ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ СЕРЕД УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті розглянуто можливості психології у вирішенні проблеми розвитку психологічної готовності працівників ЗЗСО до протидії насильству в умовах збройного конфлікту, що виникає і поширюєть- ся серед учнівської молоді. Метою статті є висвітлення результатів теоретичного аналізу проблеми психологічної готовності до діяльності, визначення протидії насильству як складника психологічної діяльності та виокремлення специфіки роботи психолога з учнівською молоддю в умовах збройного конфлікту на засадах особистісно-професіологічного підходу. Відповідно до цього, обґрунтовано, що протидія насильству – психологічна допомога постраждалим від насильства у відновленні суб’єктності шляхом подолання деструктивних емоційних станів і деструктивних форм поведінки, включаючи роз- роблення та опрацювання психопрофілактичних засобів перешкоджанню пагубних впливів насильства на особистість. Визначено, що основою психологічної готовності до протидії насильству є комплексна здатність особистості до професійної діяльності психолога в умовах збройного конфлікту. Установлено, що специфіка роботи психолога з учнівською молоддю в умовах збройного конфлікту полягає в орієнтації на ефективне використання збережених систем та функцій організму дитини, що виконують компенсаторно-корекційні функції.