ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ВПЛИВУ НАРАТИВНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА

Катерина Леонідівна Мілютіна; Олександра Костянтинівна Балашевич; Ганна Олександрівна Цурікова

doi:10.32999/ksu2312-3206/2023-1-1

Катерина Леонідівна Мілютіна https://orcid.org/0000-0003-0013-2989
Олександра Костянтинівна Балашевич https://orcid.org/0000-0002-4865-3487
Ганна Олександрівна Цурікова https://orcid.org/0000-0003-1744-0128

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-1-1

Ключові слова: дозвілля, копінг-стратегії, емоційний інтелект, подолання стресу, художня література, кіно.

Анотація

Мета – вивчення взаємозв’язку копінг-стратегій та емоційного інтелекту з рекреативним потенціалом наративних видів мистецтва (літератури та кінематографа). Методи. Для дослідження копінг-стратегій використовувався опитувальник копінг-стратегій (WCQ), а для дослідження емоційного інтелекту – діагностичний опитувальник емоційного інтелекту (Н. Холла). В дослідженні враховувались такі соціально-демографічні дані: стать респондентів, вік та рівень освіти. У дослідженні взяли участь 56 респондентів, серед яких 47 були жіночої статі і 9 – чоловічої статі. Результати. Для тих, хто має низький рівень розвитку цих навичок, наративи можуть слугувати негативним фактором, що погіршує їхній емоційний стан, свідчать про те, що найчастішим результатом взаємодії з наративом як рекреаційного процесу є отримання розрядки внутрішньої напруги. У дослідженні було продемонстровано, що найчастішим результатом взаємодії з наративом як рекреаційного процесу є отримання розрядки внутрішньої напруги (вибрали 48,2% респондентів), наступними за частотою є заспокоєння (23,2%), збільшення рівня енергії або сил (14,3%), збільшення мотивації (12,5%) та тривожності (1,8%). Жоден респондент не зазначив про появу суму та апатії після такого процесу. Респонденти з високим рівнем «Управління своїми емоціями» продемонстрували значне покращення самопочуття після взаємодії з вибраним наративом. Була знайдена позитивна кореляція між емоційним інтелектом, а саме шкалами «Управління своїми емоціями» та «Самопочуття після взаємодії». Для тих, хто має низький рівень розвитку цих навичок, наративи можуть слугувати негативним фактором, що погіршує їхній емоційний стан. Можна припустити, що люди з високим рівнем цього показника емоційного інтелекту свідомо чи несвідомо розуміють, які саме типи історій та яким саме чином можуть вплинути на їхній емоційний стан. Наприклад, історії про успіх можуть підсилити їхню мотивацію до певної справи. Припускається, що жанр наративу (бойовик, драма, комедія тощо) та особливості його впливу на стан людини є суто індивідуальними. Висновки. Було підтверджено, що вид наративу, який може вплинути на стан людини, є сугубо індивідуальним питанням, нема жодного жанру кіно, літератури, коміксів, серіалів тощо, який би можна було назвати універсальним для подолання негативного емоційного стану.

