РОЗВИТОК ДОВІЛЬНОСТІ В УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ У КОНТЕКСТІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ
Анотація
Статтю присвячено вивченню розвитку довільності у дітей молодшого шкільного віку як формуванню успішної діяльності та регулятивних форм поведінки. Метою статті є теоретичне обґрунтування й емпіричне вивчення розвитку рівнів довільності молодших школярів у роботі соціально-психологічної служби освітніх закладів.
Методи дослідження: теоретичні (аналіз, узагальнення, систематизація наукової літератури); емпіричні (констатувальний та формувальний експеримент, метод математичної обробки). Представлено емпіричне дослідження, де охарактеризовано рівні розвитку довільності у дітей молодшого шкільного віку: високий, середній, низький. Доведено, що високий рівень довільності проявляється у вмінні самостійно засвоювати матеріал, знаходженні способів вирішення важких завдань та ситуацій, успішній соціальній адаптації. Виявлено низький рівень довільності, який характеризується негативним ставленням до труднощів, низькою навчальною успішністю, неорганізованістю, дезадаптованістю у соціумі. Описано програму розвитку довільності молодших школярів, яка включала тренінг з учнями, лекції, семінари-тренінги та рекомендації для батьків, учителів і психологів, соціальних працівників. Представлено корекційно-розвивальну програму, яка спрямована на розвиток довільності та соціальної адаптації у дітей молодшого шкільного віку. Ця програма поділяється на три блоки: «Розвиток довільності та емоційної регуляції молодших школярів»; «Розвиток позитивних взаємин молодших школярів з батьками та вчителями»; «Розвиток позитивних взаємин молодших школярів з однолітками». Покращився загальний рівень довільності молодших школярів під час формувального експерименту, що свідчить про ефективність запропонованої тренінгової програми як для дітей, так і для соціальних та психолого-педагогічних працівників.
Висновки. Розвиток довільності у молодшому шкільному віці є важливим у подальшому формуванні особистості дитини, її вмінні самоорганізовуватися, регулювати конфліктні ситуації, позитивному спілкуванні з навколишніми, тому таке новоутворення потрібно враховувати педагогам, психологам, соціальним працівникам у роботі з учнями початкових класів.
Посилання
2. Выготский Л.С. Психология развития человека. Москва : Издательство Смысл ; Издательство Эксмо, 2005. 1136 с.
3. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. Санкт-Петербург : Питер, 2007. 208 с.
4. Ильин Е.П. Психология воли. Санкт-Петербург : Питер, 2013. 364 с.
5. Карабанова О.А. Возрастная психология : конспект лекций. Москва : Айрис-пресс, 2005. 345 с.
6. Колосов К.А., Пучкова Г.В. Обучение и развитие : практико-ориентированный подход. Самара : ПГСГА, 2012. 228 с.
7. Кутырева Е.Ю. Формирование произвольности поведения у гиперактивных детей старшего дошкольного возраста. Социально-психологические проблемы и исследования детства: ребенок в семье, институтах образования и группах сверстников : материалы международной научно-практической конференции 20–21 января 2011 г. Москва : Научно-издательский центр «Социосфера». 2012. С. 61–63.
8. Лебеденко О.А., Киселева Н.И. Особенности взаимосвязи воображения и уровня произвольности дошкольников разного пола. Психология и педагогика : методика и проблемы практического применения. 2016. № 50–1. С. 46–51.
9. Маляр О.І. Розвиток довільності емоційної регуляції молодших школярів: корекційно-розвивальна програма : навчально-методичний посібник. Вінниця, ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 126 с.
10. Эльконин Д.Б. Детская психология. Москва : Издательский центр «Академия», 2007. 384 с.
