поточного стану когнітивної активності, спрямованого на відстеження того, чи правильно суб’єкт вирішує поставлену проблему, а також на встановлення рівня розуміння опрацьованого матеріалу. Виявлено, що високі показники розвитку метакогнітивного моніторингу, які вимірюються за допомогою різних варіантів опитувальників, позитивно корелюють із навчальними досягненнями студентів, а також з успішністю виконання тестів знань.
Результати аналізу підтвердили, що учасники навчального процесу, які показують більш точний метакогнітивний моніторинг успішності виконання тестів контролю знання, мають більш високі бали за цими тестами, а також мають високі показники навчальної успішності в університеті.
Висновки. Теоретичний аналіз підтвердив необхідність подальшого емпіричного вивчення процесу метакогнітивного моніторингу під час навчальної діяльності студентів і розроблення власного авторського психодіагностичного інструментарію, який допоміг би об’єктивного оцінити перебіг метакогнітивного моніторингу особистості на основі аналізу академічної успішності та навчальної діяльності студента загалом.
Посилання
2. Балашов Е. Теоретичні підходи до вивчення факторів мотивації саморегульованого навчання студентів. Теорія і практика сучасної психології. 2019. №. 1 (2). С. 10–16.
3. Балашов Е. Психологічні особливості рефлексії в навчальній діяльності студентів. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Т. XIV : Методологія і теорія психології. 2018. Вип. 1. С. 26–44.
4. Довгалюк Т. Поняття мислення як метакогнітивного процесу у психологічній науці. Молодий вчений. 2015. № 10 (25). Ч. 2. С. 184–188.
5. Доцевич Т. Шляхи та засоби діагностики метакогнітивної компетентності викладачів. Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. 2013. Вип. 46. Ч. 2. С. 62–75.
6. Дубовицкая Т. К проблеме диагностики учебной мотивации. Вопросы психологии. 2005. № 3. С. 73–78.
7. Карпов А. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики. Психологический журнал. 2003. Т. 24. № 5. С. 45–57.
8. Кашапов М. Творческая деятельность профессионала в контексте когнитивного и метакогнитивного подходов. Ярославль, 2012. 384 с.
9. Корнилова Т. Модификация опросников К. Двек в контексте изучения академических достижений студентов. Психологический журнал. 2008. Т. 29. № 3. С. 86–100.
10. Лазарева О. Формирование метакогнитивной регуляции понимания научного текста. The Emissia. Offline. Letters : научно-педагогический журнал. 2012. URL: http://www.emissia.org/offline/2012/1843.htm (дата звернення: 10.07.2019).
11. Пасічник І., Каламаж Р., Августюк М. Метакогнітивний моніторинг як регулятивний аспект мета пізнання. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка». Тематичний випуск «Актуальні проблеми когнітивної психології». 2014. № 28. С. 3–16.
12. Разумовская Н. Влияние обратной связи различного типа на метакогнитивный мониторинг решения тестов знаний. European Social Science Journal. 2015. № 2. С. 175–182.
13. Регуш Л. Психология прогнозирования: успехи в познании будущего. Санкт-Петербург : Речь, 2003. 352 с.
14. Савин Е. Метакогнитивный мониторинг в решении учебных задач: соотношение обобщенных и предметно-специфических навыков. Шестая международная конференция по когнитивной науке : тезисы докладов. 2014. С. 533–534.
15. Савченко О. Рефлексивна компетентність як важливий фактор організації системи рефлексивного досвіду на особистісному рівні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2016. № 1. С. 98–105.
16. Фoмин А. Эвристика доступности и метакогнитивный мониторинг решения учебных задач студентами. Психoлoгия : Вестник Брянскoгo гoсуниверситета. 2012. № 1. С. 175–179.
17. Хомуленко Т. Метапам’ять: наукові підходи та експериментально-інтроспективна методика дослідження. Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія «Психологія». 2014. № 49. С. 193–211
18. Шварцер Р. Русская версия шкалы общей самоэффективности Р. Шварцера и М. Ерусалема. Иностранная психология. 1996. № 7. С. 71–76.
19. Balashov E., Pasichnyk I., Kalamazh R. Self-Monitoring and Self-Regulation of University Students in Text Comprehension. Psycholinguistics. 2018. V. 24 (1). P. 27–42.
20. Dunlosky J. Metacognition : A Textbook for Cognitive, Educational, Life Span and Applied Psychology. SAGE Publications Inc., 2009. 344 p.
21. Flavell J. Metacognition and Cognitive Monitoring: A New Area of Cognitive-Developmental Inquiry. American Psychologist. 1979. Vol. 34 (10). P. 906–911.
22. Koriat A. The Feeling of Knowing: Some Metatheoretical Implications for Consciousness and Control. Consciousness and Cognition. 2000. Vol. 9. P. 149–171.
23. Nelson T. Metamemory: a theoretical framework and new findings. Psychology of Learning and Motivation / In G. Browner (Ed.). New York Academic press, 1990. P. 125–147.
24. Schraw G. Metacognitive Theories. Educational Psychology Review. 1995. Vol. 7. № 4. P. 351–371.
25. Thiede K.W. The Importance of Monitoring and Self-Regulation during Multitrial Learning. Psychonomic Bulletin and Review. 1999. Vol. 6. № 4. P. 662–667.
26. Tobias S. Assessing Metacognitive Knowledge Monitoring. Issues in the Measurement of Metacognition / G. Schraw et al. Lincoln NE : Buros Institute of Mental Measurement, 1996. P. 147–222.
27. Valdez A. Student Metacognitive Monitoring: Predicting Test Achievement from Judgment Accuracy. International Journal of Higher Education. 2013. Vol. 2 (2). P. 141–146.
28. Ward S.B., Clark H.T. The effect of feedback on the illusion of knowing and comprehension monitoring of college students. Paper Educational Research Association. 1989. 18 p.
29. Winne P.H. Bootstrapping Learner’s Self-Regulated Learning. Psychological Test and Assessment Modeling. 2010. Vol. 52. № 4. P. 472–490.
