АНАЛІЗ СКЛАДНИКІВ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ ЯК ФАКТОРУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Анотація
Мета статті розглянути та дослідити емоційну компетентність студентів-психологів та її вплив на професійну компетентність. Стаття присвячена аналізу напрямів та специфіки професійної підготовки психолога. Окремо розглядається роль цього фактору у формуванні професійної ідентичності та компетентності у студентів-психологів. Проведено дослідження поширеності та ступеня вираження алекситимічних проявів у студентів та їх зв’язку з типом психологічних захистів.
Методи дослідження. Автором було проведено дослідження у студентів-психологів за допомогою Торонтської алекситимічної шкали з метою виявлення здатності до диференціювання емоційних станів, здатності до їх вербалізації. Для дослідження типів психологічних захистів та ступеню загального емоційного напруження використано методику Р. Плутчика та Г. Келлермана.
Результати та висновки. Незважаючи на відносно тривалу професійну підготовку, у студентів спостерігається переважно підвищений рівень алекситимії, що корелює з емоційною незрілістю і загальним розривом між теоретичною підготовкою до професійної діяльності та практичною готовністю до її здійснення. Під практичною діяльністю автор розуміє здатність вступати і підтримувати тривалі емоційні стосунки з іншими людьми, залишаючись емпатійними і чутливими. В статті виокремлено алекситимію як фактор, що впливає на всі сфери життя людини та зворотно корелює з якістю життя, з можливістю більш відповідальної та впевненої поведінки. Автором було проведено дослідження у студентів-психологів за допомогою Торонтської алекситимічної шкали здатності до їх вербалізації та зв’язку з типом їх психологічного захисту з метою виявлення здатності до диференціювання емоційних станів. У дослідженні взяли участь 48 студентів 3–4 курсів, спеціальності психологія, переважно дівчата (44), середній вік 20 років. Результати дослідження відображають зв’язок між рівнем алекситимічних проявів та переважаючим типом психологічного захисту та ступенем його прояву. Високі значення алекситимічних проявів корелюють з більш високими значеннями емоційного напруження за шкалами психологічних захистів.
Посилання
2. Андреева И.Н. Азбука эмоционального интеллекта. Санкт-Петербург : БХВ-Петербург, 2012. 288 с.
3. Гаранян Н.Г., Холмогорова А.Б. Концепция алекситимии. Социально-психиатрический журнал. 2003. Т. 3. № 1. С. 128–145.
4. Искусных А.Ю., Попова Л.И. Алекситимия у студентов. Распространенность, причины и последствия. Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологии: материалы LXVIII междунар. науч.-практ. конф. № 9(66). Новосибирск : СибАК, 2016. С. 61-65.
5. Bar-On R. Emotional intelligence Inventory (EQ-i). Toronto, Canada : Multy-Health System, 1997. 76 p.