PSYCHOLOGICAL BACKGROUND FOR AUTHORITY FORMING OF SPORTS COACHES

  • М.О Мосьпан National University of Physical Education and Sports of Ukraine
  • В.І. Ковальчук National University of Physical Education and Sports of Ukraine
Ключові слова: авторитет тренера, професійний імідж, спортивна діяльність, Я-концепція

Анотація

У статті розкриті відповідні механізми формування авторитету за наявності певних умов і факторів, а також із підкоренням соціально-психологічним, соціально-перцептивним, комунікативним, пізнавальним, організаційно-управлінським та акмеологічним  закономірностям. Наша гіпотеза полягає в припущенні про співзалежність вираженості сформованого авторитету тре нера, упевненості в собі та здатності до саморегуляції. У статті розглянуто два основні аспекти вказано- го процесу: по-перше, створення суб’єктом-тренером ідеального образу себе, що виникає як результат діяльності, спрямованої на подолання суперечностей між Я-концепцією суб’єкта та його образом в інших; по-друге, процес іміджевої взаємодії, у результаті якого відбувається корекція іміджу в напрямі
реалізації Я-концепції суб’єкта-тренера в його кореляційних взаємозв’язках із Я-концепціями інших суб’єктів системи соціальної взаємодії.
Матеріали: вибірку досліджуваних склали 75 спортивних тренерів, які проходили курси підвищення кваліфікації на базі центру підвищення кваліфікації та перепідготовки Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Результати: високі показники за шкалою «рівень авторитету» достовірно розрізняються в групах осіб, що характеризуються низькою впевненістю у власному авторитеті, від двох інших груп (в осіб із високою впевненістю у власному авторитеті та від проміжної групи (F(8,152)=4,8667, p=0,00002)).
Висновки: психологічними основами формування авторитету спортивних тренерів є усвідомлення його значення для професії, знання теоретичних основ розвитку професійного (спортивного) колективу, наявність комунікативних та організаторських здібностей, сприйнятливість тренера до внутрішнього стану спортсмена, його особистісної, ціннісно-смислової сфери, уміння своєчасно й обґрунтовано регулювати відносини між спортсменами та реалізовувати їх у продуктивній діяльності, перцептивні вміння, досвід емпатії та педагогічної інтуїції.

Посилання

1. Balsevich V.K. Scientific substantiation of innovative transformations in the field of physical culture and sports. Theory and practice of physical culture. 2016. № 1. P. 10–16.
2. Begidova S.N. Theoretical foundations of professional and creative development of the personality of specialists in physical culture and sports. Maikop: ASU, 2013. 270 p.
3. Ershov A.A. Leader and the authority of the group: the statement of the problem. Experimental and applied psychology. 1973. Iss. 4. P. 10–27.
4. Dyachkova E.S. Personality features of teachers with different degrees of professional burnout. Bulletin of TSU. 2014. № 10(102). P. 102–109.
5. Krasavtsev P.V. Comprehensive assessment of the quality of professional preparedness of graduates of the Institute of Physical Culture to work in the university. Theory and practice of physical culture. 2013. № 6. P. 42–44.
6. Platonov V.N., Pavlenko Yu.A., Tomashevsky V.V. Training athletes from different countries for the Olympic Games. K.: Izd. house D. Burago, 2012. 336 p.
7. Fedorov V.V., Biryukov V.P., Blinov L.V. Formation of pedagogical invariants of the professional activity of a sports coach in a new format of physical education. Theory and practice of physical culture. 2012. № 8. P. 45–47.
8. Khazanov I.Ya. On the path of professional development: an educational-methodical complex. Kurgan, 2011. 60 p. 60 Серія Психологічні науки Випуск 4. 2018
9. Kholodov Zh.K., Kuznetsov B.C. Theory and Methods of Physical Education and Sports: textbook. M.: Academy, 2000. 480 p.
10. Beutler I. Sport serving development and peace: Achieving the goals of the United Nations through sport. Sport in Society: Cultures, Commerce, Media, Politics. 2008. № 11. P. 359–369.
11. Carpenter W.L. The relationship between age and information processing capacity and age and channel capacity of adults: Unpublished doctoral dissertation; Florida State University. Florida, 2016. 400 p.
12. Cote J., Gilbert W. An integrative definition of coaching effectiveness and expertise. International Journal of Sport Science and Coaching. 2011. № 4. P. 307–323.
13. Duffy P., Crespo M., Petrovic L. The European framework for the recognition of coaching competence and qualifications – implications for the sport of athletics in Europe. New Studies in Athletics. 2012. № 25(1). P. 27–41.
14. Review of the EU 5-level structure for the recognition of coaching competence and qualifications / European Coaching Council. Köln: European Network of Sports Science, Education and Employment, 2015. 146 p.
15. Ogilvie B.C., Howe M. Career crisis in sport. Proceedings of the fifth World congress of sport psychology / T. Orlick, J.T. Partington, J.H. Salmela. Ottawa: Coaching Association of Canada, 1982. Р. 176–183.
Опубліковано
2018-10-29
Сторінки
54-60
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