ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУКОВИХ ПІДХОДАХ
Анотація
Мета. Метою статті є створення теоретичної моделі самоактуалізації особистості на основі контент-аналізу наукових концепцій, що вивчають та досліджують проблему самоактуалізації особистості в психологічній науці. Методи. Основними методами дослідження, використання яких передбачає створення теоретичної моделі наукових поглядів на самоактуалізацію особистості є теоретичний аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація, контент-аналіз. Результати. Відповідно до результатів ретроспективного аналізу проблеми самоактуалізації особистості, серед класичних психологічних підходів особливого значення поняття самоактуалізації набуває у дослідженнях гуманістичного підходу. В даних психологічних концепціях джерело самоактуалізації визначається активністю мотиваційно-вольового компонента, актуальних потреб, інтересів та цінностей особистості. Можна стверджувати, що проблема самоактуалізації особистості в українській психологічній школі сьогодні висвітлена більш широко, з урахуванням викликів сучасного життя. Виявлено, що самоактуалізація особистості значною мірою впливає на професійну сферу діяльності, оскільки зумовлює формування професійної мотивації, сприяє цілепокладанню й професійному розвитку, формуванню само- та професійної ідентичності. Що більше, відповідно до сучасних концепцій особистісний потенціал може бути реалізований не тільки в приватній та професійній сфері, а й мати можливість бути проявленим у творчості, соціальній взаємодії, саморозвитку та самовдосконаленні. Самоактуалізація особистості також слугує елементом протидії стресовим факторам впливу на особистість, виступаючи суттєвим психологічним підґрунтям для формування емоційної стійкості. Висновки. Самоактуалізація особистості є багатокомпонентним явищем, що охоплює властивості психологічної природи особистості, її психофізіологічні та психосоціальні детермінанти. Виявлено, що ефективність та можливість людини успішно реалізувати власний потенціал зумовлюють онтогенетичні особливості та досвід особистості, її мотиваційний, афективний та ціннісні компоненти тощо. Інтегративне дослідження основних психологічних концепцій самоактуалізації особистості дозволяє здійснити ретроспективний погляд на зародження самоактуалізації особистості як актуальної психологічної проблеми, а отже, надалі розширити її зміст у сьогоденні.
Посилання
2. Балл Г. Внутрішня свобода особи і особистісна надійність у контексті гуманізації освіти. Практична психологія і соціальна робота. 2003. № 9. С. 1–7.
3. Бандура О. Самоактуалізація як механізм формування інтегрованого стилю життя особистості. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : науково-методичний збірник. Київ : Контекст, 2000. 336 с.
4. Боднар М. Самоактуалізація як чинник психічного здоров'я студентської молоді. Освіта регіону. Політологія, психологія, соціальні комунікації. 2021. №2. С. 315–318.
5. Булах І. Психологічні основи особистісного зростання підлітків : дис … д-ра. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2004. 581 с.
6. Грабіщук С. Проблема самоактуалізації психологів у процесі навчання у ВЗО. Особистісно-професійний розвиток майбутніх фахівців соціономічних професій в умовах трансформації суспільства : монографія / В.І. Шахов, О.М. Паламарчук, В.М. Галузяк. Вінниця : ТОВ «Нілан ЛТД », 2018. 336 с.
7. Дідик Н. Феномен особистісної зрілості в інтерпретації українських дослідників. Молодий вчений. 2014. 1 (03). С. 128–131.
8. Карамушка Л. Самоактуалізація менеджерів у професійно-управлінській діяльності (на матеріалі діяльності комерційних організацій) : монографія. Київ, Запоріжжя : «Просвіта», 2009. 260 с.
9. Кобильнік Л. Психологічний супровід процесу самоактуалізації особистості майбутніх фахівців. Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 30. С. 268–278.
10. Максименко С. Генеза здійснення особистості. Київ : Видавництво ТОВ «КММ», 2006. 240 с.
11. Муляр В. Проблема становлення особистості в системі «індивід-суспільство» (філософсько-культурологічний аналіз) : монографія. Житомир, 2005. 320 с.
