ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПОРАНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: РЕЗУЛЬТАТИ САМООЦІНЮВАННЯ

Анотація

Мета статті – емпірично дослідити особливості самооцінювання психічного здоров’я поранених військовослужбовців. Методи. Теоретичні – аналіз і узагальнення літератури з порушеної проблеми, а також систематизація і класифікація, зокрема групування результатів самооцінювання за визначеними критеріями. Емпіричні – метод письмового опитування, зокрема анкетування. Анкета містить 25 тверджень, об’єднаних у п’ять блоків: 1) «емоційний стан»; 2) «стрес і напруга»; 3) «фізичні прояви»; 4) «соціальна взаємодія»; 5) «когнітивні функції та самоконтроль». Математично-статистичні – обчислення відсотків. Результати. Виявлено, що більша частка досліджуваних (58,3%) продемонстрували високий рівень самооцінки психічного здоров’я. У контексті вираження його складників, зокрема: 1) компонента «емоційний стан», констатовано, що більшість опитаних (75%) перебувають у стані середнього рівня емоційного напруження; 2) «стрес і напруга» – 83,4% респондентів продемонстрували помірні прояви стресу; 3) у контексті «фізичних проявів стресу», 91,7% мають помірно виражені симптоми, які впливають на їхній фізичний стан, однак не критично погіршують функціонування; 4) середній рівень «соціальної взаємодії» у 91,7% опитаних, який свідчить про помірну соціальну активність і взаємодію з оточенням; 5) середній рівень (58,3% опитаних) проявляється у відносно збереженій когнітивній діяльності, проте можуть спостерігатися труднощі в концентрації уваги, сповільненість в ухваленні рішень і зниження гнучкості мислення. Висновки. Резюмуючи результати проведеного опитування, висновуємо про необхідність: 1) надання цільової психологічної підтримки, особливо для військових із високим і низьким рівнем емоційного стану; 2) проведення системної реабілітаційної роботи для запобігання розвитку хронічного стресу або посттравматичних розладів; 3) проведення заходів соціальної підтримки та психологічної реабілітації, спрямованих на підвищення рівня соціальної інтеграції поранених військових; 4) застосування диференційованого підходу до реабілітації та психологічної підтримки поранених військових.