ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ШКОЛЯРІВ У РІЗНИХ НАВЧАЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

І.С. Кривенко; С.М. Іванович

doi:10.32999/ksu2312-3206/2019-1-24

І.С. Кривенко
С.М. Іванович

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2019-1-24

Ключові слова: життєстійкість, біологічно зумовлені риси особистості, соціально зумовлені якості, вихованці інтернату, учні гімназії, подолання стресу

Анотація

Статтю присвячено вивченню рівня життєстійкості у школярів і її зв’язків з особистісними біоло- гічно та соціально зумовленими рисами. Виявлено, що вихованці школи-інтернату мають значно нижчі показники життєстійкості порівняно з однолітками – учнями гімназії. Незалежно від умов навчання життєстійкість вища у досліджуваних із низьким рівнем нейротизму й адекватною самооцінкою.

Посилання

1. Дідик Н.М. Соціально-психологічна реабілітація дезадаптації дітей-сиріт. Суми : Вид-во Сумського ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2016. 120 с.
2. Леонтьев Д.А., Рассказова Е.И. Тест жизнестойкости. Москва : Смысл, 2006. 63 с.
3. Михеева А.В. Стрессоустойчивость: к проблеме определения. Вопросы образования. 2010. № 2. С. 82–110.
4. Стельмащук Х.Р. Психологічний механізм стресостійкості підлітків-сиріт. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2014. № 4. С. 189–198.
5. Стельмащук Х.Р. Психологічні аспекти формування довірливих стосунків у дітей-сиріт як одна з умов стресостійкості. Проблеми сучасної психології. 2015. № 28. С. 539–550.
6. Цуркан Т.Г. Взаємини дитини і батьків як визначальний фактор впливу на формування особистості. Наука і освіта. 2015. № 3. С. 120–125.
7. Черпіта М.М., Гурич А.Ю., Джеджула О.М. Стресостійкість. Наукові записки Вінницького національного аграрного університету. Серія «Соціально-гуманітарні науки». 2013. Вип. 2. С. 202–208.
8. Bar-On R. How important is it to educate people to be emotionally and socially intelligent, and can it be done? Perspectives in Education. 2003. № 21. P. 3–13.
9. Bissonnette M. Optimism, Hardiness, and Resiliency: A Review of the Literature Prepared forChild and Family Partnership Project. URL: https://corstone.org/wp-content/uploads/2015/05/Optimism-Hardiness-and-Resiliency-review.pdf (дата звернення: 13.12.2018).
10. Hills H., Norvell N. An examination of hardiness and neuroticism as potential moderators of stress outcomes. Behavioural Medicine. 1991. Vol. 17(1). P. 31–38.
11. Kobasa S.C., Sanders G.S., Suls J.E. The Hardy Personality: Toward a Social Psychology of Stress and Health. Social Psychology of Health and Illness. 1982. P. 1–25.
12. Koshaba D.M., Maddi S.R. Early Experiences in Hardiness Development. Consulting Psychology Journal: Practice and Research. 1999. Vol. 51(2). P. 106–116.
13. Maddi S.R. Comments on Trends in Hardiness Research and Theorizing. Consulting Psychology Journal: Practice and Research. 1999. Vol. 51(2). Р. 67–71.
14. Maddi S.R. Hardiness: The courage to grow from stresses. The Journal of Positive Psychology. 2006. № 1. Р. 160–168.
15. Maddi S.R., Kahn S., Maddi K.L. The Effectiveness of Hardiness Training. Consulting Psychology Journal: Practice and Research. 1998. Vol. 50(2). Р. 78–86.
16. Parkes K.R., Rendall D. The hardy personality and its relationship to extraversion and neuroticism. Personality and Individual Differences. 1988. Vol. 9. Issue 4. P. 785–790.
17. Power R.A., Pluess M. Heritability estimates of the Big Five personality traits based on common genetic variants. Translational Psychiatry. 2015. № 5. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5068715/ (дата звернення: 13.12.2018).
18. Subramanian S., Vinothkumar M. Hardiness Personality, Self-Esteem and Occupational Stress among IT Professionals. Journal of the Indian Academy of Applied Psychology. 2009. Vol. 35. P. 48–56.