12. Кашлюк Ю. Феномен психологічного благополуччя особистості як об’єкт наукового дослідження. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2016. Вип. 2(1). С. 70–74. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_2(1)__14 (дата звернення: 24.07.2024).
13. Клепікова О. Характерологічні особливості толерантності до невизначеності у системі особистісного благополуччя студентів-психологів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2021. Вип. 3. С. 13–20. URL : https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-2 (дата звернення: 24.07.2024).
14. Полещук Л. Концепт «вищого Я» Р. Ассаджолі та П. Феруччі в контексті психології особистості і практик управління часом. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2024. Вип. 2. URL : https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-2-2 (дата звернення: 24.07.2024).
15. Ревенко С. Соціально-психологічні умови становлення зрілої ідентичності студентської молоді : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05. Сєвєродонецьк, 2020. 286 с.
16. Садова М. Психологічні складові потенціалу самореалізації особистості. Вісник Одеського національного університету. Психологія. 2009. Том 14. № 17. С.102–109.
17. Сисоєва С. Проблема формування особистості здатної до творчої самореалізації : зб. наук. пр. Педагогіка. 2000. Т. 7. С. 13–19.
18. Татенко В. Суб’єктно-вчинкова парадигма в сучасній психології. Соціальна психологія. 2006. №1 (5). С. 3–13.
19. Титаренко Т. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. Київ : Либідь, 2003. 376 с.
20. Ткалич М. Психолого-організаційні детермінанти самоактуаізації менеджерів комерційних організацій : автореф. дис… канд. психол. наук : 19.00.10. Київ, 2006. 20 с.
21. Толкунова І., Терещенко Л. Самоактуалізація особистості як чинник збереження її психологічного здоров’я. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2021. №4. С. 81–86.
22. Шутько Д. Теоретичні підходи до вивчення проблеми професійної самоактуалізації особистості. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». 2019. 24. С. 752–762. URL : https://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/159376 (дата звернення: 20.06.2024 р.).
23. Allport G. Becoming: Basic Considerations for a Psychology of Personality. New Haven : Yale University Press. 1959. 115 p.
24. Assagioli R. The Act of Will. London, UK : Turnstone Press. 2000. 278 p.
25. Batthyány A. Logotherapy and existential analysis. Springer International Publishing Switzerland. 2016. 469 p.
26. Brodley B. The actualizing tendency concept in client-centred therapy. The person-centered journal. 1999. Vol. 6. Issue 2. P. 108–120.
27. Crocetti E., Albarello F., Meeus W. & Rubini M. Identities: A developmental social-psychological perspective. European Review of Social Psychology. 2023. 34 (1). P. 161-201.
28. Fromm E. The Sane Society. Routledge. 2010. 384 p.
29. Horney K. Neurosis and Human Growth: The Struggle Toward Self-Realization. Routledge. 1999. 392 p.
30. Maslow A. The Farther Reaches of Human Nature. New York : Viking Press. 1971. 432 p.
31. Meaning of self-actualization in English. Cambridge Dictionary. URL : https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/self-actualization (дата звернення: 23.07.2024).
32. O’Byrne M., Angers W. Jung’s concept of self-actualization and Teilhard de Chardin’s philosophy. Journal of Religion & Health. 1972. 11(3) P. 159–161. URL : https://doi.org/10.1007/bf01532870 (дата звернення: 23.07.2024).
33. Schachter E. & Galliher R. Fifty Years Since “Identity: Youth and Crisis”: A Renewed Look at Erikson’s Writings on Identity. Identity. 2018. 18. P. 1-4. URL : https://doi.org/10.1080/15283488.2018.1529267 (дата звернення: 23.07.2024).
34. Voitenko E., Kaposloz H., Myronets S., Zazumko O., Osodlo V. Influence of Characteristics of Self-Actualization and Coping Behavior on Resistance of Teachers to Professional Stressors and Emotional Burnout. International Journal of Organizational Leadership. 2021. Vol. 10. P. 1–14. URL : https://ssrn.com/abstract=4162805 (дата звернення: 23.07.2024).
35. Watts, R. Adler's Individual Psychology: The Original Positive Psychology. Revista de Psicoterapia. 2015. 26. P. 123–131.