Посилання

1. Aronen A., Kokkonen M., & Hintsa T. Association of emotional intelligence with resilience and work engagement in sports coaches. Journal of Physical Education and Sport, 21(6). 2021. URL: https://doi.org/10.7752/jpes.2021.06462.
2. Brown K.W., & Ryan R.M. The benefits of being present: mindfulness and its role in psychological well-being. Journal of personality and social psychology, 2003. 84(4), 822. URL: https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0022-3514.8 4.4.822.
3. Bushman B.J., & Huesmann L.R. Long-term effects of violent media on aggression in children and adults. Archives of Pediatrics & Adolescent Medicine, 2012. 166(12), 1107–1114. URL: https://doi.org/10.1001/archpediatrics.2012.1283.
4. Ekkekakis P., & Dafermos M. Exercise is a many-splendored thing, but for some it does not feel so splendid: Staging a resurgence of hedonistic ideas in the quest to understand exercise behavior. Journal of Sport and Exercise Psychology. 2012. URL: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780195394313.013.0016.
5. Gifford R. Environmental psychology matters. Annual review of psychology, 2014. 65, 541–579. URL: https://doi. org/10.1146/annurev-psych-010213-115048.
6. Grossman P., Niemann L., Schmidt S., & Walach H. (2004). Mindfulness-based stress reduction and health benefits: A meta-analysis. Journal of Psychosomatic Research, 2004. 57(1), 35–43. URL: https://doi.org/10.1016/ S0022-3999(03)00573-7.
7. Holt-Lunstad J. The potential public health relevance of social isolation and loneliness: Prevalence, epidemiology, and risk factors. Public Policy & Aging Report, 2017. 27(4), 127–130. URL: https://doi.org/10.1093/ppar/prx030.
8. Kastner M.P., & Crowder R.G. Perception of the major/minor distinction: IV. Emotional connotations in young children. Music Perception, 1990. 8(2), 189–201. URL: https://doi.org/10.2307/40285496.
9. Kidd D.C., & Castano E. Reading literary fiction improves theory of mind. Science, 2013. 342(6156), 377–380. URL: https://doi.org/10.1126/science.1239918.
10. Knetsch J.L., & Davis R.K. Comparison of methods for recreation evaluation. In Land and Leisure. 2019. Pp. 151–166. Routledge. URL: https://www.taylorfrancis.com/chapters/edit/10.4324/9780429025983-15/comparison- methods-recreation-evaluation-jack-knetsch-robert-davis.
11. Kok B.E., Coffey K.A., Cohn M.A., Catalino L.I., Vacharkulksemsuk T., Algoe S.B., ... & Fredrickson B.L. How positive emotions build physical health: Perceived positive social connections account for the upward spiral between positive emotions and vagal tone. Psychological science, 2013. 24(7), 1123–1132. URL: https://doi.org/ 10.1177/0956797612470827.
12. Larsen D.P., & Myers J.D. An empirical examination of the impact of literature on empathy development in engineering education. European Journal of Engineering Education, 2017. 42(2), 155–169.
13. Lazarus R.S., & Folkman S. Stress, appraisal, and coping. Springer publishing company. 1984. URL: https:// books.google.de/books?hl=en&lr=&id=i-ySQQuUpr8C&oi=fnd&pg=PR5&ots=DgJUopckQf&sig=n5VSHG8b_ jgp9YNHEvyXOGK8q8k&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false.
14. Mammen G., & Faulkner G. Physical activity and the prevention of depression: a systematic review of prospective studies. American Journal of Preventive Medicine, 2013. 45(5), 649–657. URL: https://doi.org/10.1016/j.amepre. 2013.08.001.
15. Mar R.A., & Oatley K. The function of fiction is the abstraction and simulation of social experience. Perspectives on Psychological Science, 2008. 3(3), 173–192. URL: https://doi.org/10.1111/j.1745-6924.2008.00073.x.
16. Mar R.A., Oatley K., Hirsh J., dela Paz J., & Peterson J.B. Bookworms versus nerds: Exposure to fiction versus non-fiction, divergent associations with social ability, and the simulation of fictional social worlds. Journal of Research in Personality, 2006. 40(5), 694–712. URL: https://doi.org/10.1016/j.jrp.2005.08.002.
17. Martínez-Monteagudo M.C., Rubio-González M., & Pérez-Tejero J. Relationship between emotional intelligence, resilience and sport performance in young soccer players. Revista de Psicología del Deporte, 2019. 28(1), 1–7. URL: https://doi.org/10.3390/sports7020034.
18. Rafidi N., & Ratner K.G. Teaching emotional intelligence through literature: A review of the literature. Journal of Language and Literacy Education, 2019. 15(1), 1–15.
19. Rubin A.M. Ritualized and instrumental television viewing. Journal of Communication, 1984. 34(3), 67–77. URL: https://psycnet.apa.org/doi/10.1111/j.1460-2466.1984.tb02174.x.
20. Ryan R.M., Rigby C.S., & Przybylski A. The motivational pull of video games: A self-determination theory approach. Motivation and Emotion, 30(4), 344–360. URL: https://doi.org/10.1007/s11031-006-9051-8.
21. Salovey P., & Mayer J.D. Emotional intelligence. Imagination, Cognition and Personality, 1990. 9(3), 185–211. URL: https://doi.org/10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG.
22. Şahin M., & Aybek E. Jamovi: an easy to use statistical software for the social scientists. International Journal of Assessment Tools in Education, 2019. 6(4), 670–692. URL: https://doi.org/10.21449/ijate.661803.
23. Salovey P., & Mayer J.D. Emotional intelligence. Imagination, Cognition and Personality, 1990. 9(3), 185–211. URL: https://doi.org/10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG.
24. Sandlund E.S., & Norlander T. The effects of Tai Chi Chuan relaxation and exercise on stress responses and well-being: an overview of research. International Journal of Stress Management, 2000. 7(2), 139–149. URL: https://doi.org/10.1023/A:1009536319034.
25. Spracklen K., Lashua B., Sharpe E., & Swain S. Introduction to the Palgrave handbook of leisure theory. Palgrave Macmillan UK. 2017. Pp. 1–11.
26. Stuckey H.L., & Nobel J. The connection between art, healing, and public health: A review of current literature. American Journal of Public Health, 2010. 100(2), 254–263. URL: https://doi.org/10.1057/978-1-137-56479-5_1.
27. Thoits P.A. Mechanisms linking social ties and support to physical and mental health. Journal of Health and Social Behavior, 2011. 52(2), 145–161. URL: https://doi.org/10.1177/0022146510395592.
28. Wang D. Psychological Benefits of Leisure: handbook of Well-Being. / In E. Diener, S. Oishi, & L. Tay (Eds.). DEF Publishers. 2019. URL: https://doi.org/10.1177/0033294118789034.