НАСИЛЛЯ ДИТИНИ: ПСИХОАНАЛІЗ, ПСИХОТЕРАПІЯ МЕНТАЛІЗАЦІЇ ТА ДОСВІД АЛЬТЕРНАТИВНИХ ПОСЛУГ У БРАЗИЛІЇ

Анотація

Презентований матеріал розкриває історично-методологічний аспект психоаналізу насилля дитини на матеріалі південноамериканських теоретичних та прикладних досліджень. Мета статті полягає у бібліографічному огляді основних психоаналітичних основ розуміння насилля (на прикладі сексуального) та обговоренні сучасних проблем його прояву у дискурсі соціальної уразливості дітей та психотерапевтичних технологій роботи з ними. Визначений теоретико-методологічний курс аналізу сексуального насилля дитини використовує методи, що складаються з дослідницьких процедур бібліографічного огляду психоаналітичних досліджень і терапевтичних рекомендацій. Основними результатами дослідження є узагальнення положень, що психоаналіз З. Фройда становив основу розуміння феномену насилля і агресивності, на якій вибудовуються допоміжні засоби глибинного вияву інтрапсихічних аспектів переживання наслідків травмування сексуальним насильством дитини; розглянуто базові характеристики сексуального насилля дитини (ознаки, види, наслідки) та наголошено на необхідності визначення змісту психологічних травм (симптомів) дитини та застосування психотерапевтичних технологій психоаналітичного спрямування, серед яких психотерапія менталізації займає провідну позицію; розширено розуміння процесів насильницьких ситуацій через роль інтерналізованих об’єктних відносин та стиль прив’язаності дитини; підкреслено, що травматичний сексуальний досвід пов’язаний із ментальною негативною проєктивною ідентифікацією; розкрито психологічні аспекти порушення менталізації, які визначають логіку психотерапії менталізації; зазначено прикладні дослідження з порушення менталізації та досвід бразильських психоаналітиків у психосоціальній допомозі дітям і підліткам, які стали жертвами сексуального насилля; окреслено мету, варіації та етапи проведення психотерапії менталізації; презентовані альтернативи забезпечення доступу до психотерапевтичного лікування дітей та підлітків, які стали жертвами сексуального насилля, системою соціально-психологічної допомоги. У висновках зазначено, що презентовані альтернативні варіанти психосоціальної допомоги з реструктуризації травми насилля, підвищення самооцінки та навчання захисній поведінці в дитячому віці знижує ризик повторної віктимації та розвитку агресивної поведінки.